АСОІІІ5 СОММІШАІІТАтЕ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

АСО.Ш8 СОММШАІІТАІКЕ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Під поняттям асціш соттшіаиіаіге розуміються основні положення євро­пейського права, у відповідність до яких повинно бути приведено законодавст­во всіх держав-членів та всіх країн, які мають бажання вступити до Європейсь­кого Союзу.

В асяіш сотігшпаиіаіге щодо банківської діяльності можна виділити наступ­ні складові:

— діяльність кредитних установ повинна ліцензуватися відповідними ком­петентними органами держав-членів. Встановлюється необхідний міні­мум інформації, який кредитна установа повинна надавати для отри­мання ліцензії, та визначаються вимоги до кредитних установ;

— не ліцензується відкриття структурних підрозділів кредитних установ в державах-членах інших, ніж держава, де знаходиться її головний офіс;

— держави-члени мають застосовувати національний режим для структур­них підрозділів кредитних установ, головний офіс яких знаходиться поза межами цієї держави-члена;

— визначається порядок проведення заходів щодо відновлення платоспро­можності (санації) та ліквідації кредитної установи;

— встановлюється відповідна структура власних коштів кредитної установи;

— визначаються спосіб обчислення коефіцієнту платоспроможності та його мінімальний рівень;

— встановлено перелік банківських операцій, які мають визнаватись всіма державами-членами;

— депозити мають бути гарантованими, для чого впроваджується система гарантування депозитів;

— для всіх переказів (у всіх валютах) встановлюється однаковий рівень зборів;

— вироблено відповідні форми звітності кредитних установ, установлено порядок їх опублікування;

— встановлюється високий рівень пруденційного нагляду за кредитними установами з боку відповідних компетентних органів держав.

АССШІ8 СОММІЖАІЛАІКЕ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Основою регулювання ринку послуг у сфері страхування є положення Глав 2 та 3 Договору про ЄС — щодо права на здійснення підприємницької діяльно­сті та свободи надання послуг.

Історична довідка

У 1961 році Радою було затверджено програму створення спільного ринку в сфері страхування, яка включала певні етапи.

121

Спочатку передбачалось досягнення обох свобод (надання послуг та здійс­нення підприємницької діяльності) у сфері перестрахування. Після цього — відповідно: свободи здійснення підприємницької діяльності у сфері прямого страхування, крім страхування життя; свободи здійснення підприємницької ді­яльності у сфері прямого страхування життя; свободи надання послуг у сфері прямого страхування, крім страхування життя, та свободи надання послуг у сфері страхування життя.

Поступово відповідні елементи регулювання були впроваджені, і прийняття Третіх Страхових Директив у сфері прямого страхування (крім страхування життя)1 та прямого страхування життя2 остаточно завершило формування спі­льного ринку страхових послуг.

Ключові питання створення спільного ринку (власне АСОШ8)

Простеживши зміни, яких зазнало законодавство ЄС у сфері страхування, можна виділити основні питання, поступове врегулювання яких врешті-решт призвело до створення спільного ринку у цій сфері:

1) вільний вибір страховиками місця започаткування бізнесу на території держави-члена, іншої, ніж та, де знаходиться головний офіс; можливість нада­вати весь спектр послуг у сфері страхування на всій території Співтовариства, гарантуючи при цьому, що відкриття структурних підрозділів та використання інших форм безпосереднього здійснення підприємницької діяльності не є обо­в'язковими (забезпечення свободи надання послуг у сфері страхування);

2) застосування до страховиків національними органами влади наглядових положень, які були б подібними у своїй основі;

3) забезпечення потенційним покупцям страхових полісів можливості їх прид­бання на всій території Співтовариства;

4) здійснення належного контролю за методами продажу та природою стра­хових продуктів з метою запобігання введенню громадськості в оману, але лише в тій мірі, в якій це не перешкоджатиме запровадженню інновацій;

5) забезпечення вільного здійснення страховими брокерами та іншими стра­ховими посередниками своєї діяльності на території всього Співтовариства на рівних умовах;

6) доступність фінансової інформації про всіх страховиків на ринку, яку можна вважати адекватною та можливо порівняти (по страховиках);

7) обов'язковість гарантування певних положень — зокрема, що стосується захисту прав споживачів та такого функціонування ринку страхових послуг, на якому б унеможливлювалось будь-яке маніпулювання фактором вибору права, що має застосовуватись, як одним з елементів конкурентної боротьби. При цьому не ставиться за мету уніфікація контрактного права на рівні Співтовари­ства в цілому.

1 Соипсії оігєсііує 92/49/ЕЕС оГ 18 Зипе 1992 оп Іпе соогдіпаїіоп оГ 1ауз, ге§и1аІіопз апсі асітіпізігаїіуе ргоуізіопз геїаііпб Іо дігесі іпзигапсе оіпег Іпап ІіГе аззигапсе апд атепдіп§ вігєсііуєз 73/ 239/ЕЕС апсі 88/357/ЕЕС (Шігд поп-1і& іпзигапсе вігєсііує) О1 Ь 228 11.08.1992 р. 1.

2 Соипсії оігєсііує 92/96/ЕЕС оГ 10 НоуетЬег 1992 оп Іпе соогсііпаїіоп оГ 1ауз, гееиіаііопз апд адтіпізігаїіуе ргоуізіопз ге!аІіп§ Іо дігесі ІіГе аззигапсе апд атепдіп£ оігєсііуєз 79/267/ЕЕС апд 90/ 619/ЕЕС (Іпігд ІіГе аззигапсе оігєсііує) ОІ Ь 360 09.12.1992 р. 1.

122

АСОШ8 СОММІЛЧАЦТАІКЕ У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Директиви ЄС, призначені для створення єдиного ринку цінних паперів, як щодо питань випуску (емісії) цінних паперів, так і щодо питань їх обігу, нале­жать до компетенції Генерального Директорату з питань внутрішнього ринку. Ці директиви стосуються функціонування як первинного ринку цінних паперів так і вторинного.

На рівні права ЄС встановлюються умови започаткування та умови здійс­нення діяльності, що ставляться до осіб, які надають послуги (інвестиційних фірм), умови, що стосуються діяльності інвестиційних фондів та умови випуску цінних паперів.

Умови започаткування та здійснення діяльності інвестиційними фірмами мають багато спільного з відповідними умовами, що стосуються банків. Тому спостерігається певна область перетину діяльності небанківських інвестицій­них фірм та банків, що надають інвестиційні послуги.

Умови, що стосуються діяльності інвестиційних фондів, мають на меті спро­щення процедури розміщення сертифікатів інвестиційних фондів на території всього Співтовариства.

Що стосується допуску цінних паперів до обігу, то на рівні Співтовариства висуваються вимоги для пропонування цінних паперів невизначеному колу осіб та вимоги для включення цінних паперів до лістингу на фондовій біржі. Таким чином, встановлюються мінімальні вимоги щодо інформації, яку має бути роз­крито невизначеному колу осіб, та спрощуються процедури транскордонного випуску цінних паперів.