Характеристика системи підготовки кадрів податкової міліції

Становлення сучасної фіскальної служби та її важливої складової - податкової міліції відбувалося з розвитком загальнодержавних економічних та соціальних процесів. На різних етапах розвитку правоохоронних органів відбувалися процеси, прямо пов’язані із загальнодержавними тенденціями, можливостями технічного, фінансового та кадрового забезпечення діяльності того чи іншого правоохоронного органу.

Загальновідомо, що стратегії, завдання, функції - всі категорії різних нормативно-правових актів реалізують конкретні люди: персонал,

співробітники, працівники, кадри. Тобто головним ресурсом забезпечення ефективного функціонування будь-якого органу за всіх часів був і залишається людський. Через це, справедливо зазначає О. О. Бандурка, окреме місце в модернізації податкової служби займає удосконалення структури та правового статусу податкової міліції. Процес модернізації податкової міліції, зокрема її організаційної структури, на думку згаданого автора, повинен базуватися на загальнодержавних заходах щодо проведення адміністративної реформи в Україні та концептуальних засадах реформування всієї правоохоронної системи. Стр атегічні завдання модернізації Державної податкової служби України неможливо вирішити без нової кадрової політики, основна мета якої полягає у створенні організаційно-правових, соціальних, виховних, психологічних, матеріально- технічних, фінансових, економічних та інших передумов для формування високопрофесійного персоналу органів цієї служби, здатного ефективно, на високому рівні вирішувати її завдання в новому тисячолітті [11].

Звісно, що перші кроки до забезпечення підрозділів податкової міліції персоналом здійснювалися за допомогою використання наявних на цьому етапі ресурсів. Зокрема, якщо простежити процес створення фіскальної служби й податкової міліції, то побачимо, що основним кадровим ресурсом формування нового правоохоронного органу стало МВС України.

Указом Президента України «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій» були підпорядковані підрозділи Міністерства внутрішніх справ України по боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування Державній податковій адміністрації [124]. Згодом була затверджена структура Державної податкової адміністрації України з утворенням в її складі Головного управління податкової поліції, що було забезпечено передачею Міністерством внутрішніх справ України Державній податковій адміністрації України 4700 штатних одиниць підрозділів по боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування та асигнувань на їх утримання, залишення за працівниками підрозділів податкової поліції приміщень, автотранспорту, оргтехніки, засобів зв’язку та здійснення медичного обслуговування в системі цього міністерства [96]. Таким чином, стиль та загальні засади роботи підрозділів податкової міліції на початковому етапі роботи були повністю запозичені з підрозділів органів внутрішніх справ. Щодо формування спеціального навчального закладу підготовки співробітників податкової міліції, який забезпечив би комплексну та регулярну підготовку фахівців підрозділів податкової міліції, то це питання було вирішене згодом, яке є, безумовно актуальним через те, що питання наукового обґрунтування підготовки фахівців підрозділів податкової міліції в сучасній науці розроблені недостатньо. Тому, на наш погляд, необхідно звернути увагу на системні явища, які на сьогодні є в кадровій політиці податкової міліції, та зупинитися на різних аспектах здійснення системи підготовки працівників податкової міліції.

Можна стверджувати, що підготовка співробітників податкової міліції повинна характеризуватися наявністю системності та відповідною мотивацією, підготовкою фахівців зі знаннями специфіки податкової справи, поєднаною зі вміннями виявляти та розкривати злочини в цій сфері.

Державна кадрова політика в зазначеній сфері детермінується низкою істотних рис.

- науково обґрунтованою, реалістичною, творчою, такою, що враховує потреби відомства в кадрах і повинна бути орієнтована на сталий розвиток держави, залучення на ключові посади професійно підготовлених осіб із новаторськими творчими прагненнями та мотивами;

- комплексною, тобто такою, що базується на єдності цілей, принципів, форм і методів роботи з кадрами, що враховує різні аспекти вирішення кадрових питань (економічні, соціальні, правові, політичні, моральні, соціально-психологічні та ін.);

- єдиною для всієї держави, але водночас багаторівневою, що передбачає різний механізм та ступінь державного впливу на них;

- перспективною, що носить стверджувальний і випереджальний характер, розрахованою на формування кадрів з урахуванням прогресу, зміни характеру праці та процесів;

- демократичною за цілями, соціальною базою і механізмом вирішення кадрових проблем;

- духовно-моральною і гуманною, виховувати в кожного співробітника чесність, патріотизм, переконаність у правоті й громадянську відповідальність за справу і власну поведінку;

- правовою, здійснюваною в межах закону, що є гарантією об’єктивного та справедливого вирішення кадрових питань [49].

На продовження викладеного, погодимося з О. О. Бандуркою, який зазначає, що вдосконалення процесу професійного відбору кадрів державної податкової служби має сприяти тому, щоб до них потрапляли найбільш здібні й підготовлені до виконання функціональних обов’язків. Науково обґрунтований професійний відбір може стати вагомою перешкодою на шляху проникнення до лав органів державної податкової служби випадкових людей, осіб, які за своїми якостями не здатні досконало оволодіти відповідною спеціальністю, схильні до девіантної поведінки й професійної деформації. Водночас професійний відбір покликаний оптимально розставити кадри, здійснити раціональне призначення на посади, своєчасно діагностувати і прогнозувати можливість професійних відхилень працівників органів державної податкової служби [11].

Якщо звернутися до зарубіжного досвіду (таких держав, як США, Японія, Туреччина, Фінляндія, Німеччина), можемо констатувати, що у питаннях комплектування кадрами правоохоронної (та податкової) сфери передусім враховуються їх антропологічні дані, після чого всі кандидати в обов’язковому порядку проходять своєрідні психологічні випробування на кмітливість, увагу та реакцію. Вивчаються їх моральна стійкість, етичний рівень, фізична підготовка. Звертається увага на вміння встановлювати контакти з різними людьми, вести серйозну роз’яснювальну роботу серед населення. Проходять вони і контрольне тестування для виявлення схильності до вживання наркотиків. Залежно від виявлених здібностей вступника йому пропонують аналітичну, технічну або слідчо-оперативну роботу. В Туреччині у вступників в поліцію з’ясовуються схильність кандидата до вживання спиртних напоїв, гри в карти та інших «негативних» звичок та схильностей. Крім того, кандидати здають письмові та усні іспити з особливим акцентом на граматику, ясність мислення і точність вираження думок, а також здатність аналізувати ситуацію, приймати швидкі рішення з урахуванням усіх чинників [49].

Підвищенню рівня загальної та професійної освіти поліцейських за кордоном приділяється велика увага. Не задовольняючись загальними навчальними закладами, поліція організовує свою власну систему освіти, яка зазвичай складається із трьох ланок:

- первісного навчання вступників. Воно, як і подальше навчання рядових співробітників, проводиться найчастіше в навчальних центрах територіальних поліцейських формувань;

- навчання поліцейських, які спеціалізуються за певними видами діяльності, для заняття офіцерських посад. Навчання зазвичай проходить у навчальних центрах, організованих центральними органами поліцейського управління;

- підготовки поліцейських офіцерів вищих рангів у спеціальних вищих поліцейських навчальних закладах, а також у загальних навчальних закладах, наприклад університетах, за спеціальною програмою [49].

Зазначимо, що нині в Україні система підготовки фахівців податкової міліції репрезентована системою власної підготовки та залучення (рекрутування) фахівців з інших відомств.

На наш погляд, основними етапами підготовки співробітників податкової міліції повинні бути такі:

1. Довузівська підготовка:

1.1. Професійно-орієнтаційна діяльність.

1.2. Професійний відбір.

2. Профільна підготовка:

2.1. Початкова підготовка.

2.2. Професійно-орієнтована підготовка.

3. Перепідготовка та підвищення кваліфікації.

Першим етапом системи підготовки працівників, на наш погляд, необхідно вважати довузівську підготовку. На сьогодні цей етап є одним із найслабкіших у системі підготовки через його фактичну недооцінку з боку потенційних кандидатів на службу та самої системи професійної підготовки. Проте відсутність первинної обізнаності про умови проходження служби в податковій міліції, її завдання та функції, правовий та соціальний статус її працівників призводять до того, що до проходження спеціалізованої підготовки потрапляють особи, які не мають жодного уявлення про майбутню професію, і що гірше - не мають бажання в подальшому працювати у згаданій службі.

Основними проблемами у сфері професійної освіти підрозділів податкової міліції є:

- істотний дисбаланс між первинною професійною підготовкою (за якістю навчання та кількістю учнів) та потребами практичних підрозділів податкової міліції;

- відсутність планової системи підвищення кваліфікації керівного складу та фахівців;

- недостатні матеріальні та людські ресурси для здійснення масової перепідготовки фахівців;

- слабка організація науково-дослідної роботи в інтересах підвищення ефективності оперативно-службової діяльності співробітників податкової міліції та якості навчально-виховного процесу в навчальних закладах;

- низька ефективність у залученні наявного в органах податкової міліції науково-педагогічного потенціалу, відсутність власних можливостей для його підготовки та вдосконалення;

- недостатня забезпеченість процесу позашкільного професійного навчання навчально-методичними матеріалами, а також технічними засобами навчання;

- відсутність необхідних умов і соціальних гарантій для залучення в систему професійної підготовки кадрів спеціалістів вищої кваліфікації.

Професійна орієнтація і базова підготовка кадрів для органів податкової міліції здійснюються на плановій основі з урахуванням вищеперелічених проблем.

Через кадрові апарати податкової міліції повинна бути організована робота щодо ранньої професійної орієнтації молоді з метою підбору та вивчення потенційних кандидатів на службу. Її основними формами повинні бути:

- створення у загальноосвітніх навчальних закладах юридичних класів, курсів тощо;

- активне використання для організації ранньої професійної орієнтації молоді публікацій у відомчій пресі, а також інших засобах масової інформації;

- розвиток підготовчих курсів при навчальних закладах ДФС України.

Совгір І. М., досліджуючи питання довузівської підготовки кандидатів на службу в органи внутрішніх справ України, дав таке визначення: «Відомча довузівська підготовка - це такий період професійної підготовки майбутніх висококваліфікованих працівників, який закінчується моментом успішної здачі вступних екзаменів до вищих навчальних закладів системи, органів Міністерства внутрішніх справ, і охоплює такі форми їх навчання: ліцейну, загальнопрофільну, початкову професійну» [152, 153].

Таким чином, згаданий автор визначає цей вид підготовки як період професійної підготовки, що розкриває виключно процесуальний (процедурний) аспект. На наш погляд, довузівська підготовка - це комплекс заходів, що здійснюється спеціальною (кадровою) службою, а також іншими підрозділами ДФС України, спрямованих на формування у кандидатів на зарахування на службу до податкової міліції ДФС України комплексу первинних знань та уявлень про особливості діяльності податкової міліції, її структуру, завдання, функції, а також про правовий та соціальний захист співробітників цієї служби. Дійсно, така діяльність проводиться до моменту вступу до профільного навчального закладу, а тому є фактично первинним періодом підготовки співробітників.

У наукових джерелах знаходимо такі підходи до розуміння довузівської підготовки. Зокрема, як правило, йдеться про два напрями. На першому проводиться професійна та профдіагностична робота серед цивільних осіб- майбутніх кандидатів на навчання у навчальних закладах, що здійснюється через мережу спеціалізованих класів загальноосвітніх шкіл та спеціалізованих ліцеїв за професійноорієнтованою освітньою програмою старшої школи, спрямованою на виявлення та розвиток здібностей у певній галузі знань, забезпечення формування основ правового світогляду та орієнтації особи, необхідних для її подальшого професійного самовизначення. Успішне засвоєння цієї програми завершується видачею атестата про повну загальну середню освіту з додатком, у якому вказуються перелік професійноорієнтованих дисциплін та результати їх засвоєння. Результати засвоєння повинні враховуватися під час вступу до вищих навчальних закладів. На другому напрямі відбувається початкова професійна підготовка осіб, які прийняті на службу [69].

Знову ж таки, не погоджуємося з таким розподіленням через те, що на практиці воно жодним чином не реалізоване. У сучасних навчальних загальноосвітніх закладах ми не віднайдемо професійно орієнтованих спеціальних класів, які поглиблено здійснювали нахил у бік підготовки фахівців зі знаннями податкової сфери. Більш реалістично виглядає твердження про систему спеціалізованої довузівської підготовки на рівні мережі спеціалізованих класів загальноосвітніх шкіл та спеціалізованих ліцеїв. Проте існування такої мережі можливе лише при лобіюванні та сприянні самої зацікавленої в цьому служби (ДФС України). Зазначимо, що практика існування профільних довузівських закладів для ДФС України не нова.

Так, у складі Національного університету ДПС України функціонує Київський фінансово-економічний коледж, який був створений 8 грудня 1997 року на базі Київського філіалу Українського фінансово-економічного інституту, який, у свою чергу, був правонаступником Київського філіалу Одеського фінансово-економічного коледжу i, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про створення Українського фінансово- економічного інституту», у минулому був структурним підрозділом інституту. Зі створенням Академії державної податкової служби України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, Київський фінансово- економічний коледж стає структурним підрозділом Академії зі збереженням статусу юридичної особи. У зв’язку з перетворенням Національної академії державної податкової служби України, у структурі якої знаходиться коледж, у Національний університет державної податкової служби України (відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перетворення Національної академії державної податкової служби України»), Київський фінансово-економічний коледж Національної академії ДПС України перейменовано у Київський фінансово-економічний коледж Національного університету державної податкової служби України [165].

Фактично існування згаданого навчального закладу є передумовою успішної довузівської підготовки системи ДФС України. Однак існують проблеми, що не дозволяють говорити про безхмарність цього сегмента підготовки співробітників податкової міліції:

коледж здійснює підготовку фахівців за спеціальностями: фінанси і кредит; бухгалтерський облік; правознавство, які не повною мірою узгоджуються з подальшими навчальними програмами спеціальності «Правоохоронна діяльність», за якою здійснюється підготовка співробітників податкової міліції у Національному університеті ДПС України;

локалізація і місцезнаходження коледжу фактично в стінах Національного університету ДПС України поряд із позитивом має негативні наслідки у вигляді недостатньої можливості навчатися кандидатам з різних регіонів України;

відсутність комплексної професійно орієнтованої системи підготовки до бажаючих у подальшому проходити службу як співробітники податкової міліції, акцентуючи насамперед на загальному спрямуванні на діяльності органів ДФС України;

у системі підготовки повинен існувати заклад первинної освіти - власний ліцей, що забезпечить початковий етап підготовки довузівської підготовки.

Служба в органах податкової міліції відрізняється від загальної служби в органах ДФС України і тому потребує додаткової уваги та специфікації

для майбутніх працівників. Ми вважаємо, що діяльність із довузівської підготовки повинна починатися з відповідної роботи кадрових служб регіональних управлінь ДФС України. У кожному регіоні, керуючись

практикою адміністративних договорів, органи ДФС разом із

територіальними управліннями Міністерство освіти і науки України повинні запровадити практику профорієнтаційних курсів, програма яких дозволить сформувати у молодих людей, які бажають у подальшому здобувати професійну освіту з метою проходження служби в підрозділах податкової міліції, первинні знання щодо особливостей проходження служби в цих підрозділах.

Професійна орієнтація - це система взаємозв’язаних соціально- економічних, організаційно-правових, психологічно-педагогічних та медичних заходів, здійснюваних з метою допомоги особі у самовизначенні щодо вибору того чи іншого різновиду професії шляхом: інформування зацікавлених осіб для полегшення вибору виду професійної діяльності, створення умов для розвитку професійно важливих здібностей майбутніх працівників, визначення їх психофізичних та соціально-психологічних якостей [153].

Профорієнтація - це система психолого-педагогічних і методичних заходів, що допомагають кожному представникові підростаючого покоління обирати собі професію з урахуванням потреб суспільства і своїх здібностей [98, с. 249]. На наш погляд, профорінтація - справа відомства, зацікавленого в отриманні на службу професійного працівника. Практика профорієнтаційної діяльності сьогодні пов’язується насамперед з поширенням інформації про систему освіти та подальші перспективи проходження служби в підрозділах податкової міліції. При цьому специфічної інформації, що розкриває сутність служби до потенційних кандидатів, не доноситься. Такий стан призводить до потрапляння в систему професійної освіти людей, які не мають уявлення про складності проходження служби, що має своїм наслідком їх швидке звільнення в подальшому, після завершення навчання і потрапляння в умови практичної діяльності.

Необхідно зазначити, що широке розуміння професійної орієнтації містить такі елементи, як професійна просвіта, попередня професійна діагностика, професійна активізація, професійна консультація, професійний відбір, соціально-професійна адаптація, професійна переорієнтація [50, 145].

Необхідно погодитись з І. М. Совгір, який критикує позицію щодо винесення до складових профорієнтації ще й професійного відбору, соціально-професійної адаптації та професійної переорієнтації [153]. На наш погляд (який збігається з позицією згаданого автора), професійний відбір є самостійною стадією, що містить систему заходів, спрямованих на визначення відповідності кандидата на зарахування для подальшого проходження служби в підрозділах податкової міліції, встановлених професійними стандартами та вимогами.

Як зазначають вчені, під професійним відбором потрібно розуміти складну спеціалізовану процедуру вивчення й оцінки придатності того чи іншого кандидата до оволодіння спеціальністю, досягнення рівня майстерності й успішного виконання обов’язків як у звичайних, так і екстремальних умовах. Насамперед кандидат повинен відповідати ряду формальних стандартів, прийнятих законодавством країни, зокрема бути відповідного віку, мати потрібний освітній рівень, бути громадянином країни, мати певний зріст, вагу і фізичні кондиції, без медичних протипоказань для служби, не бути пов’язаним із кримінальним світом. Така інформація з’ясовується у процесі бесід, аналізу документів, спеціальної перевірки, медичного огляду [93].

Професійний відбір персоналу є самостійною стадією реалізації кадрової функції і складається з багатьох елементів. Це комплексне дослідження особистості майбутнього працівника з метою прогнозування її професійної придатності на основі аналізу наявних фізичних і психічних якостей. Під професійним відбором працівників органів, служб та підрозділів внутрішніх справ потрібно також розуміти спеціально організований дослідницький процес, мета якого - виявити й визначити за допомогою науково обґрунтованих методів ступінь і можливість психофізичної та соціально - психологічної придатності претендентів на службу і навчання у відомчих закладах освіти. Невід’ємними елементами такого професійного підбору є: медичний відбір, соціально-психологічний відбір, педагогічний відбір, психофізіологічний відбір. Медичний відбір виявляє тих осіб, стан здоров’я і рівень фізичного розвитку яких дозволяє успішно у визначені терміни оволодіти спеціальністю та ефективно виконувати свої посадові обов’язки. Соціально-психологічний відбір призначений виявляти ті соціально обумовлені властивості особистості, що необхідні для успішної служби і праці осіб рядового та начальницького складу в службово-трудовому колективі, відображає їх готовність і бажання виконувати поставлені завдання, свої професійні обов’язки за будь-яких умов. Педагогічний відбір необхідний для виявлення у претендентів тих знань, умінь та навичок, які потрібні для подальшого систематичного навчання за обраною спеціальністю.

Психофізіологічний відбір має на меті виявлення у претендентів тих професійно важливих психофізіологічних властивостей, які необхідні для успішного оволодіння службово-професійними знаннями, вміннями й навичками та визначають успішність подальшого навчання та ефективність наступної професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ за конкретною спеціальністю й посадою [153].

Стаття 352 Податкового кодексу України передбачає, що на службу до податкової міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, які мають відповідну освіту, здатні за своїми особистими, діловими, моральними якостями та станом здоров’я виконувати обов’язки відповідно до покладених на податкову міліцію завдань.

На службу до податкової міліції не може бути прийнята особа, яка має не погашену або не зняту в установленому порядку судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої, або на яку впродовж останнього року накладалось адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення [102].

Таким чином, основними вимогами до осіб, які претендують, бути прийнятими на службу до податкової міліції, є: наявність громадянства України; відповідна освіта; особисті, ділові, моральні якості та стан здоров’я, які дозволяють виконувати обов’язки відповідно до покладених на податкову міліцію завдань; відсутність деліктного статусу (судимості за вчинення злочину, крім реабілітованої, відсутність упродовж останнього року накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення).

На сьогодні додаткових особливостей відбору кандидатів до підрозділів податкової міліції, порівняно з підрозділами органів внутрішніх справ, фактично немає. Кандидати проходять попередню співбесіду зі співробітниками кадрових підрозділів ДФС України, на якій з’ясовуються загальні відомості, що мають значення для формування особової справи особи-кандидата, бажаючого стати співробітником податкової міліції (зокрема заповнюються автобіографія, відповідні анкети, надаються оригінали та копії документів про освіту, характеристики з навчання тощо).

Щодо осіб, які претендують на службу в податковій міліції, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка у порядку, встановленому Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Особи, які претендують на службу в податковій міліції, зобов’язані повідомити керівництву органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб [102].

Після з’ясування цієї інформації кандидат направляється на проходження медичного та психологічного обстеження. У даній ситуації необхідно вказати на існуючу проблему в медичному забезпеченні підрозділів податкової міліції через відсутність власних спеціалізованих медичних закладів. Сьогодні військово-медичну комісію проходять у медичних закладах системи органів внутрішніх справ.

Ключовим елементом цього етапу є професійно-психологічне оцінювання претендентів, що являє собою комплекс взаємозв’язаних заходів, спрямованих на встановлення відповідності психологічних якостей особистості кандидата вимогам професійної діяльності і складається з соціально-психологічного вивчення особи, її професійної діагностики та прийняття рішення про професійно-психологічну придатність претендента і найбільш раціональне використання його на службі [153].

Паралельно відбуваються робота щодо перевірки особи-кандидата за спеціалізованими базами даних на предмет притягнення до кримінальної відповідальності та наявності дискридитуючої інформації, а також додаткова перевірка інформації щодо поведінки та життєдіяльності кандидата окремими оперативно-розшуковими заходами.

Успішне формування завершення цих заходів призводить до того, що справа особи-кандидата направляється до спеціалізованого навчального закладу.

Із цього моменту починається другий етап підготовки - профільна підготовка. Л. І. Миськів зазначає, що система освіти сьогодні, у тому числі й відомча, спрямована насамперед на передання знань та навичок, а її головний напрям - виховання та організація його процесу - перебуває на другорядній позиції. Таку ситуацію повинні виправити саме вищі навчальні заклади, що «підсумовують» попередню виховну діяльність інших суб’єктів виховання [75].

Сьогодні фактична монополія щодо підготовки фахівців підрозділів податкової міліції належить факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету державної податкової служби України.

Факультет підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції - навчальний підрозділ, який не має аналогів в Україні, створений у структурі Українського фінансово-економічного інституту ДПА України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції». Навчання на факультеті проводиться за спеціальностями «Правоохоронна діяльність», спеціалізаціями «Оперативно-розшукова діяльність та кримінально-процесуальна діяльність», «Управління

підрозділами податкової міліції», за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст», «магістр».

Упродовж свого існування випустив понад 2 100 офіцерів, на базі

факультету понад 3 400 працівників податкової міліції закінчили курси початкової підготовки, 2 700 податківців підвищили свою кваліфікацію. На сьогодні 28 % випускників факультету очолили структурні підрозділи

податкової міліції [165].

Можна погодитися з позицією Л. І. Миськів, яка, характеризуючи діяльність вищого навчального закладу, зазначає, що пріоритетним завданням є не просто підготовка персоналу, а насамперед - виховання майбутнього правоохоронця [75].

Професія податкового міліціонера поєднує, як мінімум, три спеціальності: фінансист, юрист, соціальний психолог, що представлені в системі комунікації оподаткування та її функціонування [49].

На жаль, система підготовки співробітників підрозділів податкової міліції також не є досконалою. Насамперед, йдеться про напрями підготовки та професійні вимоги до співробітників.

Щодо першого моменту (напрямів підготовки), то, як було зазначено, підготовка здійснюється за спеціалізаціями «Оперативно-розшукова діяльність та кримінально-процесуальна діяльність» та «Управління підрозділами податкової міліції».

При цьому навчальна програма фахівців вищої кваліфікації (магістерська програма) передбачає спрямування випускників факультету на управлінську діяльність у підрозділах податкової міліції. У практичних підрозділах існує нагальна потреба в такій кількості (приблизно 100 випускників щорічно) управлінців. На нашу думку, акцент цієї програми повинен бути змінений на напрямок, який є найпоширенішим у діяльності практичних підрозділів, - оперативно-розшукова та кримінально- процесуальна діяльність, а управлінський напрямок повинен бути зменшений до обґрунтованих розмірів набору курсантів. А в ідеалі - стати напрямком підвищення кваліфікації працівників податкової міліції.

Щодо професійних вимог до співробітників, зазначимо, що в науковій літературі вони класифікуються за різними критеріями. Зокрема, якості, якими повинен бути наділений працівник, поділяються на:

• моральні: ідейність, відданість Батьківщині; повага до законодавства; моральна чистота, справедливість до людей, доброта, висока відповідальність, повага до людської честі та гідності; працелюбність, наполегливість у досягненні цілей, дисциплінованість; скромність, самокритичність, ввічливість, вимогливість до себе; високий рівень інтелекту, ерудиція, широта духовних інтересів;

• професійні: знання суспільних, юридичних та спеціальних дисциплін; готовність до вирішення складних оперативних завдань; безкомпромісність у боротьбі з порушеннями законів; прагнення до постійного професійного вдосконалення; здатність до аналізу ситуації та логічного мислення; ініціативність, енергійність, наполегливість у роботі; цілеспрямованість, точність, акуратність, увага та організованість у роботі; вміння підтримувати діловий зв’язок із представниками громадськості;

• специфічні (спеціальні): стійкий динамічний стереотип виконання правових приписів; загострене почуття правдивості, справедливості та законності; вміння володіти собою в екстремальних (надзвичайних) умовах; здатність об’єктивно оцінювати інформацію про події, особи та факти; спостережливість; вміння порівнювати фактичні дані з конкретними подіями; здатність чинити психологічний вплив на осіб, які становлять оперативний інтерес; відсутність упередженості в оцінюванні людей та фактичних даних; вміння контролювати дії осіб зі злочинного середовища [25].

Повністю погоджуємося з необхідністю в ідеалі існування таких якостей, проте щодо співробітників податкової міліції, додатковою вимогою, на наш погляд, є наявність специфічної (спеціальної) освіти та знань. Якщо звернути увагу на освіту, яку сьогодні здобувають курсанти податкової міліції, то можемо констатувати, що вона є класичною юридичною освітою правоохоронного спрямування. Натомість, ми вважаємо, така ситуація не відповідає сучасним вимогам практики. Основною вимогою до знань та освіти є глибоке знання економічних процесів у сфері оподаткування. Саме цей фактор дозволяє поєднати юридичні знання щодо правового закріплення процедури виявлення, припинення та розслідування злочинів зі специфікою самих злочинів, які мають суто податковий та економічний характер. Таким чином, на нашу думку, поряд зі здобуттям юридичної освіти випускники згаданого навчального закладу повинні отримувати глибокі економічні знання та освіту (хоча б і меншого кваліфікаційного рівня). Тому необхідно змінити навчальну програму підготовки фахівців підрозділів податкової 100

міліції, передбачивши одночасно повну закінчену вищу юридичну освіту (освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» або «магістр») і неповну вищу економічну освіту (освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»).

Поглиблення економічної підготовки кадрів в органах податкової міліції повинна здійснюватися шляхом: поєднання у процесі навчання

фундаментальних, теоретичних і конкретних практичних питань; застосування вітчизняного та міжнародного досвіду організації економічних відносин і системи оподаткування; безперервної освіти, перманентного підвищення кваліфікації персоналу; взаємної зацікавленості навчальних структур і державних відомств у підвищенні якості навчання, зміцнення матеріальної бази навчальних закладів [49].

Система підготовки фахівців до підрозділів податкової міліції побудована сьогодні таким чином, що навчання проходить декількома етапами - первинна підготовка (базові юридичні та гуманітарні знання); специфікація навчання - отримання знань з галузей права, які найчастіше використовуються в практичній діяльності; практика та стажування курсантів - отримання первинних професійних навичок діяльності в конкретних підрозділах податкової міліції; державна атестація - підсумок навчання і визначення рівня знань. Успішне завершення навчання супроводжується подальшим розподіленням курсантів у регіони, з яких направлялись кандидати.

С. М. Легуша зазначає, що важливим є те, щоб освіта, навчання і виховання були розвиваючими, тобто здійснювались цілеспрямовано, утворюючи систему взаємодіючих та взаємодоповнювальних компонентів [65].

Не можна не погодитися з таким підходом та додати, що система підготовки працівників податкової міліції потребує значної уваги з боку керівництва ДФС України. Це пов’язується з тим, що, на жаль, у системі спостерігається значна плинність кадрів. Дані процеси мають як об’єктивні (низька зарплата, слабкий соціальний та правовий захист тощо) та суб’єктивні фактори (низький рівень професійної підготовки).

Потребує більш практичного спрямування освіта курсантів податкової міліції, адже часто теоретичні знання не підкріплюються практичними та наочними. Через це, на нашу думку, потрібно:

• удосконалювати систему взаємозв’язків системи підготовки фахівців із практичними підрозділами податкової міліції;

• упродовж усього курсу підготовки проводити постійний психологічний супровід курсантів, спрямовуючи їх на подальше утвердження як правоохоронців;

• здійснювати постійний психологічний супровід курсантів упродовж усього періоду навчання, незважаючи на стан індивідуальної та групової дисципліни в навчальному підрозділі;

• продовжувати практику запрошення для проведення занять практичних працівників;

• надавати підтримку з практичних підрозділів - навчальному закладу у питаннях надання спеціальної техніки, яка використовується у практичній діяльності;

• надавати оболонок інформаційних баз програмного забезпечення діяльності практичних підрозділів податкової міліції для навчання курсантів;

• утворити на базі університету віртуальну лабораторію «Модель вчинення злочину у сфері оподаткування» завдяки взаємодії декількох факультетів та об’єднання зусиль навчальних лабораторій інших навчальних підрозділів (систем «Віртуальний банк», «Віртуальне підприємство» тощо) для формування навчальної системи, яка дозволить відобразити алгоритм дій під час розслідування злочинів на практиці.

Крім того, зважаючи на низку проблем у системі підготовки співробітників підрозділів податкової міліції, є потреба в диверсифікації профільної освіти і створенні альтернативного курсу підготовки в іншому профільному правоохоронному ВНЗ. Це призведе до появи конкуренції у підготовці співробітників, наслідком чого буде постійне прагнення до запровадження нових стандартів освіти та її якості.

Останнім етапом підготовки фахівців податкової міліції є перепідготовка та підвищення кваліфікації.

До системи перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ДФС України належать два підпорядковані заклади післядипломної освіти: Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів Міністерства доходів і зборів України (м. Київ). Підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів органів ДПС проводиться майже за 30 професійними програмами [164].

Особливу роль моделювання взаємовідносин між працівником та організацією відіграє оцінювання знань, вмінь і навичок, якими володіє працівник та які відрізняють його від конкурентів на ринку праці. Залежно від того, які знання отримують та яких навичок набувають працівники в результаті проходження підготовки, вона розмежовується на загальну та спеціальну. Загальна підготовка має універсальний характер, а її результати можуть бути застосовані в діяльності [20].

Сучасний кадровий потенціал без системи підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів неспроможний до принципових змін 102

парадигми власної діяльності, яку диктує сучасний рівень суспільного розвитку. Однак сьогодні, як зазначають фахівці, у країні наявні лише деякі елементи цієї системи. Водночас дедалі більшого розвитку набуває така ситуація: з одного боку, виражений державний характер існуючої системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів публічної влади, а з іншого - дедалі частіше освітні послуги у сфері підготовки кадрів для органів державного управління та місцевого самоврядування надаються недержавними структурами. При цьому навчальні програми не завжди відповідають вимогам, які висуваються. Тому виникає потреба в подальшому дослідженні зазначених питань і розробленні концепції впорядкованої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації службовців [45].

Система перепідготовки та підвищення кваліфікації репрезентована відповідним структурним підрозділом Національного університету ДПС України. Формами діяльності цього підрозділу є проведення курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції. Розвиток даного напряму пов’язується із упровадженням новітніх навчальних технологій у процес і запровадження практики регіональної курсової системи перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції.

Система підвищення кваліфікації співробітників податкової міліції покликана вирішувати такі основні завдання: забезпечення необхідного рівня професійних знань і умінь, що відповідають державним стандартам державних посад і професійно-кваліфікаційним вимогам до відповідної категорії співробітників податкової міліції; формування морально-етичних, моральних норм поведінки, інших особистісних якостей, пропонованих до співробітників податкової міліції як представників держави.

Проблема вироблення сучасних стандартів поведінки і професіональної діяльності працівників Державної фіскальної служби України вимагає свого комплексного вирішення шляхом обов’язкового поєднання етичних та правових норм і подальшого їх закріплення на рівні нормативних актів. Повна і чітка регламентація стандартів поведінки є важливою гарантією дотримання прав, свобод та законних інтересів громадян працівниками податкової служби, а відтак і засобом підвищення її авторитету серед населення. На вирішення цього завдання повинна бути спрямована також діяльність щодо підвищення рівня професіоналізму працівників державної податкової служби, яке є головною метою перебудови системи та змісту їх професійної підготовки [11].

3.2.