Стаття 47. Правила внутрішнього службового розпорядку державного органу

1. Правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу (далі - правила внутрішнього службового розпорядку) визначаються:

1) початок та кінець робочого часу державного службовця;

2) перерви, що надаються для відпочинку та прийняття їжі;

3) умови і порядок перебування державного службовця в державному органі у вихідні, святкові та неробочі дні, а також після закінчення робочого часу;

4) порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів (розпоряджень) та доручень із службових питань;

5) загальні інструкції з охорони праці та протипожежної безпеки;

6) загальні правила етичної поведінки в державному органі;

7) порядок повідомлення державним службовцем про його відсутність на службі;

8) порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним служ­бовцем;

9) інші положення, що не суперечать цьому Закону та іншим актам законодавства.

2. Правила внутрішнього службового розпорядку затверджуються загальними зборами (конференцією) державних службовців державного органу за поданням ке­рівника державної служби і виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності) на основі типових правил.

3. Правила внутрішнього службового розпорядку доводяться до відома всіх дер­жавних службовців під підпис.

4. Типові правила внутрішнього службового розпорядку затверджуються цент­ральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує держав­ну політику у сфері державної служби.

1. Предмет регулювання

Предметом регулювання статті є визначення змісту правил внутрішнього службового розпорядку державного органу і порядку їх затвердження.

2. Цілі статті (мета норми)

Метою статті є запровадження, на відміну від КЗпПУ (стаття 149), пра­вил внутрішнього не трудового, а службового розпорядку.

Зазначена новація підкреслює особливості правового регулювання відно­син державної служби, відмінні від трудового законодавства.

3. Правова основа коментованого положення (конституційні норми, принципи права/державної служби; рекомендації (стандарти) міжна­родних організацій (Рада Європи, OECP)

Стаття враховує рекомендації (стандарти) міжнародних організацій, зокрема Рекомендації № R (2000) 6 та (2000) 10 Комітету Міністрів Ради Європи з питань регулювання державної служби в країнах Європи, а також положення окремих законодавчих актів країн-членів ЄС, які регулюють порядок проходження державної служби.

4. Визначення термінів, які потребують тлумачення

Основний термін, який використовується у статті, - це «правила внут­рішнього службового розпорядку», під яким слід розуміти локальний норма­тивно-правовий акт державного органу, що затверджується за спеціальною процедурою і обов’язковий до виконання усіма державними службовцями відповідного державного органу.

5. Місце коментованого положення у цілісному механізмі/інсти- туті, зв’язки цієї норми з іншими положеннями Закону та незакон­ними нормативними актами; умови і особливості застосування

5.1. Частина перша коментованої статті визначає такі складові правил внутрішнього службового розпорядку державного органу:

початок та кінець робочого часу державного службовця;

перерви, що надаються для відпочинку та прийняття їжі;

умови і порядок перебування державного службовця в державному органі у вихідні, святкові та неробочі дні, а також після закінчення робочого часу;

порядок доведення до відома державного службовця нормативно-право­вих актів, наказів (розпоряджень) та доручень із службових питань;

загальні інструкції з охорони праці та протипожежної безпеки;

загальні правила етичної поведінки в державному органі;

порядок повідомлення державним службовцем про його відсутність на службі;

порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем;

інші положення, що не суперечать Закону та іншим актам законодавства.

Фактично правила внутрішнього службового розпорядку охоплюють усі сфери функціонування державного органу, які стосуються діяльності дер­жавного службовця.

5.2. Частина друга коментованої статті визначає, що правила внутріш­нього службового розпорядку затверджуються загальними зборами (конфе­ренцією) державних службовців державного органу за поданням керівника державної служби і виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності) на основі типових правил.

Конференція проводиться у разі, коли скликання загальних зборів ускладнене через значну чисельність або територіальну роз’єднаність струк­турних підрозділів відповідного державного органу.

Делегати на конференцію обираються за нормами і в порядку, що визна­чаються виборним органом первинної профспілкової організації, якщо вона діє в державному органі, або службою управління персоналом.

Державні службовці повідомляються про час та місце проведення загаль­них зборів (конференції) не пізніш як за 20 календарних днів до їх прове­дення. Загальні збори є правоможними, якщо у них бере участь більше половини загальної кількості державних службовців, а конференція — більше половини делегатів. Кожний учасник загальних зборів (конференції) має один голос. Рішення загальних зборів (конференції) приймаються більшістю від присутніх на загальних зборах (конференції) учасників.

Ця частина статті містить бланкетну (відсильну) норму до типових пра­вил, які розробляє центральний орган виконавчої влади, що забезпечує фор­мування та реалізацію державної політики у сфері державної служби.

Типові правила внутрішнього службового розпорядку державного органу затверджено наказом Нацдержслужби від 3 березня 2016 р. № 5 0 ^[203] на вико­нання частини четвертої коментованої статті.

Згідно із зазначеним наказом, правила внутрішнього службового розпо­рядку державного органу повинні містити такі розділи:

I. Загальні положення;

II. Загальні правила етичної поведінки в державному органі;

III. Робочий час і час відпочинку державного службовця;

IV. Порядок повідомлення державним службовцем про свою відсутність;

V. Перебування державного службовця в органі державної влади у вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого часу;

VI. Порядок доведення до відома державного службовця нормативно-пра­вових актів, наказів, доручень та розпоряджень зі службових питань;

VII. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки;

VIII. Порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна держав­ним службовцем;

IX. Прикінцеві положення.

5.3. Відповідно до частини третьої коментованої статті, затверджені пра­вила внутрішнього службового розпорядку державного органу доводяться до відома всіх державних службовців державного органу з проставленням підпису.

Служба управління персоналом зобов’язана у день призначення на посаду державної служби ознайомити з проставленням підпису державного служ­бовця з правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу.