Основні норми Кодексу

Наполеонівський кодекс проголосив усіх громадян рівними. Це була справді радикальна норма. Згадаймо, що в Росії кріпацтво було скасоване аж у 1861 р. Кодекс Наполеона ліквідував класові привілеї і вельможність, яка передається в спадщину.

Кодекс Наполеона складався з трьох книг. Перша книга була присвячена “праву особи” (law of persons). Очевидно, по- сучасному, цей розділ можна було б назвати “права людини”. Були сформульовані норми, що стосувалися реалізації цивільних прав, захисту особи і житла, обмеження в правах (guardianship), опіки, відносин між батьками і дітьми, укладання шлюбу, особистих відносин між подружжям. Було передбачено право на розлучення і механізм його реалізації.

Друга книга “Наполеонівського кодексу” стосувалася “law of things” (“Речове право”). Очевидно, це також можна назвати “Майнове право”. Було передбачено регулювання прав власності (property), володіння (ownership), використання майна (usufruct) і сервітут (обмеженого використання чужого майна).

Третя книга містила норми стосовно набуття майнових прав спадщиною, донорством, одруженням і зобов’язаннями. В останніх главах книги йшлося про ряд іменних контрактів (nominate contract), про заставу (mortgate) згідно з законом і традиційну, про обмежувальність дії і надання прав за законом (prescription).

Кодекс Наполеона, як і римське право, виділяв 4 групи зобов’язань:

- контрактні;

- квазі-контрактні;

- деліктні;

- квазі-деліктні.

Свобода контракту прямим чином не була сформульована, але цей принцип був наріжним каменем у відповідних нормах Наполеонівського кодексу.

Слабким місцем виявилися норми, що стосувалися системи іпотеки (system of hypotec), і це питання згодом змушений був врегулювати закон від 23 березня 1855 р.

Згодом стали помітними і інші недоліки Кодексу. Наприклад, особиста власність (personal property) не займає у ньому місця, адекватного значенню, яке вона набула протягом ХІХ ст. Були відсутніми норми, що регулюють взаємовідносини між найманими працівниками (employees) і роботодавцями (employers). Не було відображено в Кодексі страхування життя (life insurance). Правда, слід відзначити, що багатьох із цих речей не існувало в достатньо викристалізованому вигляді на час розроблення і прийняття Кодексу. Кодекс не міг заглянути в майбутнє. Можливо, що це й добре, що в Кодексі майбутнє не було зображене у карикатурному вигляді, як це трапилося, зокрема, із зображенням “світлого комуністичного суспільства” у книжечці, яка називалася “Програма КПРС”.

У Наполеонівський кодекс час від часу вносилися важливі зміни і доповнення. А в 1904 р. після святкування його столітнього ювілею, була утворена надзвичайна парламентська комісія стосовно його перегляду (revision).

6.4.