7. Судові накази.

Арт. 89.

В цілях прискорення і упрощення руху справ нескладних вводиться інститут судових наказів. Суть його полягає в тому, що відповідний Адміністративний Суддя, котрий дає рух позовній заяві чи протесту, переконавшися, що позовна вимога вже в самій заяві чи протесті належно обгрунтована і удоводнена, може, не викликаючи запізвану сторону, задовольнити позов чи протест мотивованою резолюцією.

Властиво інститут судових наказів порушує основні засади сучасного процесу, і теоретично виправдати його не можливо. Але покликало і виправдує його саме життя. Судові накази уявляють собою дуже зручну форму спрощеного судочинства, яка тягне за собоюшвидкість його і скоре розвязання справ без порушення інтересів сторін. Вони дають можливість в дрібних справах уникнути судової процедури, звязаної для сторін ісвідків іноді з видатками, а завше з тягарем зявлення в Суд.

Первісно повстав цей інститут в Германії і Австрії в процесі кримінальнім, швидко здобувши собі там велику популярність /перед війною в Германії кількість заперечення наказів не перевищувала 6%, а в Австрії 14%/. Пізніше він перейшов і до процесу адміністративного в Прусії /другий уступ арт. 64 адміністративно-процесуальних правил/ і до російського закону 30.V.1917 р. /арт. 64/. Кодекси цивільно-процесуальні знають аналогічний інститут "примусового виконання актів".

Арт. 90-93.

Наказ мусить містити те головне, що повинно завжди бути в вироці, тобто: І/ час складення, 2/ докладне означення сторін, 3/ предмет протесту чи позову, 4/ мотиви, з яких задовольняється вимога, з наведенням відповідних артикулів закону, 5/ суть наказу. Це все необхідно для того, щоб наказ вразі незаперечення міг дати екзекутивний ефект.

Тому що наказ є властиво умовним вироком, в ньому мусить бути зазначена обставина, яка, якщо зайде, може позбавити його всякої сили. Це – небажання запізваної сторони скоритися наказові і вимога з її боку розгляду справи в судовому засіданні.На складення такої вимоги звичайно мусить бути визначений реченець. Два тижні від дня вручення наказу цілком досить. Зажадати розгляду справи в судовому засіданні може і Прокуратура, як оборонець публічних інтересів, тому і їй мусить надсилатися копія наказу.

Само собою розуміється, що позивач завжди може на бажання одержати копію наказу. Відсутність по упливі двохтижневого реченця прохання про розглядсправи в судовому засіданні, надає наказу значіння звичайного вироку, який можна оскаржити на загальних підставах.

Правила ці запозичається з закону 30.V.1917 р./арт. 66-69/. Знайомі вони і процесуальним кодексам цивільному та кримінальному.

<< | >>

↑

Источник: Гриценко І.С., Бевзенко В.М., Коваль С.О., Бевз А.І., Паламарчук І.В., Гура О.В., Кравченко А.В., Сметанюк Р.С.. Адміністративне право і процес УНР в екзилі: невідома правнича спадщина України / Укладачі: Гриценко І.С., Бевзенко В.М., Коваль С.О., Бевз А.І., Паламарчук І.В., Гура О.В., Кравченко А.В., Сметанюк Р.С.; За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Гриценка І.С. – К.: Дакор,2015. – 402 с.. 2015

Еще по теме 7. Судові накази.:

- Административное право зарубежных стран - Административное право Р. Казахстан - Административное право России - Адміністративне право України -