Висновки до розділу 3

1. При високих темпах науково-технічного прогресу поряд з об’єктами інтелектуальної власності велике значення набуває «ноу-хау». У своїй більшості в наведених вітчизняних нормативно-правових актах термін «ноу- хау» використовується поряд з іншими об’єктами промислової власності.

господарською (підприємницькою) діяльністю суб’єктів господарювання.

Незважаючи на широке коло правових інститутів, що регулюють правовий режим та способи захисту комерційної таємниці, складовою якою є «ноу-хау», питання пов’язані із захистом цього об’єкта становить, як теоретичну, так і суто практичну діяльність. Основною проблемою правового регулювання «ноу-хау», є відсутність спеціального нормативного акту, який врегулював би відносини, що виникають із приводу його використання. Неповнота та невідповідність правових норм, які регулюють однакові суспільні відносини, ставить питання про потребу прийняття нормативно -правового акту.

З метою удосконалення правової охорони «ноу-хау», підтримуємо думку про необхідність прийняття спеціального нормативно-правового акту, який урегулював би факт неправомірного використання цього об’єкта.

2. Встановлено, що на сьогодні норми законів «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» , «Про охорону прав на промислові зразки» та «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», не в рівній мірі захищають права третіх, коли в ході експертизи заявок щодо таких об’єктів, як винахід і корисна модель, топографія інтегральної мікросхеми та промислові зразки, законодавець, на відміну від таких об’єктів як торговельні марки та географічні зазначення, передбачив право третіх осіб оскаржувати рішення за заявкою проти реєстрації прав на них.

У теоретичному та практичному відношенні такий підхід законодавця в частині надання права на подання до закладу експертизи мотивованого заперечення, тільки заявнику (апелянту), у суто прикладному плані це означає, що держава ставить в нерівні співвідношення об’єкти промислової власності при їх реєстрації.

З метою забезпечення однакових підходів під час розгляду однакових за своєю суттю заперечень та дотримання строків розгляду заперечень та заяв про визнання знаків добре відомими в Україні, що передбачено Регламентом Апеляційної палати ДСІВ та порядком визнання знака добре відомим в Україні, пропонуємо внести зміни до норм Законів: «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»; «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»; «Про охорону прав на промислові зразки».

Пропонуємо: абзац третій частини третьої ст. 22 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», викласти у такій редакції: «Будь-яка особа може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки щодо невідповідності наведеного в ній відомостей про певний патент умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом»;

абзац другий частини третьої ст. 12 Закону «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», викласти у такій редакції: «Будь-яка особа може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки щодо невідповідності наведеного в ній відомостей про топографію інтегральної мікросхеми умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом»;

абзац другий частини другої ст. 16 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» викласти у такій редакції: «Будь-яка особа може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки щодо невідповідності наведеного в ній відомостей про патент умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом.