<<
>>

Підстави і мета участі органів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб

Згідно з ч.2 ст. З ЦПК у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надане право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси.

У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах (ч.І ст.45 ЦПК).

Мета участі у процесі осіб, зазначених у ст. 45 ЦПК, — захист суспільних чи державних інтересів, суб'єктивних прав і охороню-ваних законом інтересів інших осіб — громадян і організацій.

Підстава участі — державна або суспільна заінтересованість у цивільній справі, що випливає з тих обов'язків, які покладені на органи та особи в силу функціональних повноважень.

Поняття «суспільних і державних інтересів», «суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб» теорією і практикою досі не вироблено1.

1 Спробу дати тлумачення поняття «інтереси держави» зробив Консти­туційний Суд України у рішенні від 8 квітня 1999 р. Він встановив, що

Характерні риси органів та осіб, яким законом надане право захищати інтереси інших осіб:

1) беруть участь у розгляді справи від свого імені, але в захист не своїх інтересів, а інтересів інших осіб;

2) не є суб'єктами спірних матеріальних правовідносин і тому не виступають як сторони в процесі, не мають матеріально-правової заінтересованості в результатах справи;

3) мають процесуальну зацікавленість у результаті вирішення справи;

4) можливість їхньої участі в судочинстві передбачена в законі;

5) їх повноваження, як правило, визначені компетенцією;

6) вони беруть участь у процесі без спеціального уповноваження з боку тих, чиї права вони захищають.

Суб'єкти, що діють у порядку ст.45 ЦПК:

1) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини згід но зі ст. 101 Конституції України здійснює парламентський конт роль за дотриманням конституційних прав і свобод людини або громадянина.

У відповідності зі ст. 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»1 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини має право звертатися до суду за захистом прав і свобод людини або громадянина, які за станом здоров'я або з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника взяти участь у судовому процесі у випадках і в порядку, встановлених законом;

2) прокурор. Конституція України покладає на прокурора функ цію представництва інтересів громадянина або держави в суді у ви падках, передбачених законом (п.2 ст.121).

Закон України «Про прокуратуру»2 закріплює, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає в здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних і інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий

«державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від ін­ших інтересів учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соці­альних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, тери­торіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її дер­жавної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо».

1 Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 20. — Ст.99.

2 Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст.793.

вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави — наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою (ст.36-1).

Генеральний прокурор України в наказі від 19.09.2005 р. № 6 «Про організацію роботи з представництва в суді, захисті інтересів громадян і держави при виконанні судових рішень» вказує: «Вважати пріоритетним при здійсненні представницької діяльності прокурорів у суді захист соціальних і майнових прав неповнолітніх, інвалідів, людей похилого віку, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, трудових прав громадян, які не здатні самостійно їх захистити або реалізувати процесуальні повноваження, а також захист державних інтересів, які стосуються бюджетних коштів, звільнення від оподаткування, відчуження державного майна, земельних відносин» (п.З).

Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому ЦПК та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу (ч.2 ст. 45 ЦПК);

3) органи державної влади. Державний комітет України у спра вах захисту прав споживачів і його органи в Автономній Республі ці Крим, областях, містах Києві і Севастополі вправі порушувати в судах цивільні справи щодо захисту прав споживачів (ст. 10 Зако ну України «Про захист прав споживачів»1).

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і його органи на місцях, державні органи лісового господарства і його постійні користувачі можуть порушувати в суді справи про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням лісового законодавства (ст. 97 Лісового кодексу України2);

4) органи місцевого самоврядування. Згідно з положенням Сі мейного кодексу України органи опіки та піклування мають право на звернення до суду з позовом: 1) про визнання шлюбу не дійсним, якщо він був зареєстрований у випадках, передбачених СК (ст. 42 СК); 2) про позбавлення батьківських прав (ст. 165 СК); 3) про позбавлення батьків або одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав (ч.2 ст.170 СК); 4) про скасування усиновлення або визнання його недійсним (ст.240 СК).

Цивільний процесуальний кодекс України надає органам опіки та піклування право подавати заяви до суду у наступних спра-

1 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 1. — Ст.1.

2 Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 17. — Ст.99.

вах: І) про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (ч. 1 ст. 237 ЦПК); 2) про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права (ч. 2 ст. 237 ЦПК); 3) про визнання фізичної особи недієздатною (ч. З ст. 237 ГПК).

Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність тери­торіальної громади за умов, визначених ЦК України, подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади (ст. 269 ЦПК).

Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених ЦК України, подається до суду органом місцевого самоврядування (ст. 274 ЦПК);

5) фізичні особи. За умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу», лікар-психіатр має право подати заяву в суд про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку (ст. 279 ЦПК).

Сімейний кодекс України надає право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав особи, у сім’ї якої проживає дитина (ст. 165);

6) юридичні особи. Закон України «Про охорону навколишньо го природного середовища»[14] надає право громадським об'єднан ням у сфері навколишнього природного середовища звертатися до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природно го середовища, у тому числі громадським природно-охоронним об'єктам (ст. 21).

Об'єднання споживачів мають право звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій (ст. 25 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно зі ст. 237 ЦПК наркологічний або психіатричний заклад може подати заяву до суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи або про визнання фізичної особи недієздатною.

Протитуберкульозний заклад має право подати до суду заяву про обов'язкову госпіталізацію в протитуберкульозний заклад хворого заразною формою туберкульозу, який ухиляється від лікування (ст. 283 ЦПК).

Заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад має право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав (ст. 165 СК).

2.

<< | >>
Источник: Васильєв С.В.. Цивільний процес: Навчальний посібник. — X.,2008. -480 с.. 2008

Еще по теме Підстави і мета участі органів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб:

  1. Стаття 60. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
  2. Принципи, що визначають процесуальну діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі
  3. Мета, підстави і процесуальні форми участі у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування
  4. Стаття 45. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
  5. § 1. Підстави та форми участі
  6. § 2. Процесуальний порядок відновлення втраченого судового провадження
  7. Зміст
  8. Функціональні принципи
  9. Підстави і мета участі органів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб
  10. Процесуальні форми участі органів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб
  11. Зміст
  12. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (1978 р.)
  13. § 1. Українська Центральна Рада - вищий представницький орган УНР
  14. 7. Принципи диспозитивності, змагальності, процесуальної рівноправності сторін, усності, безпосередності.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -