§ 2. Загальна характеристика юридичного складу злочину
Особливості юридичного складу злочину як специфічної юридичної конструкції в кримінальному праві. Юридичний склад злочину — не єдина юридична конструкція в кримінальному праві. За допомогою юридичних конструкцій у Загальній частині КК фіксуються (моделюються), наприклад, обставини, що виключають злочинність діяння, окремі види звільнення від кримінальної відповідальності та покарання. Зрозуміло, що кожна юридична конструкція має свої характерні особливості. Щодо юридичного складу злочину — його особливості зумовлені, з одного боку, тими функціями, які він виконує в механізмі кримінальноправового регулювання, а з іншого — специфікою юридичної конструкції як окремого, відносно самостійного засобу виразу волі законодавця в кримінальному праві. В загальному вигляді ці особливості зводяться до такого: 1. Юридичний склад злочину — різновид юридичної конструкції в кримінальному праві, за допомогою якого законодавець фіксує {моделює) певний тип суспільне небезпечної поведінки як злочин певного виду. Тобто, шляхом створення юридичного складу злочину законодавець оголошує певну поведінку особи злочинною, "перетворює" певний тип суспільне небезпечної поведінки на злочин певного виду. 91 2. Юридичний склад злочину не зводиться до опису в кримінальному законі характерних ознак лише поведінки особи; ця конструкція відтворює (моделює) в кримінальному праві поєднання певної поведінки з іншими обставинами (юридичними фактами), і тільки таке поєднання надає цій поведінці характеру злочину певного виду. Ось чому треба бачити неточність або, принаймні, умовність тих визначень юридичного складу злочину, які розкривають його як "сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують суспільне небезпечне діяння як конкретний злочин"'. 3. Юридичний склад злочину є єдиною й універсальною юридичною конструкцією, в межах якої фіксується певний тип суспільне небезпечної поведінки як злочин певного виду. Це означає, що, з одного боку, жодна інша юридична конструкція не може виконувати таку функцію, а з іншого, — що всі кримінальноправові інститути, які мають відношення до злочину (наприклад, стадії вчинення злочину, співучасть у злочині, множинність злочинів), у відповідних своїх положеннях повинні "вписуватися" в юридичний склад злочину. Із урахуванням зазначених особливостей юридичний склад злочину може бути визначений як єдина й універсальна юридична конструкція, яка, фіксуючи (моделюючи) в кримінальному законі певний тип поведінки суб'єк < та у поєднанні з іншими обставинами, надає такому типу поведінки характеру злочину певного виду. Поняття злочину та юридичний склад злочину. Для з'ясування співвідношеня між зазначеними "кримінальноправовими феноменами" необхідно зробити ряд попередніх зауважень. Поперше, оскільки мова йде про законодавче поняття злочину, в такому разі співставляються однопорядкові, однорідні явища, які безпосередньо належать до кримінальноправової "матерії", є елементами (засобами виразу) змісту кримінального права. Подруге, як уже зазначалося, визначення співвідношення понять, які в теорії кримінального права розглядаються як категорії, не може зводитися до підведення одного поняття під інше або до з'ясування, яке з них ширше за обсягом. Потретє, з'ясування співвідношення між поняттям злочину і юридичнюі" складом злочину важливе не само по собі, воно необхідне ' Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть: Курс лек1 ций. — С. 136. " 92 для більш глибокого та цілісного розуміння їх ролі й місця в механізмі кримінальноправового регулювання. Тож дане співвідношення може бути визначене таким чином: 1. І законодавче поняття злочину, і юридичний склад злочину є елементами змісту кримінального права. Але в даному разі це елементи різного рівня системності; поняття злочину — законодавча дефініція "загальновідомого" терміна, яка його розкриває; юридичний склад злочину — юридична конструкція, що фіксує в кримінальному праві системне поєднання різних юридичних фактів. 2. І законодавче поняття злочину, і юридичний склад злочину в кінцевому підсумку відображають у кримінальному праві один і той самий соціальноправовий феномен — злочин. Однак це принципово різне відображення. Законодавче поняття злочину передбачає загальні ознаки всіх злочинів — суспільну небезпеку, кримінальну протиправність, винність — абстрагуючись при цьому від їх (злочинів) якісної специфіки. Із цієї точки зору зазначені ознаки є спільними, наприклад, у державної зради і наклепу, в умисного вбивства при обтяжуючих обставинах і шахрайства з фінансовими ресурсами. Поіншому відображається злочин у його юридичному складі. Як уже зазначалося, ця юридична конструкція завжди передбачає в кримінальному праві злочин певного виду (окремий різновид такого злочину), фіксуючи, перш за все, його якісну специфіку. Ця специфіка і є тим реальним орієнтиром, який дозволяє відрізнити один злочин від іншого, а інколи — злочин від незлочинної поведінки. 