<<
>>

Огляд девятої доби.

Девята доба історії української держави представляв посте.пенний занепад, який закінчується упадком автономії гетьманської України в 1782 p. Лолтавський погром зіпхнув українську державу зі становища самостійної держави, звязаної уніею з Москвою на становище васальної держави, яка ставала чим раз більше залежною від Росії, аж врешті стала провінцією цієї держави.

Відношення України до Росії змінялося зрештою відповідно до того, чи на чолі України стояв гетьман чи стояла /Малоросійська Колєґія. Гетьманство давало Україні тавро політичної окремішности, опиралося на традиції і на популярности, яку воно мало в українській суспільности. Цього всього не мала Малоросійська Колєґія, яка була немов експозитурою московського уряду. I саме антиукраїнська політи- «а московського царату і його правительства була їіричиною, що відношення до Росії було найважні- була тому дуже тяжка, а вона була конечна для української держави.Тільки цілковитерогбиттяОр- ди могло забезпечити Україну від полудневогосхо- ду й дати їй мржність самостійніше виступати чи тосупроти Польщі чи супроти Москви. Цього не зробила українська держава, навпаки вона нераз мусіла входити в політичну спілку з Ордою, рату- ючися перед великим натиском двох инших cyci- • дів — Польщі й Москви. Завдяки цьому Кримська Орда істнувала протягом цілого істиування української держави козацької доби. Тому полуднево- східні межі української держави були цілий час незабезпечені, а так званий „невтральний пряс“, знаний нам добре з часів княжої держави і цим разом показав свої лихі наслідки, виховуючи людність у призвичаюванню до бездержавного життя. Тут виховувався негативний типУкраїнця.який не був здатний до.позитивної політичної роботи,; а опирався на „степовім світогляді11. I коли ці люде зі „степовимсвітоглядом", ця ЗапорозікаСіч дала початок істнуванню української держави, то- це сталося тільки тоді, як Січ вросла в хліборобську Україну. A в тім, Січ дуже скоро, бо ще-на- віть за Богдана Хмельницького робила спроби чггат нути осібно від козацько-української держави.апо- чавши від Івана Виговського, вона таки відділяєть- ся від неї і зостається надалі степовим проявом., A що така Січ не була пожаданим чинником для української держави, про це б"ла вже мова вище. Українська держава й Січ були двома контрастами^ які ріжцилися між србою і що до цивілізації взагалі і особливо що до свого суспільного ладу.. A що „січові погляди" переходили й на державну Україну, то наслідком цього внутрі самої української держави істнував контраст двох українських типів: Українця-хлібороба й Українця-сте- првика. Це мусіло мати дуже лихі наслідки для справи консолідації української держави, а звісна „Руїйа" e цього доказом.

Таким чином обставини зложилися дуже не- кориснодляукраїнської держави. Негативний т и п Украї нця, і c т н у ван ня степо вої Ордй й „невтрального пояса" — усе те факти, які лередовсім заважили на долі українськоїдержави козацької доби. A що основою цих проявів було істнування степу на полудні України, то такимчи- HOM степ відограв і цим разом, як за княжоїдоби негативну ролю в нашій історії. A коли додамо до того ще й те, що географічне положення України взагалі було тоді дуже некорисне, а українська держава немала.природних границь.то вид- ко,що взагалі географічні обставини Дуже шкідливо відбилися наукраїнськійдержаві.

*Але таких некорисних обставин було щебільше.

Вище було сказано, що можливість кольоні- зації на схід не допускала до повстання в українській державі густішого населення. Через те не прийшло тут до концентрації життя. Некорисним крім цього було й те, що укоаїнська держава не мала політичного осередка, опертого на шириїШ культурній підставі. Тільки Київ, як духовий центр •східної України мігстати таким осередк:м>але він ним не став Козацько-українськадержава була занадто звязана з козацькими традиціями, І тому Київ.зі •своєю традицією, що вязалася не з козацтвом, а з давнім українським життям княжої доби, і з мі- чцанством, яке на підставі німецького права було немов „державою в державі", був не цілком органічно звязаний з молодою українською державою> Замість нього настали нові політичні осередкиі Чигирин, Батурин і врешті Глухів, які одначе не були осередком цілого українського життя так само, як найновіший політичний осередок: Харків> Так само не корисним було те, щоукраїнська держава не обняла собою всіх західно-українських земель, бо через це вона позбавлена була тих культурних осередків, які лежали на західній У-' країні, а втративши Правобережну Україну, втра- тила й ті шляхотські українські елементи, які могли бути дуже помічні при будові української держави.

Українська держава повстала в часі, коли вищі українські суспільні верстви були вже в великій части спольонізовані, тому недоставало У- країнї тої аристократичної верстви, яка в тих часах відогравала таку важну ролю в європейських державах. Козацька аристократія була занадто свіжим проявом і тому не зовсім виробленим під політичним оглядом, а коли в другій половині XVIlI в. вона вже дорівнювала своїм світоглядом європейській аристократії, то було вже за пізно- Української держави тоді вже не можна було вра- турати.

