§ 5. Функції цивільного права
Щоправда, з цього приводу в правовій літературі існують різні погляди. Наприклад, у деяких підручниках з цивільного права їх автори, характеризуючи цивільноправову галузь, обмежуються розкриттям лише її предмета та методу правового регулювання2. Мають місце і критичні зауваження щодо доцільності функціональної характеристики цивільного права, мовляв, для цього досить розкриття предмета та методу правового регулювання3.
Однак слід відмітити, що стосовно останньої точки зору існують істотні перепони для її сприйняття. Адже характеристика галузі цивільного права як регулятора суспільних відносин лише за предметом та методом правового регулювання хоча і можлива і необхідна, але вона завжди буде неповною, якщо не охоплюватиме функціональних, так би мовити, зовнішніх властивостей цієї правової галузі.
Інша справа, що саме розпізнання функцій цивільного права уявляється дещо ускладненим. Адже на відміну від предмета та методу правового регулювання, що відображуються у відповідних правових джерелах, переліку функцій цивільного права чинне цивільне зако
1 Див., напр.: Грибанов В. П. Гражданское право отрасль советского социалистического права // Советское гражданское право: Учебник.
М., 1979. Т. 1. С. 1922; Пушкин А. А., Влас И. И. Гражданское право как отрасль права // Гражданское право Украины: Учебник: В 2х ч. / Под ред. проф. А. А. Пушкина, доц. В. М. Самойленко. X., 1996. Ч. 1. С. 2021; Боброва Д. В. Цивільне право у системі права // Цивільне право: Підручник. К., 1997. С. 1113 та ін.Див., напр.: Гражданское право. Учебник. 3е изд., перераб. и доп. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. М., 1998. Ч. 1.
' Див.: Советское гражданское право. М., 1975. Ч. 1. С. 15. •.::.
14
нодавство не передбачає. І категорія, наприклад, предмета цивільноправового регулювання є очевидною настільки, наскільки є очевидним саме цивільне законодавство, оскільки останнє визначене у відповідних нормативних актах, розміщене в офіційних друкованих виданнях, збірниках тощо. А де ж реально розміщені функції, що характеризують відображену в законодавстві галузь цивільного права, стає майже невідомим. Іншими словами: що існують нотні знаки бачуть всі, а де ж музика? Відповідь елементарна, як і саме запитання: функції цивільного права так же само втілені в законодавчих актах, як і музика в нотних знаках. І подібно тому, як музика відображує динамічні або зовнішні властивості і можливості побудованої в напрямку відповідного жанру системи нотних знаків, так і функції правової галузі відображують зовнішні властивості передбаченої в системі відповідних нормативних актів галузі цивільного права.
Одразу постає запитання: а в чому, власне, полягає понятійна сутність функцій цивільного права?
З методологічної точки зору визначення поняття функцій цивільного права повинне спиратися, поперше, на загальнофілософське розуміння самого терміна «функція» як цілеспрямованості дії певних систем; подруге — на загальноправове теоретичне вчення про «функцію права» як певного напрямку правового впливу на ті чи інші суспільні відносини.
Дохідність поняття «функції цивільного права» від загальнотеоретичного тлумачення поняття «функція права» взагалі видається цілком закономірним.
Адже галузь цивільного права хоча і відносно автономна, але водночас вона є невід'ємною складовою частиною цілісної правової тканини. Тому тлумачення сутністі виконуваної зазначеною правовою галуззю функції тією чи іншою мірою повинне мати дещо споріднений характер з тим, що приховується за загальнотеоретичним феноменом «функції права», щоправда, за умови врахування відповідної специфіки, щонайменше, предмета та цілей цивільноправової галузі як регулятора суспільних відносин.Таким чином, функції цивільного права—це обумовлені предметам та забезпечуваними законодавствам цілями правової галузі певні напрямки цивільноправового впливу на майнові чи особисті немайнові відносини, а також на поведінку учасників цих відносин.
Беручи до уваги те, що цілі галузевого цивільноправового забезпечення охоплюваних предметом галузі відносин мають дещо
1 5
Глава І ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА
Розділ І ВСТУП ДО ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
багатогранний характер, вони полягають, щонайменше, в правозабезпеченні упорядкованості звичайних, без якихось порушень майнових чи особистих немайнових відносин; правозабезпеченні захисту майнових чи особистих немайнових прав або інтересів у разі їх порушень чи посягань на них; правозабезпеченні відновлення порушених правовідносин; правозабезпеченні ліквідації негативних наслідків правопорушень чи інших дій, пов'язаних з виникненням на боці кредитора певних майнових чи особистих немайнових втрат; правозабезпеченні інформативносигнальних попереджень від можливих безпідставних (протиправних) посягань на охоронювані суб'єктивні права і т. ін. У контексті з цим стає можливим здійснення відповідної класифікації функцій цивільного права.
Не претендуючи на вичерпність зазначеної класифікації функцій цивільного права, різновидами останніх уявляються: регулятивна, охоронна, компенсаційна та превентивна.
