§ 5. Банківські правовідносини, їхні зміст і види

Результатом регулювального впливу норм права на суспільні відносини є перетворення їх на правові відносини. Банківські пра­вовідносини - це врегульовані нормами банківського права відно­сини, що виникають у сфері банківської діяльності.

Банківські правовідносини виконують такі основні функції:

- закріплюють конкретну поведінку учасників у процесі бан­ківської діяльності або у здійсненні банківських операцій;

- визначають коло суб'єктів, на яких поширюється дія норм банківського права;

- забезпечують приведення в дію юридичних засобів для реа­лізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Банківські правовідносини сшіадаються із суб'єктів, між якими виникли правові відносини, об'єктів та змісту, тобто суб'єктивних юридичних прав і обов'язків. Суб'єктами банківських правовідносин можуть бути державні органи (НБУ), юридичні особи (комерційні банки, підприємства), фізичні особи (громадяни України, іноземці).

У деяких випадках суб'єктом банківських відносин виступає держава (у випуску державних облігацій, у використанні банків­ського кредиту для покриття нестачі бюджетних коштів).

Відповідно до чинного законодавства одним із обов'язкових суб'єктів банківської діяльності є банк або фінансова установа.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національний банк України», банк - це юридична особа, яка на підставі ліцензії НБУ здійснює діяльність із залучення вкладів від фізичних та юри­дичних осіб, ведення рахунків і надання кредитів на власних умо­вах. Фінансова установа - юридична особа, яка проводить одну

або кілька операцій, що можуть виконуватися банками, за винят­ком залучення вкладів від населення. Фінансова установа має право здійснювати окремі банківські операції, які перелічені у виданій НБУ ліцензії.

Об'єктом банківських правовідносин є те, відносно чого вони виникають,- кошти, цінні папери, майно, дії громадян та юридич­них осіб (здійснення платежів, операцій з іноземною валютою, ку- півля-продаж цінних паперів). Матеріальним змістом банківських правовідносин є поведінка суб'єктів, що складається із суб'єктив­них прав і обов'язків, установлених нормами банківського права. Правам однієї сторони відповідають обов'язки іншої та навпаки. Наприклад, подання до НБУ клопотання резидента-позичальника про отримання індивідуальної ліцензії на залучення кредитних ре­сурсів від іноземного банку. З одного боку, резидент-позичальник має право вимагати розгляду свого клопотання, а НБУ зобов'яза­ний розглянути таке клопотання, дати відповідь тощо. З іншого боку, НБУ має право вимагати від резидента-позичальника додат­кових відомостей, гарантій, необхідних для вирішення цього пи­тання, а резидент-позичальник повинен виконати приписи НБУ.

Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специ­фічні ознаки. По-перше, вони виникають у специфічній сфері економічної діяльності держави і пов'язані з її банківською діяль­ністю. По-друге, ці відносини складаються з двох елементів - влад­но-організаційного (наприклад, реєстрація НБУ комерційних бан­ків) і майнового (отримання клієнтом кредиту в установі банку). По-третє, однією з вимог банківських правовідносин є обов'язкова участь банків і виконання ними у зв'язку з цим своїх функцій. По- четверте, у цих відносинах задіяно специфічний метод, який базу­ється на поєднанні двох різних методів регулювання - методі влад­них приписів стосовно іншого учасника та методі юридичної рів­ності сторін, що стосується сфери майнових відносин.

Банківські правовідносини, що регулюються нормами банків­ського законодавства, різноманітні за своїм змістом, адже вони пов'язані з економічною діяльністю держави і виникають у проце­сі організації та здійснення банківської діяльності.

Банківські правовідносини за змістом регулювання можна кла­сифікувати на такі:

- що регулюють організацію банківської системи;

- що виникають у сфері банківських операцій;

- кредитні;

- розрахункові;

- валютні;

- з приводу обігу цінних паперів;

- регулювання грошового обігу;

- лізингові.

Банківські правовідносини залежно від конкретного змісту по­діляють на:

а) майнові, пов'язані з коштами як видом майна;

б) немайнові, пов'язані із забезпеченням режиму банківської таємниці або захистом ділової репутації банку;

в) організаційні, пов'язані з побудовою банківської системи або організаційної структури банку.

Залежно від характеру зв'язків між сторонами можна виділити вертикальні та горизонтальні банківські правовідносини.

Вертикальні банківські правовідносини складаються між сто­ронами, одна з яких підпорядковується іншій. Наприклад, між НБУ і комерційним банком, який зобов'язаний виконувати прави­ла, встановлені з приводу створення банків та здійснення за ним нагляду.

Горизонтальні банківські правовідносини виникають між ко­мерційними банками та їхніми клієнтами з приводу банківського обслуговування.

Підставами виникнення банківських правовідносин може бути: норма закону, адміністративний акт, договір або одностороння угода, заподіяння шкоди.

В умовах ринкових відносин важливу роль відіграє банківсь­кий договір, який впливає на характер банківських правовідносин і в якому виявляються елементи юридичної рівності сторін.

Виникнення, зміна і припинення банківських правовідносин пов'язані з юридичними фактами, тобто подіями і діями, передба­ченими нормами банківського законодавства. Наприклад, для виник­нення правовідносин з організації комерційного банку необхідною умовою є дія щодо подання комерційним банком підготовлених на реєстрацію документів до НБУ. Для виникнення кредитних право­відносин юридичним фактом є укладення кредитного договору.

Зміна банківських правовідносин може настати на підставі норма­тивного акта, наприклад, у разі зміни облікової ставки НБУ чи встановлення мінімального розміру статутного капіталу комерцій­ного банку.

Припинення банківських правовідносин відбувається з такої події, як смерть громадянина (наприклад, відбувається погашення кредитного зобов’язання громадянина) або через протиправні дії, що порушують вимоги закону (наприклад, комерційний банк по­рушує норми банківського законодавства і це призводить до від­кликання НБУ ліцензії на здійснення банківських операцій).

Регламентація суспільних відносин, що виникають і відбува­ються з обов’язковою участю банків і виконанням ними своїх функ­цій, сприяє обігу грошових коштів у державі, відповідає економіч­ним і соціальним потребам суспільства.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Які суспільні відносини регулює банківське право?

2. Що означає поняття «банківське право»?

3. Назвіть спеціальні принципи банківського права.

4. Охарактеризуйте джерела банківського права.

5. Що слід розуміти під банківськими правовідносинами?

6. Назвіть особливості банківських правовідносин.

7. Який склад банківських правовідносин?

8. Охарактеризуйте метод банківського права.

9. Визначте поняття «банківське законодавство» та його роль.

10. Які шляхи подальшого вдосконалення банківського законо­давства?