Огляд восьмої доби.
Осьма доба історії української держави означає занепад цієї держави як під зовнішним так і внутрішнимоглядом.Найважніше було те, щоукра- їнська держава протягом цілої цеї доби, з малими виїмкамистояла в унії з Москвою.
Переяславський договір 1659 року увійшов у життя, а це означало, що Україна не мала в цій добі політичної незале- жности, не рахуючи добрих хвиль за гетьмана Петра Дорошенка. Ще гірше було те, що з упадком Дорошенка впала українська держава на Правобе- жжу, бо Лівобережна Україна не була настільки міцною, щоби сама одна могла видержати натиск московської держави.Ніколи перед тим,ні за козацьких. ні за княжих часів не було так, щоби політичний осередок України лежав так далеко на сході.як саме тепер.Це була новина, оправдана почасти напрямом української кольонізації тих часів, але непожадана для західно-українських земель, які втратили територіяльну близькість державної України. При такім положению політичного ocepe- дка на періферіях етнографічної України і при великім її просторі повставала небезпека,що українські землі можуть втратити почуття національної одности і що західно-українські землі відлучаться від державної України.Але далеко гірше представляласясираваанар- хії в українській державі. Під цим оглядом ця доба нагадув третю добу історії української держави, хоч тільки Правобережна Україна зі своею Щуї- HOiou може рівнятися з Наддніпрянщиною XIII. ст. Тоді політичне життя з центральноїУкраїни перенеслося на захід, тепер на схід, а тут зосталася політична руїна. Восьма доба зоставила руїну на Правобережжу і таку назву дав її український народ. — Це була дійсно руїна — й духова, й ма- теріяльна. Сталося те, що було з деякими німецькими землями в часі трицятилітньої війни.
„Руїна“ на Правобережжу є особлившим історичним фактом і тому заслуговує на особлившу увагу. При розгляді „Руїни“ було сказано, що суспільність, яка виросла серед революції, не була, здатна до еволюції.
Запереченням цього міг би бути факт, що за Богдана Хмельницького будова, держави йшла дуже скорим ходом. Але річ у тому„ що тоді енергія суспільности була звернена навні, а недавнє польське панування стояло ще всім перед очима й страх перед його поворотом змушував до солідарности. A в тім і особа Богдана Хмельницького була виїмковим проявом такої міцної індивідуальности, що мусіла заважити дуже багато прн уґрупуванню політичних сил України. Ґенії не зявляються часто і в добі „Руїни" не зя- вився чоловік такої міри, як Великий Гетьмаи, не зважаючи на те, що Петро Дорошенко був дуже визначною історичною особою й найвизначнішою> в українській суспільности цієї доби. A в тім зазначити треба, що при кінці гетьманування Великого Гетьмана показалися вже початки анархії у вигляді військових бунтів на західнімфронтій опозиції козацької старшини до гетьмана. 3 цього видко, що анархія була просто елементарним проявом, який скорше чи пізніше мусів зявитися в українській державі і який не могла здержати" ніяка одиниця, хочби з якою сильною волею. Анархія була наслідком особлившого психічного настрою одної частини української суспільности. I тут знову степ, як колись при розкладі давньої київської держави, відо- грав неґативну ролю.істнування степівзлюдністю, що на буламіцнозвязаназземле'ю.зхліборобством з жила в лервісних господарських формах мусіло шкідливо впливати на населення української держави. „Степовий світогляд", який Ъпирався на не- ґуванню міцних організаційних форм, на неґуванню держави, а ставляв собі ідеалом безмежну свободу й волю одиниці, незвязану формами, що їх витворила тодішня європейська цивілізація, мусгв бути суперечністю до української держави, яка будувалася саме на основах європейських. I хоч одна частина цеї степової людности була на свій лад зорганізована в Запорозькій Січи, то й ця Січ, де панувала однобічна, тільки військова а не громадянська дисципліна, була занадто степовим витвором, щоби .стати на таких основах, на яких стояла українська держава. Між нею й українською державою.була суперечність, яка довела до взаїмних конфліктів. Січ являється антидержавним, деструктивним елементом і таким вона є не тільки за Брюховецького, але з малими виїмламипротягомцілої цієї доби.І цей антагонізм Січи до української держави був другою характеристичною рисою, якою визначалася ця доба. Він дуже причинився до анархії в українській державі.Некорисною обставиною в цій добі було також те, що європейська цивілізація переходила на Україну через польську призму. Польща другої половини ХѴіІст.попала була в анархію, хоча без порівнання меншу, як Україна, але всеж таки до- ситьвиразну. Законодавствостало в Польщі на мертвій точці, а аіміністрація без екзекутиви. Такі події, як усування короля, вибраного законним способом.іпризнавання польськоюшляхтою новогр короля (Станислава Лєщинського), накиненого за- граничноюсилою, або просто таки перехід шляхти дотабору наїздника наПольщу,шзедського короля Карла *X Густава, мусіли мати вплив і навідноєини на Україні. Скинення з гетьманства чи то Многогрішного, чи Самойловича при чужій помочі мало свої анальогії в польській історії. Таким чином від заходу йшов на Україну „світогляд анархістичного польського шляхтича", щоби тут стрінутися зі „степовим світоглядом". Оба ці світогляди мусіли дуже шкідливо впливати на політичні відносини в українській державі. Тимчасом, як вищі українські верстви, які освітою були блищнми Польщі, приймали „світогляд польського шляхтича", нижчі верстви діставалися під вплив степовика-Українця. Анаслідокцього був: повстання негативного типу Українця. I цей неґативний тип довів до руїни української держави на Превобережжу.
Трохи ліпше представлялася справа на Лівобережній Україні, де консолідація суспільностиста- вала кращою, алеЛівобережна Україна безПразо- бережної була занадто слаба, щоб стати незалежною. Були одначе в цій - добі дві хвилі, коли здавалося, що Україна забешечить свою незалежність. Це було раз за Дорошенка, коли він стояв на вершку своєї могутности, а другий раз у хвилі, коли тюбідні шведські війська увійшли на Україну, щоби тут разом з українськими військами звести рішучий бій з Москвою. Але за цими ясними хвилями прийшли зараз темні Капітуляція Петра Дорошенка B.1676 році означалакінецьвсеукраїнськоїдержави. а полтавський погром 1709 p. означав кінець неза- лежности східно української держави. Це бувоота- точний результат цієї доби.
Еще по теме Огляд восьмої доби.:
- ОгляД другої доби.
- Огляд третьої доби.
- Огляд девятої доби.
- Стаття 27. Комплексний огляд сектору безпеки і оборони
- § 1. Поняття, завдання та принципи слідчого огляду місця події
- Лекція 13 Тактика слідчого огляду та освідування
- Стаття 140. Огляд доказів за їх місцезнаходженням
- § 3. Слідчий огляд як метод криміналістичного дослідження матеріальних джерел інформації
- § 2. Основні етапи слідчого огляду місця події
- Стаття 147. Огляд доказів на місці
- ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА ДОБИ ДИРЕКТОРІЇ (2 год.)
- Стаття 141. Огляд речових доказів, що швидко псуються
- 23.3. Слідчий огляд і попереднє дослідження документів
- Поняття, види та завдання слідчого огляду
- Організаційно-підготовчі заходи до проведення огляду