Сутність регулятивної функції цивільного права полягає в тому, що нею охоплюються відносини, які виникають із актів правомірної, дозволеної і, як правило, корисної діяльності суб'єктів цивільного права. Тому і реалізація зазначеної правової функції здійснюється за рахунок позитивного регулювання відповідних правових відносин шляхом встановлення загальних правил, що створюють правові підстави для можливості здійснення відповідних дій, спрямованих на правомірне досягнення певних юридичних результатів.
У даному разі може йтися, наприклад, про різноманітні цивільноправові договори (купівліпродажу, підряду, майнового найму і т. ін.) або про відповідні відносини, що виникають внаслідок подій. Зокрема, внаслідок такої події, як смерть громадянина, виникають спадкові правовідносини, що також охоплюються регулятивною функцією цивільного права. Можна вважати, що зазначеною цивільноправовою функцією охоплюється переважна більшість майнових чи особистих немайнових правовідносин і суб'єкти останніх переважно не зловживають своїми правами і діють правомірним чином.Однак реальна дійсність свідчить і про те, що зміст майнових чи особистих немайнових правовідносин наповнюється елементами певних правопорушень, різноманітних посягань на охоронювані законом певні суб'єктивні права тощо. В таких випадках постає питання про правове забезпечення захисту порушених суб'єктивних майнових чи особистих немайнових прав. За таких обставин спрацьовує охоронна функція цивільного права.
Останньою охоплюються відносини, що виникають, наприклад, внаслідок невиконання або неналежного виконання цивільноправових договорів (ст. 203 ЦК) або заподіяння шкоди (глава 40 ЦК) чи інших не пов'язаних з правопорушеннями односторонніх дій (наприклад, глава 41 ЦК).
Сутність охоронної функції цивільного права вбачається в тому, що вона забезпечує саму юридичну можливість захисту порушених суб'єктивних майнових чи особистих немайнових прав, сприяє певній нормалізації порушених майнових чи особистих немайнових відносин. Завдяки останній обставині охоронна функція набуває деякого відновлювального значення.
Досить наближеною до охоронної функції цивільного права, однак не тотожною з нею є цивільноправова'функція, що має назву компенсаційної.
Справа полягає в тому, що сама по собі охоронна функція цивільного права створює лише юридичну передумову захисту порушених суб'єктивних майнових чи особистих немайнових прав. Проте вона безпосередньо не вирішує питань, пов'язаних з необхідністю ліквідації певних негативних наслідків, що можуть мати місце в майновій чи особистій немайновій сфері тієї чи іншої потерпілої особи (кредитора).
Адже охоронна функція цивільного права не припускає, що потерпіла, наприклад, від певних протиправних посягань особа стає зобов'язаною вимагати відповідних майнових відшкодувань від правопорушника. Ці вимоги охоплюються правом, а не обов'язком потерпілої сторони. Звичайно, що від зазначених обставин значення охоронної функції не втрачається. Та в разі наміру потерпілої сторони розв'язати проблему ліквідації перенесених нею негативних майнових чи особистих немайнових наслідків (втрат) від правопорушення однієї охоронної функції було б недостатньо. За таких обставин виникає питання не лише правового захисту, а перш за все питання заміни перенесених кредитором майнових чи особистих немайнових втрат на певні майнові блага, з вимогами про стягнення яких кредитор звертається до боржника. З юридичної точки зору заміна втрат, що виникли на боці кредитора, іншими передбаченими законом, договором чи визнаними судом майновими благами вважається компенсацією, а охоплююча її цивільноправова функція має назву компенсаційної.Так, відповідно до ст. 203 ЦК в разі неналежного виконання договірного зобов'язання замість не одержаного належного виконання договору боржник повинен компенсувати кредиторові завдані збитки.
Государствен*!, |,.
Глава 1 ЦИВІЛЬНЕ ПРА ВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРА В А
Щодо іншої цивільноправової функції, яка має назву превентивної, то сутність її полягає в такому. За своїм змістом положення цивільного законодавства можуть розглядатися не тільки як джерела цивільного права, а й як джерела певного інформативного значення. Законодавчі акти надаються можливість пізнати певні правила, дозволи, а також заперечення, правовий простір, у межах якого відповідні дії розглядаються як правомірні і за межами якого відповідні дії визнаються протиправними. Тому джерела цивільного права мають відповідне пізнавальне значення, яке полягає в тому, що ще заздалегідь потенційному суб'єкту цивільноправових відносин стає відомим той чи інший наслідок здійснення дій, що зазнають негативної їх оцінки з боку законодавця. Таким чином, відповідні законоположення набувають попереджувального інформативносигнального значення запобіжного засобу своєрідного стимулювання особи утримуватись від певних правопорушень, від посягань на суб'єктивні права інших осіб. Таке значення мають, наприклад, положення статей 203, 440, 440' ЦК і т. ін.
Підсумовуючи викладене, можна зробити загальний висновок про те, що функції цивільного права становлять собою правові категорії, які відображують елементи змістовної характеристики зазначеної правової галузі і характеризують її в цілому, а тому мають істотне методологічне значення для пізнання явищ, що охоплюються предметом науки цивільного права.