Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

7.4.1 Види конфлікту інтересів. Для розуміння поняття конфлікту інтере­сів слід ураховувати, що приватний інтерес - це будь-який майновий чи немай- новий інтерес особи, зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими відносинами з фізичними чи юридичними особами, зокрема

Глава 1.

Законодавець виділяє два типи конфлікту інтересів. Реальний конфлікт виникає, коли приватний інтерес особи суперечить її службовим чи представ­ницьким повноваженням і впливає на ухвалення рішень чи дій. Потенційний конфлікт - це наявність приватного інтересу, який може вплинути на об'єктив­ність чи неупередженість рішень або дій.

7.4.2 Недопущення конфлікту інтересів та перші дії в разі його виник­нення. Ці правила поширюються на всіх публічних службовців, які мають:

- уживати заходів для уникнення реального або потенційного конфлікту інтересів;

- не змушувати підлеглих діяти всупереч закону на користь своїх або чужих приватних інтересів;

- передати належні підприємства й корпоративні права в управління іншій особі (не члену сім'ї) упродовж 60 днів після призначення;

- повідомити керівника або НАЗК про конфлікт інтересів упродовж 1 робо­чого дня;

- не ухвалювати рішень чи вчиняти дії в умовах реального конфлікту інтересів.

7.4.3 Заходи з урегулювання конфлікту інтересів. Урегулювання конфлікту інтересів може бути:

- самостійним - особа позбувається приватного інтересу, надаючи підтвер­джуючі документи керівникові (це право, а не обов'язок);

- зовнішнім - здійснюється за рішенням керівника органу або структур­ного підрозділу, або самою особою, якщо керівника немає. Якщо особа зверталася до НАЗК, її дії мають відповідати роз'ясненням НАЗК.

7.4.4 Відповідальність. Адміністративна відповідальність передбачена ст.172-7 КУпАП за:

- неповідомлення особою в установлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів ;

- учинення дій чи ухвалення рішень в умовах реального конфлікту інтересів¹.

Якщо особа має сумніви щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів, вона має право звернутися за роз'ясненням до НАЗК. Якщо НАЗК підтвердить відсутність конфлікту інтересів, це звільняє особу від відповідальності, якщо пізніше в її діях виявлять конфлікт інтересів. Однак, якщо НАЗК не відповідає на звернення, особа має вважати, що конфлікт інтересів існує.

Звільнення з публічної служби як захід врегулювання конфлікту інтересів не є дисциплінарним стягненням, оскільки воно може застосовуватися без обов'яз­кової наявності складу дисциплінарного проступку в діях службовця.

7.5