§ 6. Принципи цивільного права

Найголовнішим принципом цивільного права є принцип свободи особистості.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободу, честь і гідність інших людей. Цивільне законодавство вимагає від учасників майнових та особистих немайнових відносин поваги до моральних принципів суспільства, забороняє зловживання правами, що належать особі.

Важливе місце в цивільному праві посідає принцип всебічної охорони власності. Основними рисами цього принципу є визнання і закріплення в Конституції України та Законі України «Цро власність» багатоманітності форм власності (власність народу України, приватна власність, державна власність, власність адміністративнотериторіальних утворень), їх рівність, захист, свобода власності. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Він має право вчиняти щодо свого майна будьякі дії, що не суперечать закону. Він може вимагати усунення будьяких порушень його права і відшкодування завданих цим збитків. Передбачена також відповідальність державних органів за втручання у здійснення власником його правомочностей та видання актів, що порушують право власності.

Разом з тим відповідно до ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Принцип юридичної рівності суб'єктів цивільних правовідносин знаходить своє втілення щодо фізичних осіб у визнанні за ними рівної цивільної правоздатності і дієздатності. Що стосується юридичних осіб, то цей принцип відображується у нормах, що визнають за ними рівні можливості їх участі в цивільних правовідносинах та рівну відповідальність за порушений своїх обов'язків.

19

Глава

Розділ І ВСТУП ДО ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА

Принцип свободи підприємницької діяльності закріплено як в ст. 42 Конституції України, так і в Законі України «Про підприємництво». Згідно з цим принципом кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будьяку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Вони мають,зокрема, право вільно обирати види діяльності, залучати на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майно та кошти юридичних осіб і громадян, наймати працівників.

Істотне значення має принцип свободи договору. Сутність цього принципу полягає в тому, що сторони є вільними як у виборі контрагента, так і у визначенні умов договору із врахуванням чинного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. У випадках, передбачених законом, у суспільних інтересах дія цього принципу може обмежуватися.