§ 3. Методи пізнання історії українського права

Навчальна дисципліна «Історія українського права» є нормативним курсом, що відповідає освітньо-професійним програмам підготовки у вищих юридичних навчальних закладах освіти III-IV рівнів акредитації.

Процес набуття, поглиблення, розширення та розвитку знань називають «пізнанням». Людина пізнає світ різними способами та засобами, які в контексті наукових досліджень отримали назву «методи» (від грец. methodos — шлях до чогось). При написанні цього посібника автори застосовували різні наукові методи, що дало можливість виконати серйозне історико-правове дослідження.

Для розкриття змісту основних тем посібника використовували загальнонауковий діалектичний метод та окремі наукові методи: історичний, формально-логічний, нормативно-догматичний, компаративістський (порівняльно-правовий), метод системно-структурного аналізу.

Діалектичний метод пізнання використаний з метою показати зв’язки між певними суспільними явищами, що мають су ттєвий вплив на становлення та розвиток українського права та державності. Так, при викладі в посібнику теорії професора В. Котюка про походження держави в слов’ян до IX ст. за даними Велесової книги застосовано саме вищезазначений метод.

За допомогою історичного методу, який ґрунтується на вивченні процесів формування та розвитку українського права в хронологічній послідовності, розкрито розуміння його суті. Цей науковий метод є одним з основних, який застосовано всіма авторами посібника, та таким, що в співвідношенні з логічним методом відображає основні історичні факти.

Для пізнання закономірностей суспільного розвитку в їх конкретних виявах, у практичному втіленні в діях громади, окремих людей та державних органів влади; з метою розкри ття правової природи звичаїв, традицій, законів, рішень суду, їх змісту; при розробці окремих юридичних доктрин, категорій, термінів, а також здійсненні наукового аналізу норм джерел права застосовувалися формально-логічний та нормативно-догматичний методи.

Для того щоб показати відмінність підходів у праворозумінні, змісті та меті правових норм українського права від, наприклад, норм римського права або права Австро-Угорської імперії чи права Російської імперії, застосовано компаративістський метод.

Застосування методу системно-структурного аналізу передбачає висвітлення історії українського права, його галузей та інститутів як цілісної системи, що складається з приватноправових і публічних норм.

Автори посібника використовували здобутки таких складових історичної науки, як археологія, архівознавство, бібліографія, герменевтика, демографія, епістологія, етнологія, криптографія, пам’ятко- знавство, палеонтологія, текстологія, хронологія, фольклористика та ін. Так, наприклад, за допомогою текстології можна дослідити історію походження літературних та історичних текстів, забезпечити їх правильне прочитання, усунути перекручення, а застосовуючи спеціальну галузь історичних знань — хронологію, — вивчити та встановити точні дати історичних подій, історичних джерел, зв’язок між історичними подіями в часі, перевести на сучасне літочислення дати інших літочислень і календарів минулого.

При вивченні історії українського права радимо вдумливо опрацьовувати літературні та законодавчі джерела, підходити до сприйняття наукового матеріалу з урахуванням принципів формальної логіки та намагатися критично оцінювати отримані знання.