10.1. Правові особливості спільної торговельної політики Співтовариства

Одніє ю з найважливіши х серед політи к Співтовариств а є спільна торговельна політика щодо інших країн (англ. common commercial policy). Свідчення м провідної ролі спільної торго - вельної політик и Співтовариств а є той факт , що майж е усі питанн я зовнішньої торгівлі товарами відносяться до виключ - ної компетенції Європейськог о Співтовариства (хоча держави - член и ЄС мают ь право через координаційн у процедуру "ad hoc" брати участь у торговельних переговорах, як і проводить Європейськ а Комісія, здійснювати певні функції з адміністру- ванн я зовнішньо ї торгівлі тощо) .

Спільна торговельна політика Співтовариства бере за осно - ву митни й союз між державами-членам и ЄС (ст.ст. 25—27 До - говору пр о Співтовариство) , що створени й не тільки заради формуванн я та зміцненн я єдиног о Внутрішнього ринк у Спів- товариства, а й задля сприянн я розвитку торгівлі між державами- членами ЄС та іншим и державами. Він включає 2 визначальні складові:

а) усунення митних бар'єрі в між державами-членами , зокре - ма, заборон у мита на експор т й імпор т та митни х зборі в у торгівлі між ними , а також інших подібних заходів;

147

б) ведення спільної уніфікованої політики у торгівлі щодо інши х країн , в том у числ і застосуванн я спільног о митног о тарифу щодо імпорту таких країн.

Отже, заборона кількісних обмежень та будь-яких еквівалент- них заходів у торгівлі між державами-членам и ЄС є осново ю для запровадженн я таких заходів і обмежень у торгівлі з іншим и країнами.

Правовим забезпечення м спільної торговельної політики є торгове право Співтовариств а — галузь права, предмет яко ї складають відносини , що виникают ь у торгівлі з іншим и краї- нам и держав-члені в ЄС , інституцій ЄС , інши х країн , між - народних організацій, приватних осіб (резидентів та нерези - дентів ЄС). Ці відносини мають публічно-правовий характер, оскільки їх суб'єктам и (або одни м з суб'єктів) є владні струк- тури. Отже методом регулювання таких відносин є публічно- правовий метод.

Торговельні відносини на приватно-правовом у рівні, тобто, між приватним и особами-резидентам и ЄС , з одного боку, та приватним и особами-нерезидентам и ЄС — з іншого, регулю- ються міжнародни м приватни м правом. Проте торгове право Співтовариства має завдання м у кінцевому рахунку обслугову- вати відносини між товаровиробникам и і торговцями-резиден - тами та нерезидентам и або втручатися у них і, таки м чином , регулювати їх у похідному порядку. Отже, предметом торгового права Співтовариства є публічні відносини, що виникают ь у зв'язк у з приватними , договірними .

Суб'єктам и як торгового права Співтовариства в цілому, так і торговельних правовідносин зокрема виступають як публічні, так і приватні особи, але суб'єктни й склад власне торговельних правовідносин є, по-перше , вужчим, ніж склад правовідносин, пов'язани х з торговельними , а по-друге, має різнитися за оз - нако ю резидентства ЄС. В такому випадку, виходячи з єдності митної території ЄС , резидентом ЄС слід вважати особу, зокрема юридичну особу, місцезнаходженням органу управління яко ї є митна територія будь-якої держави-член а ЄС та фізичну особу, місцем реєстрації ії як підприємц я або місцем ії постійног о проживання .

Сферо ю дії торгового права Співтовариства є торговельні операції з товарами за участі резидентів ЄС , тобто, йдеться про зовнішн ю торгівлю у вузькому значенні, як а не охоплює тор - гівлю послугами та об'єктам и інтелектуальної власності (хоча Рада Міністрів, в принципі , вправі поширит и дію ст.

148

інвестування, технічної допомоги, транскордонног о руху капіта- лів і платежів, цінни х паперів, транскордонно ї неплатоспро - можності (банкрутства), фінансові та страхові операції тошо. Торгов е прав о Співтовариств а регулює лиш е деяк і питанн я транскордонної економічної конкуренції на ринку товарів, оскіль- ки загалом не регулює питань конкурентного права Співтова- риства та спільної конкурентної політики, що пов'язан і з інозем- ни м елементом (наприклад , з дочірніми підприємствами , що розташован і за межам и ЄС , але розглядаютьс я як учасник и конкурентни х відноси н н а Внутрішньом у ринк у Співтова - риства). Зазначені відносини належать до "змішаної" компетенції і регулюються законодавством держав-членів ЄС , а тою мірою, у якій вон и належать до компетенції Співтовариства, — відпо- відними галузями законодавства Співтовариства: конкурентни м законодавством, законодавством про компанії, фінансові послуги, інтелектуальну власність тощо. Торгове право Співтовариства регулює зазначені питанн я лиш е тоді, коли вони пов'язан і з товарним и експортно-імпортним и відносинами , наприклад , операції з товарами, що порушують право інтелектуальної влас- ності (Регламент 1383/2003)1.

Слі д звернут и увагу , щ о регулюванн я ма є спеціальни й характер, коли йдеться пр о акти, як і регулюють заснуванн я спільної організації ринків у галузі рибальства та аграрних ринків (Регламент 104/2000)-, а також щодо виданих у порядку, перед- баченом у ст. 308 Договору про Співтовариство , спеціальни х правил щодо переробленої сільськогосподарської продукції.

Торгове право Співтовариства регулює відносини тільки у сфері товарного обігу. На відміну від торгового права митне право як окрема галузь права Співтовариства регулює відносини, пов'язан і як з товарним , так і нетоварним обігом, тобто, поши - рюєтьс я і на предмет и некомерційног о характеру.

1 Див.: Регламент Ради Міністрів 1383/2003 про митні дії проти товарів, щодо яки х є підозра у порушенн і певних пра в інтелектуальної власності, та заходи, що запроваджуються проти товарів, які мають порушувати такі права від 22 липн я 2003 року (O.J. 2003 L196).

2 Див.: Регламент Ради Міністрів 104/2000 про спільну організацію ринків у

галузі рибальства та аграрних ринкі в від 17 грудня 1999 p. (O.J. 2000 L17).

149

Особливостям и джерел торгового права Співтовариств а є те, що тим видом нормативного акта "вторинного права" Спів- товариства, яки м таке регулювання здійснюється, є, як правило, регламент, тобто акт прямої дії, що не "гармонізує", як це при - таманн о директиві, норми національного законодавства держав - членів, а уніфікує певні національні правила, або створює нові єдин і загальнообов'язков і правила . Щ е одніє ю особливіст ю джерел торгового права Співтовариства є специфічн і міжнародні угоди ЄС: угода про Європейськи й Економічни й Простір (ЄЕП ) з Норвегією, Ісландією та Ліхтенштейном, угоди про асоціацію з "заморськими" країнами та територіями (наприклад , угода з Тунісом), угоди про "стабілізацію і асоціацію" (наприклад , з Македонією) тощо.

Структурно торгове право Співтовариства як галузь законо - давства поділяється н? експортну та імпортну підгалузі. Разом з тим , існують є окремі питання , які теж можна віднести до підгалузевого рівня у структурі, — це особливі правила регулю- вання торгівлі: щодо одних країн — більш жорстки й захисний режим, а щодо інших — режим пільговий. Крім того, діє ряд особливих правил за ознако ю специфік и товару, наприклад , щод о небезпечни х хімічних речови н (Регламен т 304/2003)1 , необроблени х алмазі в (Регламен т 2368/2002) 2 , та к звани х "чутливих" товарів (наприклад , легкових автомобілів), ядерних матеріалів тощо.

Засади і принцип и торгового права Співтовариств а — це віддзеркалення засад і принципі в міжнародного торгового права, що їх узагальнено та закріплено у документах COT , оскільки Співтовариств о є повноправни м члено м COT . Основним и засадами торгового права є лібералізація та обмеженн я про - текціонізму з боку держав-члені в ЄС та інших країн і еконо - мічних угруповань (в тому числі власне Співтовариства). Правові принципи , яким и мають керуватися інститути ЄС та держави - члени ЄС у торгівлі товарами, це принцип и свободи торгівлі, взаємних поступок, недискримінації та вільного транзиту товарів. Ці правові принцип и спрямован і на пожвавлення торгівлі та прискоренн я економічни х процесів у державах-членах ЄС і на підвищення ефективності економічних відносин між приватними суб'єктами-резидентам и ЄС та країнами, що не є членами ЄС.

1 Див.: Регламент Європейськог о Парламенту та Ради Міністрів 304/2003 про експор т і імпорт небезпечних хімічних речовин від 28 січня 2003 p. (O.J.

2003 L63).

2 Див.: Регламент Ради Міністрів 2368/2002, що імплементує схему сертифікації в порядк у Кімберлійського процесу для міжнародної торгівлі необробленим и алмазами , від 20 грудня 2002 p. (O.J. 2002 L358).

150

Зокрема , принци п недискримінаці ї вимага є запровадженн я заходів , згідн о з яким и това р нерезидент а користуєтьс я ре - жимо м н е гіршим , ні ж това р резидент а (національни й режим ) аб о нерезидент а іншо ї країн и (режи м найбільшог о сприяння) . Разо м з тим , слі д зазначити , щ о Співтовариств о заснован о н а митном у союз і держав-членів , а режи м митног о союзу , перед - бачени й правилам и COT , є винятко м з режим у найбільшог о сприяння .