<<
>>

Кінець XVIII ст. (остання чверть) в українській історії - час великих політичних і соціальних змін, зумовлених новою геополііпт- пою ситуацією в Центральній і Східній Європі.

B результаті декількох російсько-турецьких війн зникла турецька присутність на півдні України, частиною Російської імперії стало Кримське ханство (1783 p.), зазнала поділів (1772, 1793, 1795 pp.) і зникла з політичної мапи Річ Посполита.

Тобто, наприкінці XVIII ст. зникли ті політичні потуги, які в часи Середньовіччя справляли великий вплив на розвиток подій в Україні, а етнічні українські землі опинились у складі найбільших (на той час) в Європі імперій: Російської та Австрійської. Приблизно 85% усієї етнічної українськоі території належало Російській імперії. За даними перепису (1897 p.), тут проживало 25,3 млн українців, більшість із яких (17 млн) - у південно-західній частині імперії. Решта - 15% етнічної української гериторії, що належала Австрійській імперії, числила, заданими M. Грушевського, на початку XX ст. близько 7,5 млн осіб. Найбільшим осередком українства була Східна Галичина, у якій проживало 4,5 млн українців, на Закарпатті - 500 тис. та 300 тис- на Буковині.

Поділені між двома імперіями, українці впродовж тривалого часу були найчисленнішою етнічною групою в Європі, позбавленою своєї державності. Натомість, мала неоднакові політичні умови для розвитку. Російська імперія у здійсненні управління не враховувала етнічного фактора (крім великоросійського). До новітньої епохи такі етнічні чинники, як мова, культура і навіть релігія, у російсько- імперській суспільно-політичній структурі відігравали другорядв) роль. A найважливішими елементами легітимації та організації булі> государ і династії, становий порядок суспільства та імперська ідея (Л. Kame:iep). Лояльність щодо государя та імперії, станова належність мали більше значення, ніж належність до етнічної або кон- фесійної групи. B імперській Австрії, зокрема з 60-х років XIX ст., існувала цілком протилежна ситуація. Держава надала можливість )країнцям, як й іншим національним групам, бути залученими до політичного життя: створювати національні організації, політичні партії, школи. У підсумку це призвело до того, що російсько-австрійський кордон упродовж усього періоду його існування - від останньої чверті XVIII до майже першої чверті XX ст,- утвердився не тільки як географічно-політичне поняття. Він означав належність населення цих двох держав до різко відмінних суспільно-політич- нихсистм (Я. Грицак). Відмінність в історичномудосвіді населення західноукраїнських земель і населення Наддніпрянської України, щозакладалася в імперську добу вітчизняної історії, відіграє важливу роль і дотепер.

ДерЖавно-правовий устрій на українських землях у складі Російської імперії

<< | >>
Источник: Терлюк I. Я.. Історія держави і права України: Навчальний посібник,- K.,2011.- 944 c.. 2011

Еще по теме Кінець XVIII ст. (остання чверть) в українській історії - час великих політичних і соціальних змін, зумовлених новою геополііпт- пою ситуацією в Центральній і Східній Європі.:

  1. Шандра Валентина. Совісні суди в Україні (остання чверть XVTTT — середина XIX ст.). — К.: Інститут історії України НАН України.2011. — 266 с., 2011
  2. Після Першої світової війни, в міру того, як на місці неіцолашо могутніх імперій поставали національні держави, у Східній Європі формувався новий політичний порядок.
  3. Політично-суспільний лад на східній Україні і в Галицько-Волинсьній державі.
  4. § 1 .Суспільно-політична ситуація в Українській РСР в 8О-тих роках XX століття
  5. Соціально-політичне становище українців у складі Польщі
  6. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 5 ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ 5.1. Сутність держави Історія держави невіддільна від історії суспільства, разом із суспільством вона проходить довгий історичний шлях. Усебічно розкрити поняття, сутність, властивості й риси держави — завдання надзвичайно важке. Вирішити його можна лише при вивченні держави історично, у різних її зв'язках з економікою, соціально-політичним і духовним життям суспільства, максимально використовуючи при цьому нау
  7. 1.5.2. Избирательное право периода Великого княжества Литовского (XIII-XVIII вв.)
  8. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). 30 березня 2020 року № 540-IX, 2020
  9. Избирательное право на землях Беларуси после раздела Великого княжества Литовского (конец XVIII в. - до 1905 г.)
  10. Скорочений робочий час, неповний робочий час, надурочна робота, ненормований робочий час.
  11. Терлюк І.Я.. Історія українського права від найдавніших часів до XVIII століття. Навчальний посібник з історії держави і права України.- Львів,2003. - 156 с., 2003
  12. Дискусія щодо універсальності, невід’ємності, взаємоза­лежності та взаємопов’язаності усіх груп прав людини триває понад півстоліття, причому більшість її учасників відстоює рів­ність соціально-економічних, культурних, громадянських та політичних прав.
  13. Тема 7. Розслідування злочинів, вчинених з антидержавно-політичних мотивів, пов’язаних з державно-політичною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі
  14. Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).
  15. Лекція № 8 (денна форма навчання) Тема 7. Розслідування злочинів, вчинених з антидержавно-політичних мотивів, пов’язані з державно-політичною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі
  16. § 5. Центральні органи виконавчої влади
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -