<<
>>

4. Види органів держави, їхні ознаки та класифікація.

Орган держави — це створений державою або безпосередньо народом колектив уповноважених осіб (депутатів або державних службовців) або одна особа, який має свою визначену структуру та наділений владними повноваженнями для здійснення певних державних завдань і функцій.

Наявність владних повноважень означає, що орган держави вправі встановлювати формально обов'язкові приписи, тобто норми права чи індивідуальні приписи, і домагатися, за допомогою встановлених законом засобів, їхнього здійснення. Від кожного державного органу залежить ефективність діяльності державного апарату в цілому. Тому одним з головних завдань держави з організації апарату є правильне, чітке і повне законодавче визначення компетенції, повноважень та місця того чи іншого органу в апараті держави. Органи держави мають загальні і специфічні ознаки.

¨ До загальних ознак можна віднести такі:

– всі органи держави, що створюються, відповідно до закону, шляхом безпосередньої чи представницької демократії, покликані виконувати передбачені законом функції;

– наділені державно-владними повноваженнями;

– діють у встановленому державою порядку;

– пов'язані між собою відношеннями субординації;

– всі разом створюють єдину цілісну систему — апарат держави.

¨ Специфічними ознаками, тобто такими, що відрізняють державні органи від недержавних та державних організацій, є:

– формування їх безпосередньо державою чи населенням (виборцями) і здійснення державними органами своїх функцій від імені держави;

– наявність у кожного державного органу законодавчо закріпленої організаційної структури, територіальних меж діяльності, а також порядку взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями;

– виконання кожним державним органом чітко визначених, встановлених у законодавчому порядку повноважень, видів і форм діяльності.

Наявність владного характеру є найбільш важливою ознакою державного органу, яка дає можливість достатньо чітко відокремити державні органи від державних організацій й установ та від недержавних утворень.

Практичне втілення державно-владних повноважень знаходить своє відображення у виданні державними органами від імені держави юридично обов'язкових нормативних й індивідуальних актів, а також у здійсненні державними органами нагляду за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами, у забезпеченні і захисті цих вимог від порушень, шляхом застосування заходів виховання, переконання і стимулювання, а в необхідних випадках — заходів державного примусу. До складу кожного державного органу входять особи, які здійснюють керівництво, безпосередньо виконують покладені на них керівні повноваження, крім того спеціалісти й інші особи, що забезпечують технічні умови щодо їхнього виконання, керівних управлінських функцій.

Будучи складовими частинами одного державного апарату, органи держави відрізняються між собою за рядом критеріїв.

1) За місцем у системі державного апарату:

– первинні — створюються безпосередньо народом (виборцями) шляхом волевиявлення;

– вторинні — створюються первинними та їм підзвітні.

2) За характером і змістом державної діяльності:

– органи законодавчої влади;

– органи виконавчої влади;

– органи судової влади;

– контрольно-наглядові органи.

3) За способом утворення:

– виборні;

– призначувані;

– ті, що успадковуються.

4) За часом функціонування:

– постійні;

– тимчасові.

5) За складом:

– одноособові;

– колегіальні.

6) За територією, на яку поширюються їхні повноваження:

– загальні (центральні);

– місцеві (локальні).

<< | >>
Источник: Андрусяк Т.Г.. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. 0000

Еще по теме 4. Види органів держави, їхні ознаки та класифікація.:

  1. Правові форми діяльності державу їхні види
  2. if( !cssCompatible ) { document.write(" 6.3. Форми і методи здійснення функцій держави Держава повинна виконувати свої функції у притаманних їй формах, застосовувати у своїй діяльності різні методи. У правовій літературі під формами здійснення функцій держави розуміють, по-перше, специфічні види державної діяльності; по-друге, однорідну за своїми зовнішніми ознаками діяльність органів держави, за допомогою якої реалізуються її функції. Розрізняються правові та неправові форми реаліз
  3. if( !cssCompatible ) { document.write(" 22.5. Класифікація юридичної відповідальності за галузевою ознакою Є кілька підстав для класифікації юридичної відповідальності. Серед них найдоцільнішою є класифікація юридичної відповідальності за характером санкцій і за галузевою ознакою. За галузевою ознакою виділяють такі види юридичної відповідальності, як кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова, конституційна і міжнародно-правова. Кримінальна відповідальність
  4. 6.4. Поняття, ознаки та види державних органів
  5. Органи держави: поняття, ознаки, види. Правове закріплення їхньої діяльності
  6. § 3. Поняття, особливості та види органів держави
  7. Поняття функцій держави, їхня класифікація. Функції сучасної Української держави
  8. 3. Соціальні норми та їхні види.
  9. 4. Підзаконні нормативно-правові акти та їхні види.
  10. § 5. Банківські правовідносини, їхні зміст і види
  11. § 5. Співвідношення органів держави та органів місцевого самоврядування
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -