Порядок і умови виконання покарання у виді штрафу

Порядок виконання штрафу регламентований ст. 26 КВК України.

Засуджений до основного покарання у виді штрафу зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду закон­ної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

У разі призначення основного покарання у виді штрафу з роз­строчкою виплати певними частинами засуджений зобов'язаний спла­чувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду.

Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє відповідний суд шляхом пред'явлення документа про сплату відповід­ної частини штрафу.

У разі несплати засудженим штрафу, призначеного як основ­не покарання, у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

У разі несплати засудженим чергового платежу штрафу, призна­ченого як основне покарання, з розстрочкою його виплати суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Штраф, що передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України як додаткове покарання, виконується відповідно до вироку суду центральним органом виконавчої влади, що реалізує держав­ну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Якщо засуджений ухиляється від сплати штрафу (ст. 27 КВК), як основного покарання, він притягується до кримінальної відповідаль­ності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України. Стаття 389 КК України встановлює відповідальність за ухилення від покаран­ня, не пов’язаного з позбавленням волі. Зокрема, ухилення від сплати штрафу карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.

Тому дивними є положення ст. 53 КК України, яка передбачає можливості заміни несплачених сум штрафу покаранням у виді по­збавлення волі, причому на значні строки. Отже, кримінальне право­порушення у виді ухилення є менш суспільно небезпечним, ніж неспла­та штрафу, яка некваліфікується як кримінальне правопорушення.

3.