Характеристика елементів правовідносин (суб'єкти, об'єкти та зміст правовідносин)

176

1) фізичні особи громадяни даної держави, іноземці (громадяни інших держав), біпатриди (громадяни двох держав), апатриди (особи без громадянства), тобто люди;

2) юридичні особи державні об'єднання (держава, її органи, державні установи, підприємства) та громадські об'єднання (громадські організації, політичні партії, рухи, органи громадської самодіяльності, громадські підприємства й установи);

3) соціальні спільноти народ, нація, територіальні спільності, трудові колективи.

Об'єкти правовідносин це матеріальні або духовні цінності, особисті або соціальні блага, для здобуття і використання яких встановлюються взаємні права і обов'язки суб'єктів. Об'єктами правовідносин можуть бути такі об'єкти, що знаходяться в цивільному товарообігу, а також діяльність і поведінка суб'єктів, яка не заборонена правом. До матеріальних цінностей відносяться засоби виробництва, майно, речі, гроші, цінні папери тощо, духовні ж твори мистецтва, культури, авторські права, культурні та моральні права, життя, честь і гідність особи.

Зміст правовідносин

Зміст правовідносин характеризується синтезом фактичного і юридичного. Основний зміст правовідносин (юридичний) становлять суб'єктивні права і суб'єктивні обов'язки, де суб'єктивне право це передбачена юридичною нормою міра можливої поведінки учасника правовідносин, а суб'єктивний обов'язок це передбачена юридичною нормою права міра необхідної поведінки учасника правовідносин. Щодо суб'єктивного права, то воно характеризується можливістю використовувати його на свій розсуд учасником правовідносин, тобто суб'єкт завжди може відмовитися від використання суб'єктивного права, крім випадків, коли суб'єктивне право збігається із суб'єктивним обов'язком. Суб'єктивне право охоплює кілька правомочностей: S правомочність на власні дії; •S правомочність на чужі дії (право вимагати виконання

зобов'язань);

177

•S правомочність на можливість приведення в дію примусу державного апарату проти особи, котра не виконала свої зобов'язання.

На відміну від суб'єктивного права, від виконання суб'єктивного обов'язку не можна відмовитися відмова від виконання або недобросовісне виконання є підставою для юридичної відповідальності. Залежно від того, який вид поведінки передбачений диспозицією правової норми, суб'єктивні обов'язки можна поділити на активні й пасивні.

Фактичний зміст це сама поведінка суб'єктів, їхня діяльність, у якій реалізуються суб'єктивні юридичні права і обов'язки сторін.