Тенденції розвитку та забезпечення буттєвих прав і свобод людини

До цих тенденцій належать, зокрема, такі:

1) дедалі ширше втілення у суспільну свідомість уявлення про те, що саме людина є первинним, головним суб'єктом права;

2) універсалізація концепції буттєвих («природних») прав і свобод людини, поширення її на дедалі більшу кількість держав;

3) розповсюдження принципу правової рівності на дедалі більше коло людей;

4) зростання кількості держав, які допускають міжнарод­ний контроль за дотриманням у них прав і свобод людини;

5) поширення визнання «верховенства» норм міжнарод­ного права щодо прав і свобод людини над внутрішньодержав­ним законодавством з цих питань;

6) інтенсифікація діяльності неурядових (національних і міжнародних) організацій із захисту прав і свобод людини.

Яскравим проявом наведених тенденцій стала, зокрема, друга Всесвітня конференція з прав людини, організована ООН у Відні в червні 1993 р. (перша така конференція відбувалася під егідою цієї організації у 1968 р. у Тегерані). У Віденській конфе­ренції, що проходила під девізом «Права людини: знати їх, вима­гати їх, захищати їх», взяли участь майже 140 держав. Іншим прикладом може бути створення у 2006 р. у структурі ООН нового органу - Ради з прав людини.

9.