§ 1. Соціальні норми

Поняття і класифікація соціальних норм.

Соціальні норми - загальні правила поведінки людей, колективів, соціальних груп; правила поведінки в суспільстві.

Соціальним нормам притаманні такі риси, як соціальність, об’єктивність, нормативність, міра свобода індивіда, обов’язковість, наявність процедури, санкціоновані сть та системність.

Соціальність соціальних норм передбачає регулювання ними соціальної сфери, яка включає до себе:

1. людей.

2. суспільні відносини, тобто відносини між людьми та їх колективами.

3. поведінку людей.

Таким чином, соціальні норми формують соціальні структури і регулюють соціально значущу поведінку людей.

Нормативність забезпечується за рахунок загального характеру соціальних норм, що діють як типові регулятори поведінки. їх адресати визначаються не

поіменно, а шляхом указівки на їх типові ознаки (осудність, вік, загальні вимоги до статусу юридичної особи тощо). Крім того, нормативність виявляється у неодноразовості дії соціальних норм, адже соціальна норма набуває чинності кожного разу, коли виникає типова ситуація, яка передбачається як умова її вступу у процес регулювання. Тут слід зазначити, що за змістом соціальні норми є визначеними, але типовим чином, як загальна модель поведінки.

Соціальні норми є мірою свободи індивіда, що встановлює кордони його поведінки, соціальної експансії, способів задоволення потреб і інтересів.

Обов'язковість означає, що соціальні норми як нормативний вираз соціальної необхідності завжди так чи інакше є обов’язковими, тобто мають характер припису.

Наявність процедури, тобто тих чи інших процедурних форм, детально регламентованих порядків реалізації і дії соціальних норм завжди притаманна соціальному регулюванню.

Санкціонованість передбачає механізми забезпечення реалізації приписів кожного нормативного регулятора.

Системність притаманна як окремим нормам, так і їх масиву у масштабі суспільства.

Проблема класифікації соціальних норм передбачає чіткий їх поділ. Найкраще соціальні норми можуть класифікуватися на способом утворення або ж за формою.

Класифікація за способом утворення дозволяє розділити соціальні норми на ті, що носять стихійний характер (певні звичаї чи то моральні норми) і на ті, що носять свідомий характер (релігійні і корпоративні норми).

Зовсім інша річ, коли соціальні норми поділяються за способом закріплення і вираження. У цьому випадку вони можуть бути усними або письмовими.

Крім того, соціальні норми мають два виміри. Перший пов’язано із способом встановлення і забезпечення. У цьому випадку соціальні норми розрізняються як норми моралі, звичаї, норми права, корпоративні і релігійні норми. Другий вимір

пов’язано із змістом сфери врегульованих відносин. При цьому вимірі соціальні норми поділяються на політичні, організаційні та естетичні.

Види соціальних норм.

Таблиця 17.1.

Соціальні норми за змістом сфери врегульованих відносин.

Політичні норми - норми у сфері політики, тобто правила боротьби за владу. Політичні норми можуть бути різними. Так, ще у епоху Відродження було сформульовано принцип: „Мета виправдовує засоби”. Це - політична норма, яка з’явилася у той час, коли на уламках феодальної роздробленості знову почали формуватися централізовані держави. „Мета виправдовує засоби” - саме так,

можливо, казали Іван Калита або Людовик Лисиця, знищуючи Твер чи Льєж, щоб задовольнити своїх союзників монголо-татар або бургунців Карла Сміливого і, попутно, зміцнити свою владу. „Заради слави Господа” - казали єзуїти, організовуючи вбивства прихильників Реформації. Ці політичні норми дуже часто суперечили нормам моралі, а іноді й правовим.

Проте є й інші політичні норми. Наприклад, „Чесність - найкраща політика”.

Організаційні норми - регулюють організаційні питання. їх прикладом є принцип демократичного централізму, що діяв в СРСР. Суть його полягала у поєднанні демократизму з централізмом. У даному випадку демократизм полягав у повновладді членів організації, їх самостійності й ініціативи, виборності їх керівних органів знизу-доверху та підзвітність останніх членам організації. Щодо централізму, то він означає керівництво з одного центру та дисципліну, при цьому меншість підкоряється більшості, а приватні інтереси задля досягнення відповідної мети - інтересам загальним. Саме на основі принципу демократичного централізму будувалися відносини всередині КПРС, ВЛКСМ тощо.

Естетичні норми - норми, що регулюють поняття краси. Можна зазначити, що естетичні норми - це норми про те, що є красивим, а що - відразливим. Деяким людям подобаються картини Леонардо де Вінчі, а іншим - витвори Мане, одним подобається Моцарт, а іншим - джаз. Норми, що домінують у суспільстві визначають, що з перерахованого вище є красивим, а що - ні і є естетичними нормами. Слід мати на увазі, що кожне суспільство має свої уяви про красу. Так, зараз у Європі затвердився так званий голлівудський стандарт чоловічої краси: широкі плечі, накачані біцепси, досить вузька талія та розвинені грудні м’язи.

у якої є великий живіт вважається на Далекому Сході еталоном чоловічої краси, а найкрасивішими людьми Японії вважаються борці сумо.

Соціальні норми за способом встановлення і забезпечення.

Норми моралі - правила поведінки, засновані на уявах про справедливість, несправедливість, добро, зло, честь, совість, які виникнули в суспільстві і були забезпечені силою суспільної думки. Норми моралі як правило носять стихійно- усний характер. Проте іноді буває так, що можуть існувати письмові моральні норми. Так, в СРСР існував моральний кодекс будівельника комунізму. Проте мова зараз йде не про нього. Забезпечуючись силою суспільної думки, норма моралі може прощати або карати, незалежно від державної волі, а іноді і всупереч їй. Так, за радянських часів держава визнала “моральним” приклад Павлика Морозова, який видав на розправу свого батька. І хоча влада зробила з нього героя, суспільство осудило його на смерть, тому що з суспільної точки зору це був аморальний вчинок. Проте іноді покарання є не настільки жорстоким, хоча й безжальним. Таким покаранням може стати бойкот з боку людей.

Приклад 17.1.

А. Іванов про ставлення людей до зрадника Батьківщини, який щойно повернувся з місць позбавлення волі.

П’ятеро діб Максим Назаров не наважувався вийти на вулицю, жили вони мовчки. Панкрат вранці йшов на роботу, залишаючи рушницю на своєму місці, пізно ввечері повертався та вкладався спати. До його приходу Максим готував якусь їжу, проте батько її не торкався. На шосту добу Максим не витримав, вийшов на вулицю, спитав у якоїсь жінки, де знаходиться контора та пішов до неї.

Зустрічні перехожі, яких він не впізнавав, зупинялися і довго проводжали його поглядом, - і дорослі зупинялися, і діти. Дивилися на нього з-за парканів, припадали до вікон, вибігали з будинків. Усі, виявляється

знали, що він повернувся, вість, що він йде вулицею, миттєво рознеслася Михайлівною. А ось дивилися на нього хто як - здивовано, вражено, з презирством, а деякі, більше баби, і з жалем. Проте ці жалісні погляди чомусь вражали його сильніше за все.

Джерело: Иванов А.С. Вечный зов: Роман в 2 кн. Кн. 2. - М.: Дрофа, 1993.-С. 584-585.

Як ми бачимо, якщо з точки зору права, з точки зору держави Максим Назаров сплатив свій борг перед суспільством, то з точки зору самого суспільства, борг ще не оплачений.

Але іноді буває ситуація, коли суспільство прощає навіть всупереч правовим нормам.

Звичаї - правила поведінки, що склалися історично і дотримувались у силу звички (традиції, етикет). Умовно традиції можна визначити, як матеріальні звичаї, а етикет - як процесуальні. Так, в Англії і в Японії існує звичай так званої “чайної церемонії”. В той же час в Англії “чайна церемонія” - це традиція, що полягає у вирішенні справ за чаєм, тобто це - мистецтво пити чай. В Японії ж “чайна церемонія” - це етикет, що полягає у процесі виготовлення та подання чаю, тобто це - мистецтво готувати й подавати чай.

Корпоративні норми - норми, вироблені організаціями корпоративного типу (партіями, громадськими організаціями) і підтримані владою суспільних об'єднань. Прикладами таких норм є правила внутрішнього трудового розпорядку, які існують на підприємствах, в установах та інших організаціях. Правила, що закріплені у статутах суспільних та політичних об’єднань також є корпоративними нормами.

Релігійні норми - правила, встановлені різними віросповіданнями й обов'язкові для віруючих (Старий Завіт, Новий Завіт, Коран, Сунна, Талмуд, Тора, релігійні книги буддистів, даосів тощо). Прикладом релігійних норм є мусульманське правило п’ять разів в день молитися Аллаху, іудейське правило не

працювати у суботу, православне правило красити яйця на Паску чи католицьке правило залишати на Різдво біля ялинки шкарпетки.

До соціальних норм, що пов’язані із способом встановлення і забезпечення відносяться також і норми права.

Питання для самоконтролю.

1. Що таке соціальні норми?

2. Що передбачає соціальність соціальної норми?

3. За рахунок чого забезпечується нормативність соціальних норм?

4. Що таке обов'язковість?

5. Що передбачає санкціонованість?

6. Які існують класифікації соціальних норм?

7. Які існують виміри соціальних норм?

8. Які норми існують за способом утворення?

9. Які норми існують за формою?

10. Які норми існують за способом встановлення і забезпечення?

11. Які норми існують змістом сфери врегульованих відносин?