Учасники адміністративної процедури

Вимоги чинного законодавства в поєднанні з використанням наукової доктрини дозволяють виокремити чотири основних групи учасників адміністра­тивної процедури:

1) адміністративний орган;

2) учасники адміністративного провадження;

3) представники;

4) особи, які сприяють розгляду справи.

Даючи загальне визначення зазначимо, що учасник адміністративної процедури - це особа, яка має певні права та обов'язки, сформульовані в нормах адміністративного права, та бере участь у розгляді конкретної адміністративної справи з метою реалізації власних інтересів. Зауважимо, що інтереси ці часто бувають різними, що зумовлено різною метою самої участі в суспільних відно­синах, які виникають у ході адміністративної процедури. За таких умов урівнова­ження різних інтересів відбувається за рахунок чіткого формулювання положень чинного законодавства, що врегульовує порядок здійснення адміністративних процедур і правовий статус їх учасників.

Для того щоб бути учасником адміністративної процедури, особа (у широ­кому розумінні - і фізична, і юридична, і сам адміністративний орган) має адмі­ністративну правосуб'єктність, що складається з адміністративної правоздатно­сті та адміністративної дієздатності.

Адміністративна правосуб’єктність учасника адміністративної процедури - це здатність учасника мати й реалізовувати права та виконувати обов'язки, що містяться в нормах адміністративного права. Поряд із тим правоз­датність учасника адміністративної процедури - це його здатність мати права та обов'язки. Говорячи про громадян зазначимо, що вона виникає від наро­дження громадянина та припиняється з його смертю. Своєю чергою в більшості юридичних осіб адміністративна правоздатність виникає від моменту державної реєстрації, а припиняється - від моменту ліквідації.

Адміністративна дієздатність учасника адміністративної процедури - це його здатність своїми діями реалізовувати надані права й виконувати покла­дені на нього обов'язки.

Авторка: Валентина Стеценко.

Така дієздатність юридичних осіб виникає одночасно з правоздатністю, тобто в момент державної реєстрації як суб'єкта права.

Адміністративний орган - це учасник адміністративної процедури, орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації.

Адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його віда­ння законом (предметна компетенція). Делегування повноваження щодо вирі­шення справ можливе у випадках, визначених Конституцією України, та здій­снюється відповідно до закону.

Важливо звернути увагу, що справа за заявою особи розглядається й вирішу­ється, якщо інше не передбачено законом, адміністративним органом, що має пред­метну компетенцію щодо вирішення такої справи: 1) за вибором заявника незалежно від його місця проживання (перебування), місця розташування - якщо адміністра­тивне провадження не пов'язано з нерухомим майном; 2) за місцем розташування нерухомого майна, щодо якого ініційовано адміністративне провадження.

Своєю чергою в разі ініціювання адміністративного провадження адміністра­тивним органом його територіальна компетенція щодо розгляду та вирішення справи, якщо інше не передбачено законом, визначається: 1) за місцем розта­шування нерухомого майна - у справах, що стосуються нерухомого майна; 2) за місцем проживання (перебування), місцем розташування адресата, щодо якого ініційовано адміністративне провадження; 3) відповідно до обставин, що мають істотне значення у справі, - у випадках, якщо не можна визначити територіальну компетенцію щодо розгляду та вирішення справи.

В адміністративному органі адміністративне провадження здійснюється та відповідний адміністративний акт ухвалюється посадовою особою, уповноваже­ною відповідно до закону та/або на підставі внутрішніх розпорядчих актів адмі­ністративного органу.

Друга група учасників адміністративної процедури - учасники адміністратив­ного провадження - це особи, питання про права, свободи чи законні інтереси яких вирішуються (або можуть негативно вплинути на них) в адміністративному акті. Цими учасниками є адресати чи заінтересовані особи. Відмінності між цими двома групами безпосередніх учасників адміністративного провадження полягають у тому, що стосовно адресата в адміністративному акті вирішується питання про його права, свободи чи законні інтереси. Натомість стосовно заінте­ресованої особи адміністративний акт негативно впливає чи може вплинути на її права, свободи чи законні інтереси.

Адресат адміністративної процедури:

а) особа, яка з метою забезпечення реалізації свого права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов'язку звертається до адміністративного органу із заявою про ухвалення адмі­ністративного акта (заявник);

б) особа, стосовно якої адміністративний орган ініціював адміністративне провадження;

в) особа, яка з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу звертається до адміністративного органу із скаргою (скаржник).

Правовий статус адресата свідчить про такі основні належні йому права:

- брати участь в адміністративній процедурі особисто або через представника;

- бути вислуханим із питань, що є предметом адміністративної процедури (надавати пояснення в письмовій, усній чи іншій формі, надавати докази, заперечення проти пояснень, доводів, а також клопотань інших учасників адміністративної процедури);

- отримувати від адміністративного органу роз’яснення щодо порядку здійснення адміністративної процедури, реалізації своїх прав і обов’язків;

- знайомитися в установленому порядку з матеріалами адміністративної справи, робити з неї виписки та копії, зокрема з використанням техніч­них засобів, отримувати інформацію про процедурні дії та процедурні рішення, ухвалені під час здійснення адміністративної процедури;

- подавати клопотання про відвід посадової або службової особи адмі­ністративного органу, яка розглядає адміністративну справу, а також відвід осіб, які сприяють розгляду справи;

- бути залученим до адміністративного провадження інших учасників та осіб, які сприяють розгляду адміністративної справи;

- витребувати документи або відомості;

- призначати експертизу;

- зупиняти, поновлювати, продовжувати строки адміністративного

провадження.

Зацікавлені особи - це учасники адміністративної процедури, які вступа­ють в адміністративну процедуру за власною ініціативою чи ініціативою адмі­ністративного органу через потенційно можливий вплив адміністративного акта на їх правовий статус. Варто підкреслити, що на відміну від інших учас­ників адміністративної процедури зацікавлені особи не є автоматичними учас­никами такої процедури - вони або виявляють для цього своє бажання, або долучаються до адміністративної процедури через ініціативу адміністратив­ного органу чи заявника.

Будь-яка фізична та/або юридична особа може клопотати про отримання статусу зацікавленої особи за власною ініціативою. Факт надання фізичній або юридичній особі статусу зацікавленої зазначається в матеріалах адміністратив­ної справи.

Основними причинами використання учасником процедури представника є: недієздатність особи, а відтак неможливість самостійно вчиняти юридично значущі дії; хвороба чи відрядження, що роблять неможливою самостійну присутність учасника адміністративної процедури під час розгляду адмініст­ративної справи; пряма вимога чинного законодавства (батьки неповнолітніх дітей, опікуни, піклувальники тощо).

Положення чинної нормативно-правової бази з питань представництва, а також вимоги Закону України «Про адміністративну процедуру» свідчать про таке: зазвичай представник особи бере участь в адміністративній справі на підставі угоди, закону, акта органу управління юридичної особи та на інших підставах, установлених законодавством.

Представник. Ним може бути адвокат або будь-яка інша дієздатна особа, повноваження якої на участь в адміністративному провадженні посвідчено відповідними документами.

Інтереси юридичної особи відповідно до установчих документів такої особи чи закону представляє її керівник або інша особа, яка діє в межах наданих їй повноважень. Уповноваження на представництво за клопотанням особи (дові­рителя) може здійснюватися також через внесення адміністративним органом відповідного запису в матеріали справи.

Представник суб'єкта звернення або заінтересованої особи під час адмі­ністративної процедури має право вчиняти лише ті процедурні дії, право на вчинення яких має суб'єкт звернення або заінтересована особа, яку він представляє, та здійснювати відповідно до законодавства інші повно­важення, зумовлені у виданій йому довіреності або визначені договором чи законом.

Представник зобов'язаний діяти в інтересах суб'єкта звернення або заінте­ресованої особи добросовісно й розумно, не перевищуючи своїх повноважень. Повноваження представника суб'єкта звернення або заінтересованої особи чинні впродовж строку, зазначеного в довіреності або угоді. До закінчення цього строку повноваження представника можуть бути припинені в порядку та випадках, установлених цивільним законодавством.

І насамкінець - четверта група учасників адміністративної процедури - особи, які сприяють розгляду справи. Стаття 29 Закону України «Про адмі­ністративну процедуру» констатує, що адміністративний орган за клопо­танням учасника адміністративного провадження або з власної ініціативи, а також у випадках, передбачених законом, залучає до участі в адміністра­тивному провадженні особу, яка сприяє розгляду справи та участь якої потрібна для розгляду справи, - свідка, експерта, спеціаліста, перекладача. Витрати, пов'язані із залученням до участі в адміністративному провадженні осіб, які сприяють розгляду справи, у випадках, передбачених законодав­ством, можуть відшкодовуватися за рахунок адміністративного органу або учасника адміністративного провадження, за ініціативою якого залучаються такі особи.

2.2