ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРАВА ЄС, ЯКЕ РЕГУЛЮЄ РИНОК ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОГО ПРАВА ЄС

Як ми бачимо, вторинне законодавство в галузі банківського права ЄС остан­нім часом зазнало деяких значних змін. Насамперед це полягає в появі нового покоління банківських директив — Директиви про кредитні установи, яка яв­ляє собою узагальнення 19 попередніх директив.

Наступними директивами, які вже знаходяться на різних стадіях розробки, будуть Директива щодо застави та Директива щодо адекватності капіталу кре-дигних установ та інвестиційних фірм, їх прийняття згідно з Планом дій у сфері фінансових послуг1 планується у 2003 та 2005 роках відповідно.

Прийняття Директиви щодо застави викликано відмінностями у підходах до поняття застави в державах-членах. Це створює низку перешкод, несумісних з поняттям Єдиного ринку. Ця Директива передбачає два основні заходи, що по­кликані забезпечити підвищення ліквідності на ринку застав. По-перше, це де­тальне правове регулювання договорів про заставу, які передбачають право за­ставодавця використовувати предмет застави в подальшому як інструмент забезпечення виконання наступних своїх зобов'язань. Наступна застава одного й того самого майна знайома праву більшості держав-членів. По-друге, ця Ди­ректива вводить інститут заміни предмета застави (повністю чи частково), закріп­люючи право заставодавця замінити частину майна (цінних паперів, зокрема) іншим майном рівної вартості, якщо це передбачено у договорі застави.

Директива щодо адекватності капіталу кредитних установ та інвестиційних фірм має на меті вдосконалення Директиви про кредитні установи у частині визначення вимог до капіталу та великих ризиків. Це пов'язано з бурхливим розвитком фінансового ринку Співтовариства за останні 12 років після прийн-япя цієї Директиви.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО ПРАВА ЄС

На початку цього року було затверджено додаткові заходи, спрямовані на захист прав страхувальників — прийнято дві Директиви стосовно «маржі плато­спроможності» (зоїуепсу таг§іп) страхових компаній, які здійснюють пряме стра­хування життя та інші види прямого страхування відповідно (детальніше про це — у розділі «Маржа платоспроможності страховиків»).

Проект Директиви Європейського Парламенту та Ради

щодо посередництва у сфері страхування (внесений Комісією на розгляд у 2000 році)

Метою розробки та внесення проекту є досягнення двох цілей: спрощення порядку надання посередницьких послуг у сфері страхування та гарантування

РІпапсшІ 8егуІ8Є5 Асіюп Ріап.

124

високого рівня захисту інтересів споживачів. Положення цієї директиви після її прийняття мають замінити Директиву 77/92/ЕЕС щодо створення умов для ефективного користування свободою підприємницької діяльності та свободою надання послуг страховими агентами і страховими брокерами та, зокрема, про тимчасові заходи в цій сфері і Рекомендацію Комісії 92/48/ЕЕС щодо страхових посередників, які було прийнято з метою гармонізації національних положень стосовно регулювання діяльності посередників у сфері страхування.

Вводиться система реєстрації всіх посередників у сфері страхування та пе­рестрахування. На основі такої реєстрації посередники отримають право здійс­нювати свою діяльність на території іншої держави-члена. Передбачено засто­сування наступних мінімальних критеріїв, яким мають відповідати посередники (як фізичні, так і юридичні особи):

— наявність відповідного рівня знань та навичок;

— добра репутація (відсутність притягнення до кримінальної відповідаль­ності, не повинні бути визнані банкрутами у минулому та ін.);

— обов'язковість страхування професійної відповідальності посередників чи отримання інших подібних гарантій щодо відповідальності, яка може виникнути внаслідок професійної недбалості;

— підтримання належного фінансового стану посередника у випадку, якщо він при здійсненні своєї діяльності розпоряджається коштами клієнта (наприклад, шляхом формування гарантійного фонду).

Запровадження таких мінімальних критеріїв, однак, не позбавляє держави-члени права встановлювати більш суворі правила, але лише стосовно посеред­ників, зареєстрованих на їх території.

Проект також містить певні вимоги до діяльності страхових посередників, дотримання яких має гарантувати достатній рівень захисту прав споживачів.

Крім того, посередник має поінформувати споживача, чи він надає поради з питань страхування на засадах проведення всебічного аналізу або ні. І якщо так, то він повинен детально вивчати весь спектр продуктів, що пропонуються на ринку страхових послуг.

