Додаток 1. “Руська Правда ” *

* Довільний переклад з російської за : Памятники руського права.- М.: Наука, 1952.-Вьт. 1.

Основні риси цивільного права

право власності

Коротка редакція (Правда Ярослава)

ст.

ст.17. Якщо холоп² вдарить вільну людину, і заховається, а господар не захоче його видати, то господарю холопа забрати собі і заплатити за нього 12 гривен: а після того, якщо де-небудь знайде холопа хай його вб’є.

ст.18. Якщо (хто) зламає спис, щит або зіпсує одяг і захоче їх залишити у себе, то господар отримає за це компенсацію грошима; якщо ж що-небудь зламавши, захоче зламане вернути, то заплатить йому грошима, скільки господар дав при купуванні цієї речі.

Коротка редакція (Правда Ярославичів)

ст.21. Якщо вб’ють дворецького за крадіжку в будинку або за крадіжку коня або корови, то хай вб’ють його, як собаку. Така ж постанова діє і при вбивстві тіуна³.

ст.28. А за княжого коня, якщо він з тавром платити 3 гривни, а за коня смерда 2 гривни, за кобилу 60 резан, а за вола гривну, за корову 40 резан, а за трьох річну 15 кун, за двохрічну пів гривни, за теля 5 резан, за ягня - ногата, за барана⁴ - ногата.

ст.29. А якщо хто-небудь забере чужого холопа або раба, то він заплатить 12 гривен винагороди потерпілому.

ст. 34. А якщо хто-небудь переоре межу або знищить межовий знак на дереві, то хай заплатить 12 гривень винагороди потерпілому.

ст.34. Якщо пропаде кінь, зброя, або одежа, і потерпілий об’явить про це на торзі⁵ то потім, упізнавши пропажу у своєму місті, він зможе взяти свою річ, а винуватий заплатить штраф (3 гривни).

ст.35.

ст.37. Про злодійство. Якщо хто на торгу купив що-небудь крадене, а саме коня, одежу або скотину, то хай виставить двох вільних людей або митника; якщо не знає у кого купив крадене, то свідки повинні присягнути в його користь, а позивач - взяти виявлену річ: а за тим, що пропало разом з нею, нехай попрощається, відповідач нехай попрощається зі своїми грошима (заплаченими за вкрадене), так як сам не знає в кого купляв, якщо впізнає згодом того, у кого купляв вкрадене, то хай візьме свої гроші з нього, а той нехай платить і за пропажу (разом з виявленою річчю) і штраф князю.

ст.38. Якщо хто впізнає свою челядь. Якщо хто впізнає і візьме свого викраденого челядина, то він повинен вести його відповідно грошам (отриманим при продажі) до третього відповідача, (у котрого він ) бере челядина замість свого челядина, а цьому відповідачу дати впізнаного, хай веде звід до кінця, тому що челядин не скотина, і не сожна сказати “незнаю у кого купив”, але звідси виходить відповідно до показів (челядина) йти до кінця (зводу); а коли остаточно буде знайдено злодія, то вернути челядина його господарю, третьому відповідачу взяти свого челядина, а злодій сплатить шкоду господарю за викраденого челядина і князю 12 гривен штрафу. ст.39.

ст. 70. Якщо буде розрита земля або залишаться прикмети (ознаки) ловіння або сіть, то варто шукати злодія на верві⁶ або платити штраф.

ст. 71. Якщо хто знищить знак власності на борті, то платить 12 гривен.

ст. 72. Якщо хто зрубає знак бортний (межа) або розгорне зорану межу, або тином перегородить

подвір’я, то платить 12 гривен штрафу.

ст. 73. Якщо хто підрубає дуб зі знаменням⁷ чи межовий⁸, то платить 12 гривень штрафу.

ст.83. Про гумно. Якщо хто підпалить гумно, то видати його на поток (для продажу в рабство?

вигнання?), а його майно для конфіскації, спочатку виплатити (потерпілому) збитки, а іншим при

потоці розпоряджається князь. Так вчиняти, якщо хто-небудь підпалить подвір’я (двір⁹).

ст.84. Якщо хто умисне заріже коня або скотину, платить штраф 12 гривень, а господарю платить

винагороду за збиток.

ст.90. Якщо помре смерд. Якщо помре смерд, то його власність йде князю: якщо у нього вдома будуть дочки, то їм потрібно дати наділ; якщо вони будуть замужем, то наділу їм не давати. ст.91. Про спадщину бояр і дружинників. Якщо хто-небудь помре з бояр або з дружини, то спадщина князю не йде; якщо ж у померлого не буде синів, то хай спадщину візьмуть дочки.

спадкове право

Просторова редакція.

ст.92. Якщо хто, вмираючи, розділить своє майно дітям, то хай так і буде; якщо ж він помре без

заповіту, то майно йде всім його дітям, а на помин душі самого померлого дати частину.

ст.93. Якщо жінка після смерті мужа залишається вдовою, то їй дати частину, вона ж є

господинею того, що їй заповів чоловік, але до самої спадщини чоловіка їй діла не має.

ст. 94. Якщо залишаються діти від першої жінки, то вони візьмуть те, що належить їх матері; якщо

навіть їх померлий батько заповів цю спадщину іншій другій жінці, вони таки візьмуть собі

належне їх матері.

ст.95. Якщо залишається вдома незаміжна сестра у синів померлого, то вона в спадщині не бере участі, але брати віддадуть її заміж відповідно до їх достатку.

Примітки:

¹ челядин - в Х - на початку ХІ ст. - раб, полонений, предмет купівлі-продажі. В кінці ХІ-ХІІ ст. цей термін став означати сукупність феодально залежних людей.

² холоп - термін, який позначав на початку ХІ ст. раба. Його поява пов’язана з процесом переходу всебільшого контингенту рабів у феодально-залежне населення. Оскільки термін “челядь" використовується для позначення сукупності феодально-залежного населення, то термін “холоп" використовується для позначення рабів у вузькому змісті цього слова.

³ тиун - слуга.

⁴ співвідношення грошових одиниць в Кор. Правді: гривна дорівнювала 20 ногатам=25 кун=50рязан.

⁵ торг - центр суспільно-політичного життя Києва.

⁶ на верві - на території общини.

⁷ дуб із знаменем - дуб, позначений клеймом.

⁸ межовий дуб - дуб на межі (міг бути і не позначений клеймом).