3. І законодавче поняття злочину, і юридичний склад злочину мають важливе кримінальноправове значення, посідають певне місце в механізмі кримінальноправового регулювання. Але і в цьому вони суттєво різняться між собою. Так, законодавче поняття злочину в його чинній редакції (ч. 1 ст. 7 КК): а) передбачає, що злочином може бути визнана лише поведінка (дія або бездіяльність) людини, а не її думки, ідеї, переконання; б) визначає найважливішу соціальну підставу криміналізапії певної поведінки — її суспільну небезпечність, там самим частково відповідаючи на питання, чому така поведінка визнається злочином; в) встановлює шляхом включення до поняття злочину ознаки кримінальної протиправності недопусти93 мість застосування аналогії при визначенні певної поведінки як злочину. Тож законодавче поняття злочину є, перш за все, орієнтиром для самого законодавця, зокрема при створенні ним юридичних складів злочинів певних видів. Безпосередньої ж участі у застосуванні кримінальноправових норм ця законодавча дефініція не бере'. Підтвердженням такого висновку є те, що в кримінальних кодексах ряду зарубіжних країн або взагалі відсутнє законодавче визначення поняття злочину, або воно дається лише як елемент класифікації злочинних діянь за ступенем тяжкості. Щодо юридичного складу злочину, то він є одним із "найбільш активних" елементів механізму кримінальноправового регулювання. При цьому він бере безпосередню участь як у визнанні певного типу поведінки злочином певного виду, що відбувається у процесі її криміналізації, так і у визнанні поведінки конкретної людини конкретним злочином, що відбувається у процесі застосування кримінальноправових норм. Таким чином, поняття злочину і юридичний склад злочину: а) є різними елементами змісту кримінального права: перший — законодавчою дефініцією, другий — юридичною конструкцією; б) порізному відображають у кримінальному праві один і той самий соціальноправовий феномен — злочин: поняття злочину — встановлюючи загальні ознаки всіх злочинів, юридичний склад злочину — фіксуючи якісну специфіку злочину певного виду; в) мають різне кримінальноправове значення: поняття злочину, будучи, перш за все, орієнтиром для самого законодавця, безпосередньої участі у механізмі кримінальноправового регулювання не бере; юридичний склад злочину, беручи безпосередню участь у механізмі кримінальноправового регулювання, є одним із "найбільш активних" його елементів. Функції юридичного складу злочину в механізмі кримінальноправового регулювання. В теорії кримінального права традиційно виділяються фундаментальна, розмежувальна * Це не стосується положення, передбаченого ч. 2 ст. 7 КК, що як особливий елемент юридичного складу злочину в окремих випадках бере безпосередню участь у застосуванні кримінальноправових норм (див. § Э цієї глави). 94 та гарантійна функції складу злочину'. З урахуванням визначеного нами підходу, який розрізняє юридичний склад злочину і фактичний склад злочину, функції кожного з них є різними і мають розглядатись окремо. Щодо юридичного складу злочину, то на деякі його функції вже зверталась увага, в цілому ж вони можуть бути визначені таким чином: 1. Юридичний склад злочину є важливим елементом криміналізації суспільне небезпечної поведінки. Іноді в юридичній літературі вживається термін "засіб криміналізації"2. Очевидно, це не зовсім точно. Про засіб криміналізації можна говорити тоді, коли він цілком охоплює весь її зміст. Останній же, як уявляється, містить не один, а принаймні, два компоненти: а) фіксацію в кримінальному законі певного типу суспільне небезпечної поведінки як злочину певного виду; б) встановлення в цьому ж законі певного покарання за вчинення такого злочину. Оскільки лише перший компонент криміналізації реалізується в юридичному складі злочину, правильніше говорити про нього саме як про один з елементів криміналізації, а не її засіб. 2. Юридичний склад злочину є основною правовою (Юридичною) підставою кримінальної відповідальності. Це означає, що особа може понести кримінальну відповідальність лише тоді, коли в кримінальному праві існує конкретна юридична конструкція, якій відповідає поведінка цієї особи у поєднанні з іншими юридичними фактами. 3. Юридичний склад злочину є правовою (юридичною) основою кваліфікації злочину. Це означає, що лише юридичний склад злочину дозволяє у процесі застосування кримінальноправових норм зробити висновок, який саме конкретний злочин вчинила особа (докладніше див. § б цієї глави). 4. Юридичний склад злочину є законодавчим орієнтиром для відмежування одного злочину від іншого, а також — в окремих випадках — для відмежування злочину від незлочинної поведінки. Кожний окремий юридич ' Див., наприклад: Советское уголовное право. Общая часть. — С. 103; Бажані» M.ff. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лекций. — С. 27. M.I. Бажанов виділяє ще одну функцію складу злочину — процесуальну, але вона не охоплюється поняттям механізму кримінальноправового регулювання. Див., наприклад: Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть Общая. — К., 1985. — С. 97. 95 ний склад злочину обов'язково чимось відрізняється від іншого складу злочину, а також від "суміжних" складів інших — незлочинних — правопорушень. Це і створює можливість у процесі кримінальноправової кваліфікації відрізнити один злочин від іншого, а інколи — відрізнити злочин від незлочинної поведінки.
Еще по теме § 2. Загальна характеристика юридичного складу злочину: