Роль податкової міліції у виконанні правоохоронної функції держави
Сучасний етап розбудови України висуває складні проблеми становлення багатьох інститутів державної влади, що викликає необхідність дослідження ролі та місця податкової міліції в системі державного механізму, пошуку раціональної моделі організації та діяльності податкової міліції як складової системи органів виконавчої влади та правоохоронних органів.
Питання аналізу правових основ організації та діяльності податкової міліції в сучасній Україні набули особливої актуальності через пряме практичне значення її діяльності. Розгляд сучасної системи діяльності податкової міліції необхідно проводити в контексті визначення її місця в системі органів держави та правоохоронних органів. Це обумовлено тим, що, з одного боку, «ефективно функціонуюча система державних органів є одним з основних інструментів впливу держави на економічне життя, за допомогою якого можна, зокрема, оптимізувати правовідносини в податковій сфері» [181]. З іншого - саме існування системи правоохоронних органів у державі є беззаперечною вимогою суспільної та державної безпеки, підтримання правопорядку, забезпечення нормального взаємозв’язку між різними суспільними та державними утвореннями, що в результаті дає підстави констатувати особливу важливість цієї системи.
В умовах державного регулювання ринкової економіки та необхідності єдиної державної політики у податковій сфері виникає потреба наукового осмислення ролі та місця владних структур усіх рівнів.
Проведення комплексу реформ, що започатковані та реалізуються нині в Україні, вимагає оновлення та перегляду багатьох сфер суспільного життя, які формувалися впродовж значного періоду. Економічна сфера держави завжди була пріоритетною і вимагала особливої уваги. Останнім часом у колах науковців, практичних працівників та представників влади лунали думки про фактичну відсутність потреби існування податкової міліції як окремого, самостійного правоохоронного органу, який би здійснював власну діяльність у контексті загальної політики ДФС України, натомість пропонувалося надати функцій, які нині виконують підрозділи податкової міліції, іншим правоохоронним органам, зокрема органам внутрішніх справ та Службі безпеки України.
Така позиція, на наш погляд, не є виправданою і не має достатніх підстав для реалізації, адже ефективність діяльності податкової міліції в сучасних умовах набагато більша, ніж у відповідних підрозділів по боротьбі з господарськими та економічними злочинами. Крім того, концепція цієї наукової праці, навпаки, спирається на твердження необхідності розширення повноважень, формування більш глобальної організаційної та інформаційної основи діяльності цього правоохоронного органу і формування на його основі єдиного органу, який узагальнив би всі способи та напрями попередження, припинення та протидію економічній злочинності, що в кінцевому підсумку дозволило б забезпечити економічну безпеку держави.Для досягнення мети цього підрозділу, у першу чергу, необхідно з’ясувати, яке місце займає податкова міліція в сучасній системі органів виконавчої влади та правоохоронних органів.
Загальнотеоретичний підхід до визначення призначення певних державних органів, що здійснено за допомогою аналізу наукових джерел (див., наприклад, [33], [34], [44], [177], [184]), дозволяє говорити про
формування специфічних для кожного з них завдань та функцій.
Більшість дослідників визначає функції держави як основні (головні) напрями діяльності держави, які є найбільш загальними та постійними, що здійснюються державою найбільш тривалий час або упродовж всього часу її існування [34]. Також можна віднайти розуміння основних функцій держави як напрямів її внутрішньої та зовнішньої діяльності, які виражають сутність та спрямовані на здійснення корінних завдань, що стоять перед державою на головних фазах її розвитку [66].
У даному контексті необхідно відмітити позицію Ямпольської Ц. А., яка зазначає, що специфічною особливістю державних органів є те, що для здійснення функцій держави вони мають у своєму розпорядженні такі засоби і можливості, яких не має жодна інша організація. Функції виконують усі державні органи, які реалізують державну владу. Відповідно виділяються види державної діяльності, що відрізняються своїм призначенням, суб’єктами, методами і формами здійснення державних функцій [185].
Для їх реалізації держава наділяє свої органи владними повноваженнями. Сутність цих повноважень полягає в тому, що державні органи мають право приймати загальнообов’язкові рішення. Владні повноваження державних органів знаходять своє втілення в компетенції, закріпленій у відповідному нормативно-правовому акті, що є похідними безпосередньо від держави [182].
Значення податкової міліції як державного інституту обумовлене соціально-політичною значущістю виконуваних нею правоохоронних функцій у податковій сфері. Основною ознакою, що визначає місце і роль податкової міліції в системі органів виконавчої влади, є застосування санкціонованого державою правового примусу. Його значення зростає при ускладненні економічної та криміногенної ситуації [182]. Податкова міліція - це одна з форм виявлення змісту, завдань, функцій, компетенції, тобто державно-правової природи підрозділів ДПС України [36, 68].
Податкова міліція є компонентом виконавчої влади держави, призначеним для виконання правоохоронних функцій. Фактично податкова міліція є самостійним і до певної міри автономним правоохоронним органом.
На підтвердження вищезазначеного відзначимо, що податкова міліція характеризується:
наявністю власної організаційної структури і системи (яка встановлюється і затверджується ДФС України);
наявністю спеціальної компетенції і владних повноважень у податковій сфері, які дозволяють застосовувати заходи державного примусу;
використанням спеціальних правоохоронних методів роботи (поєднання засад адміністративної діяльності, дізнання, охоронної та оперативно- розшукової діяльності).
Податкова міліція є системою органів, це виразна державна структура, що складається із сукупності взаємодіючих між собою спеціальних підрозділів, які діють на всій території держави [36].
У даному контексті необхідно зазначити, що податкова міліція є складовою державного механізму, що виконує специфічні правоохоронні завдання та функції.
Частково можна погодитися з позицією Дзісяк О.
П., який зазначає: «виходячи з того, що існувати і здійснювати свої повноваження податкова міліція в змозі лише у складі органів податкової служби як їх невід’ємна і органічна складова, вона не має відособленого від органів податкової служби майна, рахунків у банку, права самостійно вступати у правові відносини з державними установами, підрозділами та організаціями, набувати і здійснювати від свого імені майнові права, нести відповідальність за своїми зобов’язаннями чи бути позивачем і відповідачем у судах. У разі порушення працівниками податкової міліції прав і законних інтересів громадянина обов’язок вживати заходів до поновлення цих прав, відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду, на вимогу громадянина публічно вибачитися покладається на відповідний орган податкової служби. З наведеного випливає, що правосуб’єктність органів податкової міліції у сфері цивільно - правових відносин є досить обмеженою або ж можна ставити питання про її відсутність взагалі як такої» [36]. Податкова міліція є складовою системи органів ДФС України, які, у свою чергу, відзначаються, по-перше, віднесенням до системи правоохоронних органів, по-друге, - до органів виконавчої влади. Таким чином, податкова міліція опосередковано пов’язана із системою органів виконавчої влади (через підпорядкованість ДФС України). Ця теза про податкову міліцію як структурний елемент виконавчої влади в кінцевому підсумку випливає з Конституції України (стаття 6). Зазначене дозволяє стверджувати про правоохоронний характер діяльності податкової міліції і функціонування в системі правоохоронних органів.У подальшому в монографії необхідно через з’ясування призначення правоохоронної діяльності визначити, чи достатнє правоохоронне навантаження покладається на органи податкової міліції.
На думку Онопенка П. В., правоохоронні функції держави - це об’єктивні, зумовлені її охоронними правовими потребами і сутністю державної влади однорідні, стійкі напрями її діяльності із задоволення цих потреб. На додаток згаданий автор зазначає, що зміст правоохоронних функцій становлять структурно-організаційні та якісно-змістові елементи.
Перші характеризують, з яких структурних елементів складається функція. Другі характеризують якісно-змістову своєрідність цих елементів, що зумовлено об’єктом їх впливу. Форми реалізації правоохоронних функцій держави поділяють на правові і організаційні. Перші складаються з правотворчої і правореалізуючої форми, другі - з організаційно-структурної, організаційно-інформаційної, організаційно-ідеологічної, організаційно- матеріальної форм, які, у свою чергу, складаються з інших форм діяльності [91].Правоохоронні відносини - це правова форма соціальної взаємодії право-дієздатних суб’єктів, яка носить владний характер, детермінована фактом вчинення правопорушення і має на меті відновлення порушеного права, притягнення правопорушника до певного виду юридичної відповідальності та уможливлює примусове виконання ним суб’єктивного юридичного обов’язку, передбаченого законом або договором і опосередкованого правозастосовним актом [148].
На думку Кучук А. М., під правоохоронною діяльністю необхідно розуміти професійну діяльність спеціально уповноважених державою органів та організацій, що здійснюється на підставі та відповідно до чинного законодавства, а у випадках, установлених законом, - у відповідній процесуальній формі із застосуванням правових засобів та спрямована на охорону прав і свобод людини й громадянина, законності та правопорядку, усіх урегульованих правом суспільних відносин. Серед іншого згаданий автор додає, що необхідність існування правоохоронної діяльності в сучасному суспільстві та її значущістю визначаються тими завданнями, що їх вона повинна виконувати. До них необхідно віднести: попередження порушень вимог норм права; запобігання протиправним посяганням на безпеку людини; виявлення та припинення правопорушень і зловживань правом; у випадках скоєння злочинів та інших правопорушень - їх оперативне розкриття, встановлення винних та притягнення останніх до юридичної відповідальності; недопущення необгрунтованих обвинувачень невинних; нагляд за процесом правозастосування; неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом; юридична допомога громадянам [63].
На думку Фатхутдінова В. Г., розрізняють правоохоронну діяльність у широкому значенні як діяльність суб’єктів, націлену на забезпечення прав і свобод людини, закріплених у міжнародно-правових документах (правозахисна діяльність), та у вузькому значенні - як діяльність держави чи її органів із забезпечення та охорони прав і свобод, закріплених національним законодавством (суто правоохоронна діяльність) [166].
Російські вчені визначають так поняття правоохоронних органів - «такі державні органи і громадські організації, які своєю діяльністю на основі закону, у відповідних формах і на демократичних принципах покликані забезпечити законність і правопорядок, захист прав та інтересів громадян, трудових колективів, суспільства і держави, попереджати й припиняти правопорушення, застосовувати державний примус або громадський вплив до осіб, які порушили законність і правопорядок» [106]. Таке визначення, на наш погляд, є цілком слушним і систематизує більшість правоохоронних завдань та функцій. Необхідно зазначити, що сучасне законодавство та й наукові джерела оминають чітке визначення правоохоронних органів. У даному випадку необхідно погодитись з Кулішем А. М. у тому, що «така ситуація сприяє неоднозначному тлумаченню компетенції правоохоронних органів, ускладнює створення методологічних засад їх взаємодії, робить непереконливими численні класифікації правоохоронних органів, оскільки незрозуміло, на підставі яких елементів правового статусу ті чи інші державні та недержавні органи віднесені дослідниками до правоохоронних» [60].
Узагальнення зазначених позицій дозволяє стверджувати, що основним призначенням правоохоронних органів є здійснення комплексу заходів, спрямованих на системне забезпечення охорони суспільних відносин, які урегульовані правовими нормами, а також прав та свобод людини і громадянина, утвердження законності й правопорядку. Реалізація саме таких завдань-функцій засвідчує саме правоохоронний характер діяльності і дозволяє віднести той чи інший орган до категорії правоохоронних.
Загальновизнано, що органи ДФС України відносять до системи правоохоронних. Нормативним підґрунтям для такого безумовного визнання є положення статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», де, зокрема, визначається, що правоохоронні органи - органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи та установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції [112].
К. Ю. Мельник, досліджуючи систему правоохоронних органів, розподіляв її на такі види: власне правоохоронні органи; органи (підрозділи) та посадові особи, однією з цілей функціонування яких є захист прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань; органи та організації, що сприяють правоохороні. До перших слід віднести суди, прокуратуру, органи внутрішніх справ, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, Управління державної охорони України; до других - широке коло державних органів (підрозділів) та посадових осіб (податкову службу, митну службу, Державну лісову охорону, Державну екологічну інспекцію, Державну пожежну охорону, капітанів морських суден, що перебувають у далекому плаванні тощо); до третіх - адвокатуру, нотаріат, приватні детективні та охоронні служби, недержавні органи охорони громадського порядку [74]. Знову ж таки в системі правоохоронних органів виділяють саме ДФС України, а не податкову міліцію.
Якщо звернутися до безпосередніх завдань, що покладаються на органи ДФС України, то можна констатувати їх певну неузгодженість із правоохоронними функціями.
Зокрема, завданнями органів фіскальної служби є: 1) реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом термін, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; 2) внесення на розгляд міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування: державної податкової політики; державної політики у сфері державної митної справи; державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів; державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску; державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів [114].
Податкова міліція відповідно до покладених на ДФС завдань:
1) отримує і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері, приймає щодо них передбачені законом рішення;
2) виявляє кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, а також установлює місцезнаходження платників податків, опитує їх засновників, посадових осіб;
3) провадить відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, а також вживає заходів щодо відшкодування завданих державі збитків;
4) здійснює розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах;
5) вживає заходів для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
6) виявляє причини та умови, що призвели до вчинення кримінальних та інших правопорушень у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, вживає заходів щодо їх усунення;
7) проводить роботу, пов’язану з боротьбою з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
8) забезпечує у ДФС та її територіальних органах безпеку діяльності, а також державних службовців та працівників від протиправних посягань, пов’язаних із виконанням ними службових обов’язків;
9) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Т. В. Сараскіна зазначає, що мета утворення та діяльності ДПС України, місцевих державних податкових адміністрацій та у тому числі їх структурного підрозділу - податкової міліції - забезпечення фінансового інтересу держави (права держави на отримання обов’язкових платежів), пов’язаного з формуванням державних централізованих фондів (бюджету та в певних випадках позабюджетних фондів) шляхом здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері підприємництва та фінансової діяльності, перш за все, податкового законодавства і притягнення порушників до юридичної відповідальності [146].
Із цією позицією можна погодитися частково, адже основним призначенням самої ДФС України нині не можна визнавати забезпечення фінансового інтересу держави, оскільки сучасне податкове законодавство регулює різноманітні відносини, у тому числі й ті, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема у частині визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядку їх адміністрування, платників податків і зборів, їх прав та обов’язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов’язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства [102]. Отже, позиція згаданої авторки має дещо розширений та неконкретизований вигляд і лише концептуально визначає мету діяльності контролюючих органів та органів податкової міліції. Крім того, саме мета забезпечення фінансового інтересу держави віддаляє діяльність ДФС України від системи правоохоронних органів, фактично констатуючи фіскальність її діяльності.
О. О. Бандурка з цього приводу зазначає, що у межах податкової служби України паралельно існують дві групи органів, перша з яких покликана здійснювати контрольні повноваження щодо дотримання податкового законодавства різноманітними платниками податків, інших обов’язкових платежів, тобто реалізовувати другорядні правоохоронні функції; друга, у свою чергу, виконує лише основні правоохоронні функції, маючи при цьому усі ознаки правоохоронного органу [11].
Порівняння податкової міліції з іншими підрозділами місцевих органів податкової служби як із точки зору питомої ваги правоохоронної діяльності у загальному обсязі їх діяльності, так і з точки зору ролі правоохоронної діяльності у їх соціальному призначенні дає підстави зробити висновок, що податкова міліція належать до такого виду правоохоронних органів, для яких правоохоронна діяльність є як способом існування, так і формою вираження їх соціального призначення. У свою чергу, визначає податкову міліцію як одного з найактивніших суб’єктів загальнодержавної системи боротьби зі злочинністю своєрідною реакцією держави на зростання тіньової економіки, зокрема правопорушень у сфері оподаткування [36].
Потрібно додати, що Шкарупа В. К. зазначав, що предметом правоохоронної діяльності податкової міліції під час здійснення покладених на неї завдань можуть бути будь-які протиправні явища незалежно від їх юридичної кваліфікації, наприклад хуліганство, терористичні акти та інше. «Надане міліції право застосовувати силу для досягнення законних цілей - її основна відмінна особливість, що дає можливість міліції зайняти особливе місце в державній системі правоохорони» [183].
Аналіз повноважень податкової міліції дозволив дійти Козіні А. А. висновку про те, що податкова міліція є водночас і правоохоронним, і контролюючим органом, що не перешкоджає визначенню ряду ознак, які характеризують її особливості як органу виконавчої влади. Характерною рисою податкової міліції як органу спеціальної компетенції, на думку згаданого автора, є те, що вона створена для виконання таких функцій управління, які мають міжгалузевий характер. Її вплив поширюється на будь- які галузеві структури [52].
Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних із виконанням службових обов'язків [102].
Отже, зазначені завдання можна систематизувати такими блоками: 1) завдання, спрямовані на попереджувальну діяльність (запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері); 2) завдання, спрямовані на правозастосовну діяльність (розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення, розшук злочинців); 3) завдання, спрямовані на підтримання режиму законності, дисципліни та безпеки серед співробітників податкової міліції (запобігання і протидія корупції, забезпечення безпеки діяльності працівників тощо).
При здійсненні правозастосовної діяльності податковою міліцією можливе одночасне поєднання правоохоронних заходів, спрямованих на відновлення порушеного права та протидію правопорушенням і злочинам у тих випадках, коли є можливість відновити порушене право, але факт порушення закону потребує застосування ще й специфічних способів (кримінально-правового або адміністративно-правового) реагування на нього.
Вирішуючи ці завдання, податкова міліція захищає не лише державні інтереси та її податкову систему, а й права платників податків від неправомірних дій корумпованих посадових осіб у контролюючих органах і в органах податкової міліції.
Дослідження завдань, які стоять перед підрозділами податкової міліції, свідчать про безумовний правоохоронний характер їх діяльності. Крім того, функції (оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна та охоронна діяльність) можуть здійснюватися лише правоохоронними органами.
Таким чином, податкова міліція - це правоохоронний орган, що здійснює свою діяльність у контексті державної податкової політики, яка реалізується органами ДФС України, спрямовує свою діяльність на запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидію корупції в контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних із виконанням службових обов'язків.
Таке формулювання повністю характеризує податкову міліцію як сучасний правоохоронний орган і засвідчує особливий характер її діяльності, специфічність завдань та функцій, що обумовлює її сучасне місце в системі правоохоронних органів України. Отже, на наш погляд, доцільне визначення, подане у статті 348 ПК України, що акцентує увагу саме на правоохоронній складовій діяльності податкової міліції.
Закінчуючи підрозділ, необхідно визначити окремі особливості, що вирізняють податкову міліцію в системі правоохоронних органів, а також додатково свідчать про її правоохоронний характер. Це, зокрема, такі особливості: діяльність податкової міліції здійснюється лише на підставі закону та відповідно до закону, а в деяких випадках - і в певній процесуальній формі. Ця особливість пов’язана з поліфункціональністю діяльності податкової міліції (правове регулювання здійснюється у Кримінальному процесуальному кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, ПК України); правоохоронну діяльність у податковій міліції можуть здійснювати лише співробітники - особи, які мають спеціальні навички та підготовку, прийняті в установленому порядку і проходять службу у відповідних підрозділах податкової міліції. Особливостями правового статусу співробітників податкової міліції є відсутність уніфікованого нормативно-правового акта, який би системно визначав усі засади правового та соціального статусу співробітників (сьогодні ці питання регулюються Податковим кодексом України, Законом України «Про міліцію»); до особливих можливостей співробітників податкової міліції необхідно віднести здатність у своїх рішеннях застосовувати заходи державного примусу виключно у визначених випадках, у встановленому порядку та з дотриманням відповідної процедури; реагування податкової міліції пов’язане з фактами вчинення податкових правопорушень; діяльність податкової міліції має попереджувальний та припиняючий характер (запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення); рішення, ухвалені в межах закону та з дотриманням відповідної процедури, є обов’язковими до виконання, рішення податкової міліції, які істотно впливають на права і свободи громадян або стосуються інтересів держави, державних, громадських або стосуються організацій, можуть бути оскаржені громадянами і юридичними особами в адміністративному порядку або до прокуратури, або суду у встановленому законом порядку.
Власні функції правоохоронні органи виконують для досягнення визначених державою результатів. У сукупності ці функції характеризують розподіл компетенції правоохоронних органів і певною мірою впливають на їх структуру. Правоохоронний статус податкової міліції є їх основною характеристикою.
1.3.