Контроль як інструмент публічного адміністрування

Комплексним самостійним інструментом публічного адміністрування є конт­роль - вид діяльності, який полягає в тому, що суб’єкт публічної адміністрації здійснює перевірку й облік того, як контрольований об’єкт виконує покладені на нього завдання та реалізує свої функції.

Основне призначення контролю полягає у виявленні невідповідності його об'єкта певним правомірним оціночним критеріям для подальшого застосування адекватних заходів реагування.

Відповідно до Закону України від 5 квітня 2007 р. № 877-У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під державним контролем розуміється діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місце­вого самоврядування, інших органів у межах повноважень, передбачених зако­ном, щодо запобігання та виявлення порушень вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема якості продук­ції, робіт і послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Метою контролю є встановлення результатів діяльності певних суб'єк­тів, допущених відхилень від ухвалених вимог, принципів організації, вияв­лення причин цих відхилень від ухвалених вимог, а також визначення засобів подолання перешкод для ефективного функціювання всієї системи. У сучасному розумінні контроль розглядається не тільки як засіб покарання, а й як інформа­ційно-аналітичний засіб.

Сутність публічного контролю полягає у спостереженні за функціюванням відповідного підконтрольного об'єкта; в одержанні об'єктивної та достовірної інформації; у вживанні заходів із запобігання й усунення порушень; у виявленні причин і умов, що сприяють правопорушенню; у вживанні заходів щодо залу­чення до відповідальності осіб, винних у порушенні.

Ознаками контролю як інструмента публічного адміністрування є такі:

• мета полягає у здійсненні перевірки суб'єктами публічного адміністру­вання щодо виконання об'єктами публічного адміністрування визначених законодавством положень адміністративно-правових режимів;

• органи публічного контролю здійснюють заходи виключно на основі та у випадках, передбачених законами України;

Авторка: Ольга Правоторова.

• у ході перевірки публічна адміністрація виявляє недоліки в адміністра­тивно-правовому регулюванні суспільних відносин, вимагає від об'єктів публічного управління усунення виявлених порушень, надає їм приписи; виявляє осіб та усуває обставини, які можуть негативно вплинути на забезпечення прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Найбільш наочно сутність публічного контролю розкривається в діяльності спеціалізованих державних інспекцій і служб та представницьких органів місце­вого самоврядування, основними завданнями яких є здійснення державного контролю і нагляду в певній досить вузькій, але важливій сфері діяльності.

Найбільш вагомими серед них є інспекції - пожежна, охорони праці, подат­кова, контролю за цінами, захисту рослин. Серед служб - санітарна, митна, контрольно-ревізійна та ін. - органи публічного адміністрування або їх само­стійні структурні підрозділи, що мають юрисдикційні повноваження. Будучи органами публічного контролю іншої відомчої належності відносно підконтроль­них їм структур, вони здійснюють незалежний контроль.

Отже, контроль як інструмент публічного адміністрування - це вид діяль­ності публічної адміністрації, що полягає в активних діях щодо перевірки й обліку того, як контрольований об'єкт публічного управління виконує покла­дені на нього завдання та реалізує свої функції, визначені нормами адміністра­тивного права.

8.2