Обмеження спільної роботи близьких осіб

Стаття 32 чинного Закону передбачає обмеження щодо призначення на посаду і, таким чином, вона є логічним продовженням ст. 31 «Порядок призначення на посаду державної служби». Так, не допускається призначення на посаду державної служби особи: а) яка буде прямо підпорядкована близькій особі; або б) якій будуть прямо підпорядковані близькі особи.

пряме підпорядкування, тобто відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, у т.ч. через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням;

близькі особи, тобто особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції» (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта.

Таким чином, особи визнаються близькими у разі наявності однієї із двох підстав:

1) наявними є три умови: а) спільне проживання; б) пов’язаність спільним побутом; в) наявні взаємні права та обов’язки;

2) належать до однієї з категорій перерахованих: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням.

Чинний Закон передбачає, у разі виникнення таких підстав, обов’язок як відповідних осіб і близьких їм осіб, так і керівника державної служби: 1) повідомити про це керівника державної служби; 2) вжити заходів щодо усунення таких обставин у 15-денний строк. При цьому слід зазначити, що ні чинний Закон, ні інші нормативно-правові акти про державну службу не передбачають таких заходів, які можуть бути вжиті для усунення обставин, передбачених ст. 32 Закону.

Як уявляється, мова йде або про переведення, або про звільнення когось із відповідних осіб або близьких їм осіб. Керівник державної служби повинен вжити у місячний строк заходів до їх усунення, якщо в зазначений строк такі обставини добровільно не усунуто відповідними особами або близькими їм особами: 1) перевести державного службовця за його згодою на іншу

рівнозначну вакантну посаду державної служби в цьому державному органі; або 2) дати згоду на переведення до іншого державного органу; 3) звільнити особу, яка перебуває у підпорядкуванні, із займаної посади у разі неможливості переведення. При цьому важливо акцентувати увагу на те, що звільненню підлягає саме особа, яка перебуває у підпорядкуванні (але не якій вона підпорядковується!), що не позбавляє можливості подання заяви про звільнення особі, якій підпорядковуються (однак тільки за власним бажанням).

У разі порушення вимоги, зазначеної вище:

керівник державної служби несе відповідальність, встановлену законом, зокрема:

а) дисциплінарну відповідальність; або

б) кримінальну відповідальність відповідно до 367 «Службова недбалість» КК (службова недбалість - це невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб).

особи, які не повідомили керівника державної служби про обставини, зазначені у ст. 32 чинного Закону, несуть:

а) дисциплінарну відповідальність;

б) адміністративну відповідальність відповідно до 172-7 «Порушення вимог щодо запобігання конфлікту інтересів» КУпАП.