Забезпечення ЧСР політичних прав закарпатських українців

Діяльність празького уряду стосовно Закарпаття зводилася до зволікання виконання визначених у Ссн-Жерменському договорі й закріплених Конституцією ЧСР зобов’язань про надання краю ав- гоиоміюго статусу.

Зокрема, нс додержувалося коївтитуційнс положення про комплектування державної служби в краї переважно місцевими фахівцями: роздутий адміністративно-управлінський апарат Підкарпатської Pyci (20 тис. чиновників) на 70-80% складався із чеських і словацьких урядників, хоча чехи і словаки становили всього бли- зько4% населення Закарпаття. У 1922 p., наприклад, три із чотирьох жугинатів краю (Ужгородський, Мукачівський і Берегівський) очолювали особи чеської національності, серед 19 окружних начальників було лише 3-є русинів, правління жупаматськото уряду вМукачсві у 1927 p. складалося з 23 чехів, 7 русинів і 4 угорців, в Президії Цивільного управління в Ужгороді працювало 12 чехів і 2 русиии і т. д. (C. Відиянський). Ha цс були, як слушно відзначають фахівці з історії Закарпаття, як своїоб’єктивні причини - вілеут- ність місцевих управлінців й освічених кадрів, зокрема, достатньої кількості гуманітарної й технічної іптелігеїшії, так і суб'єктивні прагнення центральної влади якомога швидше інгсфувати Підкарпатську Русь у чехословацьке суспільство, здійснити, зокрема. її чолернізацію.

Псвною дискримінацією населення Закарпаття в полїтнкочіраво- K>'iy сенсі було те, що представників краю нс було у парламенті Держави Національних зборах ЧСР, утворених на осіюві Конституції в квітні 1920 p.: лише в березні 1924 p. закарпатці впсрінс изяли участьу виборах до республіканського парламенту. Мали місцсіі ішні порушення конституційних прав закарпатців. Наприклад, під час перепису ііаселсінія в грудні 1930p. чехословацькими урядов- ^Шк,и здійснювався тиск па закарпатців при визначенні ними своєї "аціональності. ( постсрігалося також пасильнс запровадження чеської мови у державних установах краю тоїцо.

Водночас ці хиби у становленні й функціонуванні державпо- нолітнчпої системи ЧСР па Закарпатті сприяли активізації суспіль- ^ІІГКполітичного руху в краї, який в ході поступових демократичних Цфетворень у політичній, культурній і соціальніи сферах ставав ®ее вагомішим чніпіііком загальнодержавною громадсько-політично життя. Демократичні засади чехословацької Конституції створювали сприятливі можливості й умови для розгортання гіроіксів політизації й структуризації закарпатськогосуспільства, зокр_Єщ. для виникнення й діяльності політичних партій, громадських об'ц. нань, культурно-освітніх товариств та інших інститутів й елементів громадянського суспільства.