Огляд третьої доби.

Третя доба історії української держави обіймає час сто двацять сімох років і кінчиться з 1259 роком, — другим татарським наїздом на українські землі. Вона характеристична передовсім тим, що давня київська держава занепадає і врешті розкладається на осібні політичні орґанізми.

Най- виразніще було видко цей розклад у самому серці цієї держави, — у Київі та київській землі. Антикнязівський рух на східній Україні довів центральні українські землідоцілксвитсгополітичного розбиття, до розбиття на атоми, якими стали громади, що були незалежні одна від одної, а лише під спільною татарською зверхністю. Це був наслідок ріжних чинників, що відограли в цім рішаючу ролю,асаме:шкідливий вплив степу на історичний розвиток східної України, безпереривні війни за Київ і зміна еконо- м і ч н и X в і д н о c и н, .дикликана з м і н о ю т о p г o- вельних шляхів в Европі. Наслідком усього того, схілна Україна не могла сповнити як слід свого найважніщого завдання: побідної і рішаючої боротьби зі степовиками, яку вона вела в попе-

редній добі. У звязку з тим татарський наїзд являється тільки дальшою консеквенцією цих ^обставин. Розуміється,, що наслідком політичного упадку східно-українських земель не могли там витворитися нові політичні форми і навіть суспільна «волюція пішла бічними шляхами. Таким чином третя доба являється у порівнанню з попередньою затемненою картою в ісгорії східної України, де затемнювалося те, що було ясне в другій добі.

Але на західнійУкраїні представляється справа йнакше. Ha руїнах київської держави повстає новий, здоровий політичний організм,атакимудругіи половині цієї доби на українських землях являрться саме галицько-волинська держава. Вона опирається «а тих самих політичних підставах, що й давня київська держава, і виявляє у порівнанню з нею чіоступ як гіід суспільним, так і політичним оглядом. Вона має всякі дані до дальшого гарного розвитку, хоч у порівнанню з київськ.ою державою обмежена під територіяльним оглядом і не оперта на т&кій гцасливій економічній конюнктурі, як тамта. Таким чином галицько-волинська держава з далеко більшим правом, ніж московська являється з певній мірі не тільки продовженням давньої жиївської, але також із загально-історичного по- тляду виявляє поступ наукраїнськихземлях, бо виказує деякі вищі форми суспільного і політичного життя.

Коли дивитися на третю добу з українського національного становища, то вона зовсім не представляється так траґічно, як може б здавалось. Правда, східня Україна підупала під кождим оглядом., але зате піднеслася вище західна Україна. A найважніще було те, що хоч розчленування к иї в c ь к о ї д e p ж а в и було наслідком політичного занепаду, воно одначе в и т в о p и л о п о л і т и ч н у

сепарацію України, Московщини й Білої Руси і тим способом причинилося до п о в c т а н н я н а т e p и т о p і ї д а в н ь о ї к и ї в- c ь к о ї д e p ж а в и, т p ь о x о c і б н и x н а ц і й.. Галицько-волинська держава виявляв і під цим оглядом поступ, бо коли київську державу можна українською лише з певними застереженнями назвати, то г а л и ц ь к о - в о л и н c ь к а д e p ж а в а була вже цілком українською державою.

I тому точка тяжкости української історії у другій половині цієї доби лежить на західній Україні, а доля галицько-волинської держави має значіння для цілого українського народу. B таких обставинах татарський наїздна цюдержавумаєособливше значіння. Наїзд з 1240 року ще не рішив цілком справи. Якийсь час здавалося ще, що держава короля Данила зможе підняти рішаючу боротьбу з Татарами. Щойно 1259-тий рік показав, що нова політична система у східвій Європі, яка витворилася наслідком татарської інвазії, вже не може бути змінена. Це було тяжким ударом для розвитку держави Романовичів. I з цим саме роком кінчається третя доба.

Вона кінчається тим, що український народ, мав ще могутню західно-українську державу, хоч остання й була під зверхністю татарських ханів. Але коли подивитися на цю добу з ширшого історичного становиша, то в ній в порівнанню з другою добою помітно зміну на нашу некористь. B другій добі Україна стояла ще на одній лінії з західною і середньою Європою. B третій добі Україна зісталася вже поза нею. Поступ виявився, як було вже сказано, лише в галицько-волин- ській державі, але був він замалий у порівнанню з тим, що було в Європі. Україна почала поволі відсуватися від Європи.Зрештою

m

входив тут у рру той факт, що візантійська цивілізація не розвивалася як слід, і чим раз більше завмирала. Україна мусіла відчути на собі наслідки того.

<< | >>
Источник: ОМЕЛЯН ТЕРЛЕЦЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. TOM I. КНЯЖА ДОБА. BИДABHИЦTBO ЧAPTOPИЙCЬKИX. H Ь Ю - Й O P K. 1972

Еще по теме Огляд третьої доби.:

  1. СУДОУСТРІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЧАСТИНА ІІ. МОТИВИ ДО ПРОЕКТУ 1931
  2. Розділ 10. Державотворчий процес вУНР доби Директорії (кінець 1918-1920 pp.)
  3. § 2. Ідеї і спроби відновлення вищих представницьких органів доби Гетьманату і Директорії
  4. «ПЕРША» УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (період Центральної Ради)
  5. «ДРУГА» УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (період Директорії)
  6. КНЯЖА ДОБА
  7. ЛИТОВСЬКО-РУСЬКА ДОБА
  8. ДОБА ГЕТЬМАНЩИНИ
  9. ОКРЕМІ СУДІВНИЦТВА
  10. Політично-суспільний лад у часі від 988 до- 1132 p.
  11. Огляд третьої доби.
  12. ЗМІСТ:
  13. Люблинська Унія 1569p. Політично-суспільний лад на Україні. Національний рух на українських землях. Берестейська Унія 1596р.Укра- їнський народ і козаччина.
  14. Огляд восьмої доби.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -