Організація взаємодії податкової міліції з державними органами та недержавними організаціями

Сьогодні в Україні спостерігається сплеск економічної активності. Малий і середній бізнес усупереч побоюванням експертів зростає і розвивається. На думку експертів, Податковий кодекс України повинен надати малому й середньому бізнесу можливість легалізуватися та вийти з «тіні».

За офіційними даними у провадженні слідчих фінансових розслідувань упродовж 2014 року перебувало 10 982 кримінальні провадження, зокрема - 4 671 (42,5 %) - про тяжкі та особливо тяжкі злочини, закінчено 4608 проваджень, зокрема 1648 - про тяжкі та особливо тяжкі злочини. До суду направлено 1110 кримінальних проваджень, за якими забезпечено відшкодування збитків у розмірі 699,7 млн грн, або 73 % від суми

встановлених збитків (у 2013 році цей показник становив 63 %).

На підставі ч. 4 ст. 212 і 212-1 КК України до суду направлено 271 кримінальне провадження, відшкодовано збитків на загальну суму 609,9 млн гривень.

У зазначеному періоді за матеріалами оперативних підрозділів розпочато 247 кримінальних проваджень за виявленими фактами незаконно заявлених до відшкодування 1,3 млрд грн та незаконно відшкодованих з бюджету 2,1 млрд грн податку на додану вартість.

Виявлено ознаки кримінальних правопорушень та розпочато 150 досудових розслідувань за фактами неправомірного використання пільг при оподаткуванні ПДВ на суму 493 млн гривень.

Розпочато 463 досудові розслідування за виявленими фактами порушень при імпортних та експортних операціях на суму 1,3 млрд грн.

Припинено протиправну діяльність 48 конвертаційних центрів, якими було проконвертовано 22,5 млрд грн, збитки від їх діяльності становлять понад 3,8 млрд гривень.

За ініціативою оперативних підрозділів проведено перевірки 1 606

підприємств реального сектору економіки - користувачів послуг конвертаційних центрів, ліквідованих у 2014 та минулих роках, за результатами донараховано 722 млн грн, стягнуто до бюджету 466 млн гривень.

У рамках заходів, спрямованих на протидію розкраданню бюджетних коштів та їх легалізацію, виявлено 527 кримінальних правопорушень, з яких 107 - щодо службових осіб замовників державних закупівель, 340 - щодо переможців та 47 - щодо постачальників переможців державних закупівель (з них за ст. 209 КК України - 55).

За матеріалами оперативних підрозділів проведено 454 перевірки у сфері державних закупівель, донараховано 3,5 млрд грн, до державного бюджету стягнуто 1,6 млрд гривень [41].

Білоус В. Т. справедливо зазначає, що існуюча система правоохоронних органів, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю, ще не відповідає як суспільно-політичним, так і соціально-економічним реаліям. Взаємодія між ними майже відсутня. Припинилося функціонування багаторівневих структур вертикальних і горизонтальних зв’язків. Негативної трансформації зазнали контрольно-координаційні структури, які аналізували криміногенну обстановку в економіці та розробляли стратегію протидії злочинності. Все це доцільно компенсувати новими підходами в управлінні, розробленням необхідної нормативно-правової бази [17].

Вирішення завдань, що ставляться перед підрозділами податкової міліції, має відбуватися в тісній співпраці з державними інституціями та, у необхідних випадках із залученням інститутів громадянського суспільства.

Останнє набуває особливого значення через формування в Україні повноцінного правового середовища, можливості громадськості впливати на державні процеси, пошук консенсусу у взаєминах з державними (владними) органами. Прийняття ПК України супроводжувалось акціями «податкового майдану», наслідком яких став діалог між державними (владними) органами, громадськістю та певними поступками у питаннях формування податкових правил та норм.

Необхідно зазначити, що взаємодія є фактично необхідною умовою ефективного функціонування будь-якого органу. Якщо говорити про органи податкової міліції, то суб’єктний склад органів, установ та організацій, з якими налагоджується спільна діяльність, досить різноманітний. Якщо говорити про державні інституції, то це:

- правоохоронні органи (органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи міжнародного правопорядку (наприклад, Інтерпол), Служба безпеки України, органи та установи Державної пенітенціарної служби України та деякі інші);

- інші державні органи, установи та організації (Державна служба фінансового моніторингу України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, Міністерство інфраструктури України та його місцеві управління, Пенсійний фонд України та його місцеві управління, органи соціального захисту, державні засоби масової інформації та деякі інші);

- недержавні організації (недержавні засоби масової інформації, благодійні організації, громадські організації тощо).

Необхідно пам’ятати про те, що взаємодія налагоджується в самій системі ДФС України: між підрозділами податкової міліції та іншими структурними підрозділами; між різними функціональними підрозділами податкової міліції.

Наведемо приклад із практики організації «внутрішньої» взаємодії.

У ПК України повною мірою впорядковано діяльність фіскальної служби загалом і податкової міліції зокрема. Визначено її можливості й завдання, обставини, за яких підрозділи податкової міліції мають право брати безпосередню участь у перевірках платників податків. Їх усього дві: або кримінального провадження щодо таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні, або у провадженні перебуває справа оперативного обліку.

Практика діяльності підрозділів податкової міліції засвідчує, що передбачається охопити плановими перевірками лише підприємства з високими показниками ризиків несплати податків. При відборі суб’єктів господарювання до перевірок зроблено акцент на відпрацюванні фінансово - промислових груп, ризикових підприємств-монополістів, частка прибутку яких у високорентабельних галузях економіки є доволі вагомою, та суб’єктів господарювання, які проводили операції із сумнівними контрагентами [23].

Перевіркам у ПК України приділено окрему главу, в якій зазначено, який саме орган має право проводити перевірки, види перевірок, порядок проведення та строки їх проведення.

Наказом ДФС України від 31 липня 2014 року № 22 затверджено нові «Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» [117]. Так, з метою забезпечення належної взаємодії між працівниками органів державної фіскальної служби відповідно до цього наказу створюються постійно діючі Координаційні робочі групи, що беруть участь в організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок платників податків. Координаційні групи містять групу Податкового контролю та Інформаційно-аналітичну групу (куди і ввійшли оперативні підрозділи податкової міліції).

Відповідно чинним методичним рекомендаціям на податкову міліцію покладено одне з головних завдань щодо збору, надання та перевірки інформації, яка може свідчити про ухилення від сплати податків або ймовірне заниження платником податків податкових зобов’язань та наявність податкового боргу у платника податків під час проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до вищезазначених методичних рекомендацій підрозділи групи Податкового контролю, які очолюють перевірки згідно з планом- графіком, за 20 календарних днів інформують підрозділи інформаційно- аналітичної групи про проведення перевірки суб’єктів господарювання.

Практика свідчить, що за такий короткий час співробітник податкової міліції не в змозі направити підрозділу групи Податкового контролю достатньо якісну інформацію про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, якщо перевірка не пов’язана з веденням оперативно-розшукової справи або розслідуванням кримінальних справ. Оскільки зібрані податковою міліцією матеріали повинні містити у собі підтвердження відсутності проведення операцій з транспортування, постачання товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт, відібрані пояснення у посадових осіб про відсутність виконання робіт, про відсутність зберігання товарно-матеріальних цінностей, про відсутність відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності посадових осіб підприємств, інформацію інших міністерств і відомств (Пенсійного фонду, архітектурно-будівельної інспекції, інспекції з охорони праці, ДАІ), яку ревізор у подальшому може використати під час проведення перевірки.

Так, для руйнування різноманітних схем, які використовують суб’єкти підприємництва у своїй діяльності, співробітникові податкової міліції потрібно провести цілу низку заходів, спрямованих на збір доказової бази про порушення ним податкового, валютного та іншого законодавства, на що потрібен більш тривалий час.

Насамперед потрібно здійснити повний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, визначитися із сумнівними контрагентами та здійснити заходи з їх відпрацювання.

Дуже часто для мінімізації податкових зобов’язань підприємства у своїй діяльності користуються послугами сумнівних контрагентів, які розміщені в інших регіонах України. Внаслідок цього для їх відпрацювання потрібно здійснити виїзд у службове відрядження та провести низку першочергових заходів із відпрацювання контрагентів.

На практиці працівники податкової міліції Сумської області під час підготовки до супроводження перевірки виконують такі першочергові заходи: з податкових інспекцій, де перебувають на обліку контрагенти, отримують копії актів перевірок та актів місцезнаходження підприємства, копії декларацій з податку на додану вартість та декларацій з податку на прибуток, копію форми 1 -ДФ по підприємству (як наслідок, ми будемо чітко знати, чи є на підприємстві працівники); при отриманні форми 1-ДФ по підприємству аналізують та відпрацьовують інформацію щодо всіх працівників, які працювали та були звільнені в період, що перевірявся (відібрання пояснень з приводу виконання певних робіт, постачання товарно - матеріальних цінностей та інше); встановлюють у відділах податкової міліції, де зареєстрований контрагент, чи не відкриті по контрагенту кримінальні провадження, отримують від слідчого копії протоколів допиту, документи, вилучені при обшуках та виїмках, акти експертиз із метою врахування їх під час складання акта перевірки; встановлюють місцезнаходження та відбирають пояснення у службових осіб та працівників підприємства з питань реєстрації, фінансово-господарської діяльності та керівництва підприємством; у керівників підприємства запитують копії документів (угоди, податкові накладні, товарні накладні, прибуткові касові ордери, акти приймання-передачі робіт (послуг), додаткові угоди тощо), які б підтверджували реальність проведених фінансово-господарських операцій з підприємством, що перевіряється, та інші.

Лише виконавши всі перелічені заходи, можна зробити об’єктивний висновок про реальність чи фіктивність проведених фінансово- господарських операцій підприємства, що перевіряється, із сумнівним контрагентом. А в подальшому, за результатами зібраних матеріалів, здійснити донарахування та стягнення недоотриманих державою сум податків.

У разі, коли під час організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт перевірки місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників).

При цьому підрозділ органу державної фіскальної служби, який встановив відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), не пізніше наступного робочого дня після складання акта доповідною запискою повідомляє про це керівника (заступника керівника) органу державної фіскальної служби та у випадках, передбачених підпунктом 350.1.3 пункту 350.1 статті 350 ПК, передає оперативному підрозділу органу державної фіскальної служби, на обліку в якому перебуває платник податків, запит на розшук відповідних осіб.

Як свідчить практика, у 2009-2014 роках цим питанням займався оперативний працівник податкової міліції, закріплений за супроводженням перевірки. Однак у зв’язку зі скороченням штатів та нестачею кваліфікованих працівників це питання залишається без уваги. Внаслідок цього заходи, спрямовані на розшук керівників підприємств, фактично не здійснюються, що призводить до унеможливлення проведення перевірки того чи іншого суб’єкта господарської діяльності.

Вирішення зазначених проблем полягає в тому, що необхідно доповнити методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів Державної фіскальної служби України під час організації та проведення перевірок платників податків, в яких передбачити таке. Працівникам податкової міліції потрібно завчасно повідомляти про проведення планової документальної перевірки, а саме з моменту затвердження плану-графіка перевірок на наступний квартал. Для того щоб ще на стадії підготовки до проведення перевірки оперативний працівник проводив основний збір та аналіз інформації щодо проведення взаєморозрахунків із контрагентами, склав схеми руху товарно-грошових потоків, зокрема з використанням автоматизованої системи зіставлення податкового кредиту.

Також однією із основних проблем взаємодії працівників податкової міліції з групою податкового контролю є недостатня кількість кваліфікованих кадрів з боку податкової міліції, оскільки на сьогодні за одним оперативним працівником закріплено від двох до трьох планових перевірок, що робить практично неможливим якісний та своєчасний збір інформації по суб’єктах, які є предметом уваги такої кількості перевірок.

У ході проведення перевірки, що здійснюється в рамках ведення оперативно-розшукової справи, доцільно створити групу, до якої б увійшли ревізори, оперативний співробітник та слідчий. Це надасть можливість якісніше провести перевірку, донарахувати кошти, що не надійшли до бюджету, та забезпечити відшкодування завданих збитків.

Проаналізувавши всі проблеми, що існують на сьогодні при взаємодії підрозділів податкової міліції з групою Податкового контролю ДФС, ми даємо визначення поняття «внутрішньої» взаємодії. Це спільна діяльність підрозділів податкової міліції та інших підрозділів ДФС, змістом якої є вироблення, узгодження та реалізація спільних заходів у межах компетенції учасників, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, а також фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, зокрема про обіг та оподаткування підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Ураховуючи вищевикладене, можна стверджувати, що чим тіснішою буде взаємодія підрозділів податкової міліції з усіма підрозділами ДФС під час проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок, тим вищою буде ефективність перевірочних заходів, що приведе до значного наповнення державного бюджету нашої країни.

Окремі питання «внутрішньої» взаємодії також урегульовані такими документами:

• Порядком взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків (Наказ ДПС України від 1 серпня 2012 року № 671) [119], розробленим із метою налагодження дієвої взаємодії між структурними підрозділами органів державної фіскальної служби під час організації реєстрації та обліку платників податків та практичної реалізації Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів).

• Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з

іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків (Наказ від 17 травня 2010 року № 336) [118]. Це Положення визначає порядок взаємодії

підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної фіскальної служби під час встановлення місцезнаходження платників податків.

Із зазначеного бачимо, що окремі напрями організації взаємодії зосереджені в різних нормативних правових актах, що зменшує їх ефективність через утворення масиву інформації, яка концентрується в різних документах. Тому, вважаємо питання «внутрішньої» взаємодії потребує систематизації в єдиному документі.

На наш погляд, необхідно розробити та впровадити в діяльність єдиний уніфікований Порядок взаємодії підрозділів Державної фіскальної служби України, який би зосередив форми та алгоритми спільної діяльності різних структурних підрозділів органів ДФС України за різними напрямами діяльності фіскальної служби. Такий підхід дозволить виключити повторення та дублювання різних напрямів та форм взаємодії.

Крім того, потребують спеціального нормативного регулювання питання спільної діяльності податкової міліції та інших підрозділів Державної фіскальної служби України. Для цього необхідно розробити та впровадити Положення про організацію взаємодії підрозділів Державної фіскальної служби України та підрозділів податкової міліції, а також додатки до цього нормативно-правового акта, що визначають порядок проведення фіскальними органами та органами податкової міліції заходів з контролю за дотриманням податкового, валютного та іншого законодавства. Цей документ повинен передбачати імперативну вказівку про те, що керівники податкової міліції та ДФС України зобов’язані постійно координувати дії відповідних служб і підрозділів зі своєчасного виявлення та припинення порушень податкового, валютного законодавства, а також вирішення інших питань, що становлять спільний інтерес. Із цією метою повинні створюватися робочі групи, проводитися регулярні зустрічі представників зацікавлених підрозділів для узгодження дій, а найбільш важливі проблеми виноситися на розгляд спільних засідань колегій.

Під час спільної діяльності керівники обох служб повинні обмінюватись інформацією з питань, що стосуються форм і методів ухилення платників податків від оподаткування, фактів корупції та інших правопорушень, а також аналітичною інформацією за результатами перевірок і методичними рекомендаціями із загальними проблемами діяльності. У разі потреби повинні проводитися спільні службові розслідування за фактами надзвичайних подій, конфліктних й екстремальних ситуацій у сфері оподаткування.

Великі можливості закладені у взаємодії інформаційних комп’ютерних систем податкової міліції та фіскальної служби. На сьогодні проведена низка експериментів і теоретичних опрацювань, що дозволили, зокрема, підтвердити можливість автоматизованого виявлення ознак ухилення від сплати податків. З іншого боку, накопичення інформації в комп’ютерних системах фіскальних служб розширює можливості її конспірованого отримання і специфічної обробки, наприклад, службами власної безпеки. Водночас комп’ютеризація податкових інспекцій ставить перед підрозділами податкової міліції низку нових проблем, пов’язаних із необхідністю забезпечення безпеки цих комп’ютерних систем. Як відомо, впровадження комп’ютерних технологій супроводжується появою додаткових можливостей втрати інформації, а також ряду способів умисного або ненавмисного її викривлення.

Найбільший практичний ефект від взаємодії інформаційних систем досягається, як правило, за рахунок централізованої обробки за спеціальними алгоритмами в комп’ютерних системах податкової міліції інформації податкових інспекцій.

Поширеними проблемами у взаємодії з органами ДФС України є протидія з боку деяких керівників територіальних підрозділів ДФС України щодо організації проведення спільних перевірок, відмова надавати співробітникам податкової міліції інформацію з банків цих автоматизованих інформаційних систем підрозділів державних податкових інспекцій, необхідну для виконання покладених на підрозділи податкової міліції завдань.

Тому, на наш погляд, доцільно застосувати практику адміністративного договору в питаннях визначення форм та напрямів взаємодії і формування робочих зв’язків між підрозділами податкової міліції та іншими функціональними підрозділами ДФС України. Пропонуємо, зокрема, на центральному рівні укласти договір про основні напрямки та форми взаємодії та координації підрозділів податкової міліції та інших функціональних підрозділів ДФС України.

Серед основних напрямів взаємодії та координації діяльності необхідно передбачити такі: проведення спільних заходів із виявлення і припинення порушень податкового законодавства з боку платників податків - юридичних та фізичних осіб; забезпечення безпеки діяльності фіскальних органів, захист їх працівників від протиправних посягань під час виконання службових обов’язків; проведення спільних заходів по боротьбі з корупцією у фіскальних органах та органах податкової міліції; організація порядку передачі фіскальними органами підрозділам податкової міліції матеріалів про порушення податкового законодавства, що містять ознаки податкових злочинів; розроблення пропозицій щодо вдосконалення чинного податкового, цивільного, кримінального, адміністративного тощо

законодавства України; проведення спільних заходів із профілактики порушень податкового законодавства, формування у платників податків податкової культури; проведення спільних заходів із виявлення і припинення порушень законодавства щодо застосування касових апаратів під час здійснення грошових розрахунків із населенням; проведення спільних заходів із виявлення і припинення порушень валютного законодавства; проведення спільних заходів з контролю у сфері виробництва та обігу етилового спирту й алкогольної продукції та ін.; проведення спільних заходів з контролю в інших напрямах, віднесених до компетенції фіскальних органів.

Серед основних форм взаємодії та координації діяльності необхідно визначити: погоджене планування і проведення заходів; взаємне

інформування; спільне використання наявних сил і засобів; проведення спільних колегій і координаційних нарад; утворення спільних робочих груп; організація роботи апарату відряджених співробітників; випуск спільних збірок (бюлетенів) і методичних рекомендацій; проведення спільних семінарів (конференцій).

Взаємодію можна розглядати у двох аспектах. У широкому - це ділова співпраця державних органів у питаннях забезпечення протидії податковим правопорушенням та економічної безпеки в межах конкретної території. Така взаємодія здійснюється шляхом розроблення і прийняття спільних документів (наказів, інструкцій, комплексних і цільових програм, договорів, планів), якими визначаються пріоритетні напрями, форми, методи, час проведення спільних дій; проведення міжвідомчих нарад, семінарів; здійснення погоджених заходів з підвищення ділової кваліфікації працівників; обмін позитивним досвідом роботи; проведення спільних рейдів, перевірок тощо [89].

Під взаємодією у вузькому значенні розуміють координацію дій податкової міліції з податковими інспекціями, підрозділами органів внутрішніх справ, Служби безпеки України в кожних конкретних епізодах боротьби з економічними злочинами, розкриття податкових правопорушень і корупції.

Звісно, що частіше спільна діяльність підрозділів податкової міліції налагоджується з різними правоохоронними органами. З цього приводу Л. О. Фещенко зазначає, що фундаментальною та необхідною ознакою ефективної, неформальної взаємодії у здійсненні правоохоронної діяльності є наявність спільної мети - передбачуваного корисного результату спільної діяльності, який відповідає спільним інтересам і сприяє реалізації потреб кожного із взаємодіючих органів [171, 172].

Необхідність об’єднання зусиль різних правоохоронних органів та податкової міліції обумовлена наявністю у них низки загальних завдань щодо захисту економічних інтересів держави. Кожен із них у межах своєї компетенції відповідними засобами, методами здійснює збір необхідної інформації про криміногенну ситуацію в економіці, проводить її аналіз, так чи інакше реагує на виявлені правопорушення.

Правовий статус правоохоронних органів визначає роль і місце в правоохоронній системі держави, наділяючи їх законодавчо певними правами та обов’язками. Організаційний блок елементів правового статусу правоохоронних органів повинен закріпити порядок утворення органів, становлення і зміни їх організаційної структури, способу взаємодії та здійснення координації [17].

На жаль, практика організації взаємодії свідчить про те, що підрозділи фіскальної служби та інші правоохоронні органи взаємодіють лише в межах реалізації поодиноких рішень спільних колегій, під час здійснення спільних оперативно-профілактичних операцій щодо профілактики та викриття певних видів правопорушень або під час роботи спільних оперативно-розшукових чи слідчо-оперативних груп. Можна констатувати, що у сфері взаємодії існують невирішені проблеми теоретичного, організаційного та юридичного характеру, стан взаємодії з багатьох напрямів потребує змін на краще. Все вищезазначене впливає на рівень та ефективність правоохоронної діяльності, особливо у ході здійснення протидії найбільш небезпечному виду правопорушень - злочинам. Тому робота з удосконалення взаємодії повинна розглядатися як одне з пріоритетних завдань державних органів сьогодні й на перспективу [38].

У цьому підрозділі ми зосередили та акцентували увагу на організації взаємодії саме всередині фіскальної служби України. Це пов’язано з тим, що на науковому та нормативному рівнях питання «зовнішньої» взаємодії досліджені достатньою мірою. Відомі наукові дослідження взаємодії проведені В. Т. Білоусом [17], Т. І. Возною [24], В. С. Гуславським [31], С. К. Гречанюком [29], Н. М. Дятленко [39], Д. Г. Забродою [40], В. К. Колпаковим [54], В. В. Лисенком [67-68], Р. Марчуком [72], Д. Г. Мулявкою [83-84], Ю. С. Назаром [85], В. М. Фесюніним [170], Л. О. Фещенко [171], [82] та ін.

На нормативному рівні, крім положень уже згаданих законодавчих та відомчих актів, необхідно відмітити норми Інструкції про порядок взаємодії Державної прикордонної служби України і податкової міліції Державної податкової адміністрації України [115], Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів [116], Про затвердження Порядку обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн [120] тощо.

Таким чином, можемо констатувати достатню нормативну та наукову розробленість розглядуваної сфери діяльності податкової міліції. Для довершеності змістового наповнення цього підрозділу коротко визначимо основі форми взаємодії підрозділів податкової міліції з різними правоохоронними органами та громадськістю.

Як зазначалося раніше, підрозділи податкової міліції найчастіше організовують спільну діяльність із органами внутрішніх справ, прокуратури, Службою безпеки України та деякими іншими.

Питання взаємодії податкової міліції з органами внутрішніх справ достатньо детально розкрито в науковій праці Л. О. Фещенко [172].

Зазначимо, що згаданий автор пов’язує взаємодію органів внутрішніх справ із податковою службою із сукупністю системних, організаційно- тактичних, кримінологічних та правових факторів: основними системними чинниками, що визначають можливість реалізації взаємодії органів внутрішніх справ із податковою службою, є єдність цілей усіх елементів правоохоронної системи та їх сумісність. До організаційно-тактичних факторів потрібно віднести: належність до правоохоронних органів, наслідком якої є спільність завдань щодо забезпечення законності й правопорядку та певна спорідненість форм, методів діяльності; різний обсяг повноважень; особливість призначення сил і засобів, що застосовуються для вирішення відповідних завдань, взаємозалежність кінцевих результатів; позитивний досвід взаємодії ОВС із ДПС в Україні та за кордоном; кримінологічним фактором є економічна злочинність, подолання якої неможливе без взаємодії ОВС та ДПС; правовою передумовою ефективної спільної діяльності органів внутрішніх справ із податковою службою є наявність адміністративно-правової основи взаємодії [171].

На думку автора, механізм взаємодії органів внутрішніх справ із податковою службою - це система поетапної організації та здійснення спільної узгодженої діяльності цих органів у визначених формах, на основі відповідних принципів та згідно з прийнятим управлінським рішенням для ефективного виконання поставлених перед ними завдань [171].

Усі форми взаємодії згаданих суб’єктів поділяються на такі блоки:

1) групові форми взаємодії (найвищий ступінь прояву прямих зв’язків, безпосередній контакт співробітників у складі різноманітних за призначенням груп); 2) спільне проведення заходів (середній ступінь прояву прямих зв’язків, можлива дистанційна участь у досягненні наміченої мети); 3) надання взаємодопомоги (переважно заочна, опосередкована, дистанційна участь у вирішенні поставленого завдання) [82].

Відповідно до напрямів узгодженої діяльності ОВС із ДФС (предметно- цільовий критерій):

- взаємодія у профілактичній роботі передбачає: розроблення, подання пропозицій до чинних нормативних актів та законопроектів щодо профілактики злочинів та інших правопорушень, насамперед у сфері економіки; обмін інформацією між органами, які здійснюють протидію злочинності, про причини та умови, що сприяють вчиненню правопорушень в економічній сфері; обмін оперативною інформацією, яка може бути використана з метою виявлення, запобігання та профілактики економічних злочинів; спільне вивчення стану криміногенної ситуації, структури та динаміки злочинності економічної спрямованості та розроблення заходів щодо профілактики злочинів; підготовка, внесення до органів влади та управління пропозиції щодо усунення причин та умов скоєння злочинів в економічній сфері;

- взаємодія під час виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів передбачає: інформування про факти готування або скоєння злочинів; визначення спільними наказами форм, порядку взаємодії оперативних, слідчих та інших підрозділів у розкритті та розслідуванні злочинів, а також регламентування дій конкретних підрозділів правоохоронних органів; розроблення та здійснення спільних цільових заходів; створення спільних слідчо-оперативних груп для розслідування особливо небезпечних злочинів, скоєних організованими угрупованнями, та таких, що мають міжрегіональний і міждержавний характер; використання окремих співробітників та спеціалістів у викритті, розслідуванні злочинів, проведенні експертних досліджень, для отримання консультацій; взаємообмін інформацією оперативно-розшукового, оперативно-довідкового та іншого призначення, що використовується під час виявлення, розкриття та розслідування злочинів; створення спільних інформаційних банків даних; покладання на конкретних співробітників ОВС обов’язків щодо організації взаємодії з аналогічними підрозділами ДФС;

- взаємодія під час розшуку та затримання злочинців передбачає: обмін про осіб, які розшукуються; здійснення заходів щодо встановлення осіб, які переховуються від слідства та суду; проведення спільних операцій із затримання осіб, які розшукуються;

- взаємодія щодо вдосконалення правового регулювання у сфері протидії злочинності передбачає: спільне вивчення практики діяльності ОВС та ДФС у сфері протидії злочинам та розроблення відповідних рекомендацій; аналіз практики та обмін інформацією про застосування нормативних актів у сфері правоохоронної діяльності щодо захисту економічних інтересів держави і громадян; узгодження проектів змін до чинного законодавства та законопроектів щодо вдосконалення й підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів; ініціювання наукових досліджень із зазначеної проблематики [82].

Взаємодія з органами прокуратури найчастіше пов’язується зі здійсненням нагляду за додержанням законності в діяльності податкової міліції. Насамперед пов’язується із процедурою здійснення різних процесуальних дій.

Організація прокурорського нагляду полягає в тому, щоб органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (дізнання та досудове слідство):

1) додержували передбачений законом порядок початку та проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, закриття кримінального провадження, а також додержували строки здійснення досудового розслідування та тримання осіб під вартою;

2) не допускали порушення законності під час проведення оперативно - розшукової діяльності, досудового розслідування;

3) виявляли причини вчинення кримінальних правопорушень і умови, що сприяють цьому, вживали заходів щодо їх усунення [122].

Крім того, в окремих випадках, під час розслідування різних категорій справ співробітники податкової міліції обмінюються інформацією із працівниками прокуратури, отримують консультації та проводять окремі спільні заходи. З позицій управління розглядувані суб’єкти взаємодії вступають у відносини координації і, як правило, узгоджують спільні дії, при цьому не роблячи керуючого впливу один на одного.

Міжнародне співробітництво податкової міліції у питаннях попередження, розкриття та розслідування злочинів найчастіше пов’язується з налагодженням відповідної взаємодії з Інтерполом. Основним нормативно- правовим актом, що врегулював ці питання, є «Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів» [116].

Ця Інструкція визначає порядок використання правоохоронними органами України можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні (надалі - НІ ЦБ) для співробітництва з Генеральним секретаріатом Інтерполу та правоохоронними органами зарубіжних держав під час здійснення діяльності, пов’язаної із попередженням, розкриттям та розслідуванням злочинів, які мають транснаціональний характер або виходять за межі України.

Підрозділи податкової міліції можуть скористатися тим, що НІ ЦБ забезпечує співробітництво правоохоронних органів України та зарубіжних країн як у цілому, так і в окремих напрямах боротьби зі злочинністю і надає можливості для: підготовки та надсилання ініціативних запитів за кордон; підготовки та надсилання відповідей на запити зарубіжних правоохоронних органів; обміну оперативно-розшуковою, оперативно-довідковою та криміналістичною інформацією про підготовку і вчинення злочинів та причетних до них осіб, а також архівною та, в окремих випадках, процесуальною інформацією; обміну досвідом роботи, законодавчими та іншими нормативними актами, навчально-методичною літературою з питань діяльності правоохоронних органів; обміну науково-технічною та іншою інформацією з питань боротьби зі злочинністю [116].

Якщо говорити в цілому про міжнародну співпрацю, то за результатами співпраці та обміну інформацією з митними органами іноземних держав упродовж 2014 року митницями ДФС заведено 552 справи про порушення митних правил на суму 191,7 млн грн (30,7 % загальної вартості предметів правопорушень).

Найвагоміші результати з виявлення схем незаконних зовнішньоекономічних операцій досягнуто завдяки міжнародному інформаційному обміну з митними адміністраціями Федеративної Республіки Німеччина, Королівства Нідерланди, Великобританії, Туреччини та Республіки Польща.

За результатами розгляду справ митницями ДФС упродовж 2014 року накладено штрафів на суму 70,43 млн грн. Судами за результатами розгляду справ прийнято рішення про конфіскацію предметів правопорушень на суму 184 млн грн та накладено штрафів на суму майже 140 млн грн. На постійній основі здійснювався онлайн-моніторинг найбільш ризикових зовнішньоекономічних операцій. За результатами до митниць ДФС направлялася відповідна інформацію щодо наявності ризиків [41].

Щодо взаємодії органів та установ Державної пенітенціарної служби України з підрозділами податкової міліції, то вона, на думку С. К. Гречанюка, полягає винятково в інформаційному обміні. Згаданий автор зазначає, що інформація щодо окремих засуджених осіб може бути цікавою для податківців, і навпаки, під час проведення оперативно- розшукових заходів щодо засуджених в установах виконання покарань інформація, яка є у підрозділів податкової міліції, може бути корисною для персоналу ДКВС України [29, с. 294]. Така позиція, на наш погляд, є дещо спрощеною і не враховує можливості проведення окремих оперативних заходів за участі оперативних працівників обох служб. Крім того, використання технічних можливостей обох служб також може розглядатись як один із напрямів взаємодії.

Взаємодію органів та підрозділів ДФС України з громадськістю, на думку В. М. Фесюніна, необхідно розуміти як стан взаємозв’язків, при якому: по-перше, формується позитивна громадська думка щодо діяльності органів та підрозділів ДФС України; по-друге, підвищується рівень податкової культури населення; по-третє, спостерігається спільна діяльність щодо забезпечення виконання податкового законодавства через інститут волонтерства, залучення деяких категорій громадян як спеціалістів у сфері контрольно-перевірочної діяльності, виконання правоохоронних функцій [171].

Згаданий автор також зазначає, що аналіз практичної діяльності органів та підрозділів ДФС України надає можливість до форм їх взаємодії з населенням віднести такі: проведення масово-роз’яснювальної роботи з актуальних питань податкової політики, надання відповідних консультацій громадянам; прийом громадян та розгляд їхніх звернень; залучення до інформаційно-консультаційної роботи з платниками податків волонтерів (громадських податкових консультантів); функціонування «телефонів довіри»; взаємодія під час проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів підприємницької діяльності; взаємодія щодо організації обліку платників податків; залучення громадян та їх громадських формувань до правоохоронної діяльності за напрямами роботи податкової міліції [171].

На додаток зазначимо про появу останнім часом нових форм зв’язку з громадськістю. Зокрема, державна фіскальна служба запровадила сервіс, що дозволить громадянам разом із податківцями остаточно подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами. Нова ініціатива має назву «Пульс». «Пульс» - це гаряча телефонна лінія, що працює за принципом call-back (податківці не лише приймають звернення, а й потім повідомлять про результати перевірки та вжиті заходи). Працює лінія цілодобово [114].

Інформаційна політика орієнтована на відкритість, оперативність, європейські принципи у роботі прес-служби, проведення масово- роз’яснювальних заходів та індивідуальну роботу з платниками податків. У 2011 році затверджено Порядок організації роботи та взаємодії органів Державної податкової служби України при реагуванні на критичні виступи у засобах масової інформації [104] та Концепцію взаємодії органів ДПС України із засобами масової інформації та громадськістю на 2012 - 2016 роки [57].

З метою забезпечення відкритості діяльності ДФС було проведено 108 офіційних заходів за участі ЗМІ, з них 33 прес-конференції та брифінги керівництва ДФС, організовано 57 інтерв’ю та надано понад 1,9 тис. коментарів керівництва з актуальних питань діяльності.

Підпорядкованими територіальними органами підготовлено та розміщено у ЗМІ понад 105 тис. інформаційних матеріалів, проведено 13 323 офіційні заходи, зокрема проведено 3 685 прес-конференцій та брифінгів, організовано та проведено 1499 інтерв’ю та надано понад 2 тис. коментарів керівництва територіальних органів ДФС із актуальних питань діяльності.

До процесу інформування платників залучено і глобальну мережу Інтернет. На офіційному веб-порталі ДФС розміщено понад 6,7 тис. матеріалів, з них: понад 4,6 інформаційних матеріалів; 157 нормативно- правових актів; 81 проект регуляторних актів; 95 звітів про відстеження результативності регуляторних актів; 46 листів ДФС (Міндоходів) тощо.

На веб-сторінках підпорядкованих територіальних органів розміщено понад 53,6 тис. матеріалів.

Для інформування громадськості щодо завдань, напрямів і результатів діяльності ДФС та її територіальних органів, соціальної значущості добровільної та своєчасної сплати податків, зборів та інших платежів підготовлено і розміщено у ЗМІ, зокрема на офіційному веб-порталі ДФС, 555 інформаційних повідомлень, 29 прес-релізів, надано вичерпні відповіді на 358 запитів ЗМІ.

ДФС було організовано та проведено 27 семінарів та практикумів (тренінгів) для платників податків щодо практики застосування законодавства з питань, що належать до компетенції ДФС.

У рамках взаємодії з громадськістю впродовж 2014 року ДФС та її територіальними органами проведено 19 910 заходів із представниками бізнесу та інститутів громадянського суспільства [41].

На підставі проведеного наукового аналізу взаємодії органів податкової міліції з іншими правоохоронними органами та інститутами громадянського суспільства ми можемо констатувати, що, незважаючи на те, що останніми роками вдалося зупинити обвальний відплив капіталів за кордон, дещо знизити рівень економічних злочинів, вони, як і раніше, негативно впливають на більшість сфер життєдіяльності держави та суспільства. Основними причинами залишаються: відставання правової бази правоохоронної

діяльності від потреб правоохоронної практики; серйозні недоліки в діяльності різних правоохоронних органів, насамперед унаслідок їх роз’єднаності, втрати опори на населення, відпливу професійних кадрів; невирішеність проблем правового, матеріально-технічного, фінансового та іншого видів ресурсного забезпечення.

У зв’язку з цим є потреба в подальшому вдосконаленні нормативно- правової основи спільної діяльності з метою належного розмежування функцій зацікавлених органів та порядку їх взаємодії під час проведення контрольно-перевірочних та ревізійних заходів в економічній сфері.