Проект Директиви Європейського Парламенту та Ради

стосовно страхування життя (внесений Комісією на розгляд у 2000 році)

При розробці цього проекту Комісією визнано важливість та необхідність спрощення та роз'яснення положень законодавства ЄС з метою забезпечення його доступності для пересічних громадян.

Введено поняття «регульованого ринку» та його визначення. Термін вперше було запроваджено Третьою Директивою щодо страхування життя (92/96/ЕЕС) на тимчасовий період до заміни його визначенням, яке мало бути затверджено у Директиві щодо інвестиційних послуг (93/22/ЕЕС). Але з набуттям чинності Директивою 93/22/ЕЕС це питання не було вирішено, оскільки до сфери її дії не було включено відносини страхування життя. І тому введення цього терміна виявилось можливим лише шляхом подання пропозиції щодо внесення відпо­відних змін до положень, як регулюють страхування життя. Таким чином, при визначенні «регульованого ринку» держави-члена буде запроваджено посилай-

125

ня на п. 13 статті 1 Директиви 93/22/ЕЕС, а стосовно ринків третіх країн — ними будуть визнаватися «фінансові ринки, які є такими, що відповідають подібним вимогам [таким, що висуваються державою-членом до власних ринків]».

З прийняттям Третьої Директиви 92/96/ЕЕС було запроваджено принцип «контролю країною приналежності». Що стосується «обчислення майбутніх прибутків», то у положеннях Директиви залишено прогалину, яка при прове­денні розрахунків опосередковано дозволяє застосовувати законодавство не тільки держави приналежності, а будь-якої держави-члена ЄС.

Відповідно до попередніх змін у законодавстві щодо страхування життя, положення щодо плану діяльності філій та відділень страхових компаній були вилучені, оскільки втратили свою необхідність із запровадженням Третьою Директивою 92/96/ЕЕС єдиної системи авторизації на спільному ринку страхо­вих послуг ЄС (для страхової компанії, що зареєстрована у одній державі-члені, більше не вимагається авторизації у іншій державі-члені для проведення своєї діяльності на її території, так само, як і для її філій та відділень). Цим проектом пропонується знову запровадити такі плани для провадження діяльності філія­ми та відділеннями страхових компаній, головний офіс яких розташований за межами Співтовариства. Визначено вимоги, яким вони мають задовольняти (наприклад, щодо маржі платоспроможності страхової компанії та гарантійного фонду, принципів провадження діяльності та ін.).

Проект Директиви Європейського Парламенту та Ради щодо зближення за­конів держав-членів стосовно страхування цивільної відповідальності при ви­користанні страхування життя (внесений Комісією на розгляд у 2000 році)

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРАВА ЄС, ЩО РЕГУЛЮЄ РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Як видно із загального дослідження, регулювання ринку цінних паперів на рівні Європейського Союзу є повноцінним.

Вторинне законодавство в цій сфері було і є динамічним.

Зараз відбувається активна робота по перегляду Директиви щодо інвести­ційних послуг. В роботі Комісії визначені наступні акценти: підвищення ефек­тивності ліцензування на загальноєвропейському рівні, регламентація нових видів послуг (зокрема на слуханнях щодо цього проекту, що відбулись 24 квіт­ня, основна увага приділялась Альтернативним Торговельним Системам), під­вищення ефективної конкуренції між біржами та торговельними майданчика­ми, збільшення транскордонного напряму.

7 травня 2002 року Рада Міністрів ЄС погодила пропозицію про прийняття Директиви щодо фінансових конгломератів та прийняла за основу проект Директиви щодо ринкових зловживань. Найближчим часом ці проекти будуть слухатись в Європейському Парламенті відповідно до нормотворчої процедури ЄС. Пропозиція щодо фінансових конгломератів має на меті підтримання на­лежної міцності фінансових груп, які здійснюють діяльність і в банківському/ інвестиційному, і в страховому секторах. Пропозиція щодо ринкових зловжи­вань намагається захистити ринки та інвесторів від інсайдерської торгівлі та ринкових маніпуляцій.

Загалом після Барселонської Європейської Ради здійснюється повномасш-табна робота над впровадженням Плану дій в сфері фінансових послуг, який має на меті досягти великих еволюційних змін у регулюванні даної галузі.

126