Що українська держава мала нескристалізо- ваний суспільний лад, про це була вже мова попереду. Це не дозволяло до консолідації в державі тим більше, що суспільна еволюція йшла однобічним шляхом, в напрямі виключної політично-су- ёпільноТ переваги козацької верстви. Це була однобічність, яка спричинила катастрофу Польщі йяка те саме принесла й Українї. Отся анальогічна o- днобічНість в обох цих державах була викликана передовсім анальогічними економічними обставинами як у Польщі, так і на Україні, але вона була також наслідком впливу польського життя на українське в XVII—XVIII. Про це вже була мова на своім місці. Тут слід підкреслйти тільки те, що польські впливи витворили в українській суспіль- ности тип Українця з польсько-шляхотськими СВІ-. тоглядом. Цей тип не був загальний, але все^таки він' був широко розповсюднений в українськім громадянстві. A що шляхетсікі погляди в Польщі тісно вязалися з анархією, яка зачалася там, в другій половнні XVII. то на Україні творидся також і під польським впливом дуже відповідний підклад під анархію. Таким чином в українській державі стрінулися з собо.ю два негативні типи Українців:одного зі „степовим світогля- Дом^ідругого з „анархістичним польсь- кимсвітоглядом", тлпи.якізнищили духову рівновагу і здатність до творчої праці українського громадянства при будові своєї держави. Щовсе.те дуже причинилося до упадку української держави козацької доби, це річ цілком певна. Можна додати тут ще одно, а саме зовніш- «і обставини.

Для молодої українськоїдержавибулоконечно потрібно спокою, аби вона могла без перешкоди консолідуватися й набирали сили. Тимчасом цьогр саме не було. He тільки тому, що під її боком була неспокійна тзтарська Орда, але ще й тому, що Україна мала таких сусідів, як Польща й Москва. Обі ці держави були дуже небезпечними сусідами української держави й дуже заважили на її долі. Перша з них, Польща, стояла в антагонізмі до України, боукраїнська державазбудуваласякоштом великодержавного становища Польщі. Істнування української держави зробило кінець польській екс- пансії на схід, не допускало до дальшого кольоніт ^ва'ння українськихземель польською шляхтою, повздержувало дальшу денаціоналізацію українських вищих верств на коцистьелвменту польського Це означало заразом безвиглядність польської ^олітики на сході. Польська політика повиннаб тоді перенести свою точкутяжко:тинапівніч,на Бал- тІйСь^е море, а усуваючи зпід політичних експериментів українські землі, могла, за те внутрішно краще сконсолідуватись. Але до такої зміни поль- ської політики не дійшло не тому, що „балтійська ПоЛітика" Польщі булаби довела до тяжкого конфлікту зі Швецією і Пэусіею, а тому, що в поль- і&кій політиці рішаючий голос мали маґнати,авїх Ійтересібулозадержати родючі українські землі при Польщі, щоби провадити там на велику міру Хліборобську господарку, як це було перед 1648 ррком.

1 саме отсе змагання польської земельної «ристократії. давало напрям польській політиці. B щімлежала велика небезпека для української держави. Між Україною й Польщею не могло прийти Ііо мирних відносин і тому цілий час була між ішми війна, аж поки не розвалено української ^держав.и на Правобережжю.

^ Інакший хЗрактер мала московська політика, ї^овстання української держави не тільки не загрожувало в XVII інтересам московської держави, але'навпаки було на руку Москві, бо .дозволило їй добути мілітарну й політичну перевагу над Поль- щею. Але московська політика не знала помірко- вання так само, як узагалі всі політики деспотия- дих монархій. Через зовнішні війни, через здобування влади на нових територіях, черев, прилучу- вання до держави нових етнічних мас ослабляється Bce значіння опозиції в деспотичній державі. За- №яки зросту числа населення держави по прилут ченню нових територій маліла опозиція чисельно у відношенню до цілої маси населення й череа те ставала менше небезпечною для царату* який через свіжі територіяльні набутки здобува& нові засоби до боротьби з давніми підданими, Ш

<< | >>
Источник: ОМЕЛЯН ТЕРЛЕЦЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. TOM I. КНЯЖА ДОБА. BИДABHИЦTBO ЧAPTOPИЙCЬKИX. H Ь Ю - Й O P K. 1972

Еще по теме Огляд девятої доби.:

  1. § 9. Книжность и юридические знания русского монашества в XIV-XVI вв. (на примере монастырских уставов)
  2. ПРИМЕЧАНИЯ
  3. НЕОТВРАТИМОСТЬ КАРЫ
  4. СУДЕБНЫЕ РЕЧ
  5. ИСТОРИЯ РАЗВИТИЯ УГОЛОВНО-ПРОЦЕССУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА В РОССИИ
  6. СУДЕБНЫЕ РЕЧ
  7. Испепеленные сокровища
  8. Зина Мини-роМан на Правовую теМу
  9. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
  10. Судебныя доказательства.
  11. § 8. Земельні правовідносини
  12. Огляд девятої доби.
  13. ЗМІСТ:
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -