<<
>>

РОЗБУДОВА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СІТКИ B КРАЮ

Головну увагу звернув Провід революційної ОУН на розбудову організаційної сітки в краю. 3 тією метою тодішній Краевий Провідник ОУН Володимир Тимчій- Лопатинський зараз же шсля створення Революційного Проводу ОУН 10.

лютого 1940 p. повертається до краю. Цим разом йому не пощастило: перейшовши кордон він зустрівся несподівано зі спеціяльним відділом контролі охорони пограниччя і в боротьбі з большевиками він згинув разом з Опришком-Медведем та Зеною Левиць- кою, порозривавшись ґранатами. Ta вслід за ними повертається в Україну ще кілька груп, між ними й кількох членів Революційного Проводу ОУН, які скріплюють і розбудовують краєву сітку.

Приєднання західно-українських земель до УССР використовує ОУН для того, щоб розбудувати організаційну мережу на осередніх та східніх землях України. Завданням Краевого Проводу було „посилити організаційну політичну й боєву діяльність на рідних землях, зокрема на осередніх і східніх українських землях так, щоб на всіх землях України досягнути такого посилення революційного потенціялу й зорганізованого підпілля, як на ЗУЗ”.

Особливу увагу звернено на мілітаризацію підпілля з огляду на передбачувані можливості розгорнення широкої повстанчої акції. Треба було числитися з можливістю намагання большевикїв ліквідувати головну базу зорганізованого націоналістичного революційного підпілля шляхом масового виселювання населення західної України. ОУН була рішена розгорнути в такому випадку в широких розмірах збройну боротьбу з відділами НКВД, які переводитимуть виселювання. Ця збройна акція ОУН мала початися тоді, коли цього вимагатиме положення на українських землях, зовсім незалежно від того, яка буде в той час міжнародна ситуація і який буде дальший хід війни.

Провід ОУН був свідомий того, що революційна боротьба в CCCP вимагає багато жертв. Ta питання жертв революційної боротьби передискутовано вичерпно вже в часах організування й дії УВО та в перших роках боротьби ОУН і до нього повертатись ке треба було.

Надто вся дотеперішня практика большєвкцького режиму в CCCP доказувала, що при відсутності будьякої революційної дії поневоленим Москвою народам доводилось складати більше людських жертв, як при наявності революційної дії.

Повне зрозуміння для конечности жертв в боротьбі виявило все українське населення своєю поставою до ОУН. Завдяки цьому ОУН за большевицької окупації ле тільки не потребує самоліквідуватись, як це зробили всі інші українські партії й організації, але вдержується і міцніє не дивлячись на жорстоку большевицьку нагінку L на те, що велика частина провідного членства опинилась на еміґрації.

B другому році окупації західно-українських земель перевели большевики у Львові велиюш політичний процес членів ОУН. Ha лаві оскаржених засіло кілька- десять молодих студентів. Большевики сподівались за- демонструвати широким українським масам моральне заломання членів революційного підпілля, їх жаль і каяття та засудження діяльности ОУН і її проводу і цим знищити симпатії українського загалу до ОУН. Ta гідна постава всіх підсудних на процесі розвіяла всі сподівання большевиків. Підсудні, признавшись до участи в революційній діяльності не висловлювали ніякого каяття, а навпаки, публічно признали революційну дію правильною і коли кількох із< них засуджено на кару смерти, а інших на багато літ важкої тюрми, то всі вони приняли нрисуд з повним спокоем. Така гідна і мужня постава юних революціонерів заскочила навіть большевицълих судців, а серед населення замість сподіваного большевиками відчуження від ОУН викликала подив і поглиблення симпатій до революційного підпілля.

Жвава діяльність ОУН за большевицькоі окупації мала сильний, освідомлюючий вплив на всіх тих українців зі східніх земель, які в якому то не було б характері прибули на західно-українські землі і тут могли безпосередньо, а не в сосі ворожої большевицької аґітки побачити й пізнати український націоналістичний рух. A виїзд західно української робітничої молоді до праці на осередніх і східніх землях України використало ОУН для поширення націоналістичної пропа- ґандивної праці та для основування організаційних клітин ОУН на осередніх і східніх землях України.

3.

<< | >>
Источник: Петро Мірчук. АКТ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ 30 червня 1941 року (його генеза та політичне й історичне значення). Друге видання. Мюнхен - 1953. 1953

Еще по теме РОЗБУДОВА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СІТКИ B КРАЮ:

  1. § 3. Координація і взаємодія - важливе завдання організаційної функції управління в слідчій тактиці
  2. Розбудова Української держави до 1996 р.
  3. Тема 20. Держава і право сучасної України Розбудова незалежної Української держави
  4. Форма державного устрою. Основні напрямки розбудови держав за формою державного устрою
  5. Судова система
  6. Організація місцевих органів державного управління u самоврядування у Північній Буковині
  7. Адміністративо-політична організація Закарпаття 1920-хроків
  8. Правові засади радянізації Західної України
  9. Розгляд питання про державну належність Закарпаття
  10. Військове будівництво
  11. Приєднання Закарпаття до Чехословацької республіки
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -