Поняття та зміст плану як інструменту публічного адміністрування

Україна є країною з ринковою економікою, де відсутнє централізоване плану­вання економіки. Однак Україна є соціальною державою, в якій Уряд здійснює довгострокове й середньострокове планування соціально-економічного розвитку країни, а інші суб'єкти публічної адміністрації - середньострокове та поточне планування своєї адміністративної діяльності.

За даними пошукової системи Верховної Ради України, від моменту прого­лошення незалежності України суб'єктами публічної адміністрації було розроб­лено, ухвалено й офіційно оприлюднено понад дві тисячі різноманітних планів, більшість із яких за своїми ознаками є своєрідними інструментами публічного адміністрування.

План у наукові літературі (від лат. planum - «рівне місце, площина») розкри­вається як попередньо визначений порядок, послідовність здійснення певної програми, виконання роботи, проведення заходів тощо^[237]. Акт планування - це рішення суб'єкта владних повноважень, яке визначає порядок, послідовність чи зв'язок подальших дій і проведення адміністративних заходів. Його слід відмежо­вувати від затвердження плану. Перший (як приклад, план зонування терито­рії населеного пункту) є текстово графічним матеріалом, що набирає юридичної сили, а відтак може застосовуватись на відповідній території лише після його затвердження органом місцевого самоврядування.

Тобто інструментом публічного адміністрування є затверджений план, що створює правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення прав і породжує обов'язки для приватних осіб.

Такий підхід також має значення для судової практики, оскільки судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.

Проте, незважаючи на очевидну відмінність таких актів, постає питання про відмежування ухвалення актів планування від здійснення інших форм діяльності суб’єктів владних повноважень.

Основними ознаками планів, що відрізняють їх від адміністративних актів та адміністративних договорів, є те, що саме через них найбільш емно виража­ється цілевстановлення як елемент публічного адміністрування, що передбачає визначення напрямків спільної діяльності, її проміжних і кінцевих результа­тів, заради досягнення яких і здійснюється управлінський вплив. Неправильна постановка цілей (неможливих для реалізації або занадто витратних) є однією з перешкод ефективного планування.

Планування завжди виходить з узагальнення сучасного стану та спрямовано на майбутній розвиток. Тому спрямованість на майбутнє вирішення питання через установлення загальних цілей та меж, надання рис визначеності майбут­ній адміністративній діяльності є ключовою ознакою планування.

Наступною характерною рисою та такою, що відрізняє акти планування від інших інструментів діяльності публічної адміністрації, є те, що вони забезпечу­ють прозорість діяльності владних суб'єктів. Плани містять майбутні заходи та окреслюють результат цих заходів, деколи навіть містять виконавців і строки.

Акт планування не є незмінним - він час від часу оновлюється, до нього вносяться зміни та уточнення у зв'язку зі зміною потреб і суспільних вимог.

Правове значення плану як інструмента публічного адміністрування полягає в тому, що він є додатковим спеціальним засобом досягнення бажаного в майбут­ньому позитивного публічного результату через затвердження відповідними адміністративними актами цілеспрямованих напрямків адміністративної діяль­ності суб'єктів публічної адміністрації.

Як інструмент публічного адміністрування план характеризується такими ознаками:

1) це різновид адміністративної діяльності адміністративних органів та інших суб’єктів владних повноважень;

2) реалізується через затвердження ними офіційного документа, в якому сформовано уявний бажаний у майбутньому результат публічного адміністрування;

3) затвердження плану здійснюється через ухвалення відповідного адмініст­ративного акта;

4) матеріальною основою плану є документи планування в певних сферах публічного адміністрування, виходячи з узагальнення сучасного стану та його спрямованості на майбутній розвиток;

5) у ньому найбільш яскраво відбивається цілевстановлення публічного адміністрування;

6) він забезпечує прозорість адміністративної діяльності адміністративних органів;

7) у планах адміністративні органи беруть на себе зобов'язання здійснити корисні для суспільства, громадян та юридичних осіб дії.

Отже, план як інструмент публічного адміністрування - це форма прогнос­тичної діяльності адміністративних органів на основі узагальнення сучасного стану суспільних відносин, що спрямовані на їх розвиток, через затвердження відповідними адміністративними актами цілеспрямованих напрямків публічного адміністрування на майбутнє.

7.2