Зміст та особливості покарання у виді довічного позбавлення волі

Довічне позбавлення волі є відносно новим видом покарання для правової системи України. Цей вид покарання фактично з'явився з прийняттям Верховною Радою в 2001 році нового Кримінального ко­дексу України.

Поява цього виду покарання зумовлена тим, що держава Украї­на, вступаючи до лав членів Ради Європи прийняла на себе обов'язок привести національне законодавство у відповідність з існуючими єв­ропейськими нормами та стандартами. Однією з вимог при вступі до Ради Європи стала й відмова від покарання у виді смертної кари. Спо­чатку, до 2000 року, був введений мораторій на застосування цього виду покарання, а потім, починаючи з 22.02.2000 року смертна кара в Україні була скасована.

Скасування смертної кари має юридичне підґрунтя у вітчизняно­му законодавстві. Так, відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнають­ся найвищою цінністю. Отже, наявність покарання у виді довічного по­збавлення волі, виправдане як з боку міжнародного досвіду, так і з бо­ку сучасної вітчизняної правової доктрини.

Покарання у виді довічного позбавлення волі є основним покаран­ням і в ієрархії кримінальних покарань України займає найвище місце, тобто вважається найбільш тяжким. Йому притаманний найбільший обсяг правообмежень і саме цей вид покарання максимально утруднює засудженому можливість бути звільненим, хоча і не виключає її взагалі.

Зміст цього покарання та більшість правообмежень ідентичні по­каранню у виді позбавлення волі на певний строк і полягає він в мак­симальному ступеню фізичної ізоляції особи від суспільства в кримі­нально-виконавчих установах максимального рівня безпеки на все життя засудженого.

Регулюється покарання у виді довічного позбавлення волі Кримі­нально-виконавчим кодексом України та Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

2.