§ 3.Застава

Отже, за заставним зобов'язанням кредитору, поперше, виділяється майно, що може бути об'єктом стягнення; подруге, його вимоги задовольняються за рахунок цього майна у першу чергу, оскільки він має перевагу перед всіма іншими кредиторами.

Кредитор як володар заставного права на майно іменується заставодержателем, а боржник, який надає у заставу майно, — застав

318

Глава 24 СПОСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

ником. Норми, що регулюють відносини, які виникають у зв'язку з наданням застави, створюють самостійний інститут цивільного права

— заставне право.

Договір застави вимагає письмової форми. Письмова форма може бути простою і нотаріальною. Сторони можуть здійснити нотаріальне посвідчення застави і в разі, якщо воно не є обов'язковим, але на цьому наполягає один з контрагентів.

Недодержання нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність угоди та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 48 ЦК.

За загальним правилом право застави виникає з моменту укладення договору; якщо договір підлягає нотаріальному посвідченню

— з моменту нотаріального оформлення; якщо предмет застави згідно із законом або договором повинен знаходитися у заставодержателя — з моменту передачі йому предмета застави; якщо передача речі відбулася до укладення договору — з моменту його укладення.

Застава цінних паперів може відбуватися шляхом передачі їх заставодержателю або в депозит нотаріальної контори чи банку. Моментом укладення договору в останньому випадку буде передача цінних паперів цим організаціям.

Сторонами у заставі можуть бути громадяни, юридичні особи, а також держава.

Предметом застави можуть бути майно, майнові права, цінні папери. Але не будьяке майно може бути предметом застави, а лише те, яке заставник може відчужувати і на яке може бути звернено стягнення, оскільки застава служить для того, щоб за її рахунок заставодержатель відшкодував заподіяні йому збитки.

Предметом застави можуть бути як речі, так і їх плоди. Останні диференціюються на невіддільні і віддільні. Невіддільні плоди є елементом речі, тому вони включаються у предмет застави, якщо інше не передбачено законом або договором. З моменту відділення плодів вони виступають у цивільному обороті як незалежний об'єкт і можуть бути самостійним предметом застави. Заставне право одночасно на речі та віддільні плоди поширюється лише у випадках і порядку, передбачених законом або договором. Предметом застави може бути і майно, що знаходиться на праві спільної власності. Закон встановлює, що майно спільної часткової власності (частка, пай) може бути самостійним предметом застави при умові виділу його в натурі.

319

і|

Розділ IV ЗОВОВ 'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Закон передбачає, що предметом застави можуть бути і майнові права.

В результаті створення винаходів, промислових зразків, творів науки, літератури, мистецтва тощо виникають особисті немайнові права, пов'язані з майном. Так, створення наукового (літературного) твору, винаходу тощо породжує право авторства, яке є основою для виникнення права на винагороду (тобто майнових прав). Останні можуть бути предметом застави.

Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, що є у державній власності та занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національнокультурної власності.

Не можуть бути заставою вимоги, застава яких заборонена законом.

З моменту укладення договору між сторонами виникають певні права і обов'язки. У першу чергу встановлюється, у кого буде знаходитися заставне майно.

Особа, якій передано майно, повинна забезпечити можливість задоволення вимог заставодержателя. З цією метою вона страхує предмет застави. Так, якщо майно передається заставодержателю, то угодою сторін він може бути зобов'язаний його страхувати. Обов'язок страхувати майно може бути покладений на нього в силу закону. Наприклад, ломбард зобов'язаний страхувати прийняте у заставу майно за оцінкою, яка за згодою сторін проводилася при прийнятті майна у заставу. Заставник страхує майно, що залишилося у його володінні. За загальним правилом за заставником зберігається право, якщо це можливо, користуватися заставленим майном. Він може відчужувати заставлене майно, але тільки за згодою заставодержателя при умові переходу до нового набувача основного боргу (тобто переводу боргу)» забезпеченого заставою. Заставник за згодою заставодержателя може здійснювати заміну предмета застави. Якщо заміна предмета застави є елементом заставного зобов'язання (товар в обороті або переробці), то відносини, що виникли, регулюються правилами, встановленими для цього виду застави, а в інших випадках — угодою сторін.

Ціна застави, як правило, не відповідає її вартості, найчастіше вона занижується. Вартістю заставленого майна може забезпечуватися декілька зобов'язань. Тому боржникові надано право застави

320

Глава 24 СПОСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ 'ЯЗАНЬ

ти одне і те ж саме майно одночасно декільком кредиторам (перезастава). У світовій практиці це одержало назву «застава застави». Це може мати місце, якщо попередній заставодержатель не заперечує проти цього або вчинення таких дій не заборонено законом. Зрозуміло, що не кожна особа погодиться бути стороною у договорі застави, предметом якого є вже заставлене майно. Тому заставник зобов'язаний повідомити про всі попередні застави, а також про характер і розміри забезпечених заставою зобов'язань. Якщо він цього не зробить, то повинен буде відшкодувати збитки, що виникли у заставодержателя через невиконання цього обов'язку.

При перезаставі закон встановлює певний порядок задоволення вимог заставодержателів.

Застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, указаних у законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи (наприклад, у зв'язку з відкриттям спадщини, або перехід до нащадків майнових прав померлих винахідників).

Застава зберігає силу, якщо у визначеному законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги (уступка вимоги — ст. 201 ЦК), що виникла із забезпеченої заставою вимоги на іншу особу. До першої особи, що задовольнила у повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава.

В момент виконання боржником основного зобов'язання застава припиняється і кредитор повинен повернути боржнику заставлене майно. В разі часткового виконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається у первісному обсязі.

В разі відмови кредитора прийняти виконання забезпеченої заставою грошової вимоги вказана сума вноситься заставником у депозит нотаріальної контори. Якщо внесена в депозит сума повністю відшкодовує борг, застава припиняється.

Можливо виникнення дострокового погашення заставного зобов'язання. Так, у разі припинення (реорганізації, ліквідації) юридичної особи заставника заставодержатель одержує право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.