<<
>>

Система судів загальної юрисдикції

Відповідно до Конституції України система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Територіальність зумовлена потребою здійснення судової влади на всій території України й доступності для всього населення.

Спеці­алізація судової діяльності реалізується у функціональному розподілі обов’язків між суддями одного суду, коли створюються спеціальні палати (окремі структурні одиниці) або виділяються окремі судді, які розглядають лише певні категорії справ, віднесених до юрисдикції цього суду. Інстанційність означає організацію судів відповідно до необхідності забезпечення права на перегляд судового рішення судом вищого рівня.

Кількість суддів у суді загальної юрисдикції визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з Радою суддів Украї­ни з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, перед­бачених у Державному бюджеті України на утримання судів та опла­ту праці суддів.

У судах загальної юрисдикції функціонує автоматизована сис­тема документообігу суду, за допомогою якої в хронологічному по­рядку надходження справ здійснюється автоматичне і випадкове ви­значення судді (суддів) для їх розгляду.

Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації, наванта­ження, терміну повноважень суддів, заборони брати участь у перег­ляді судового рішення, а також інших важливих для здійснення пра­восуддя обставин, визначених законом.

У випадку розгляду справи за участю присяжних і народних за­сідателів їхній персональний склад визначається за допомогою авто­матизованої системи.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

місцеві суди; вищі спеціалізовані суди;

апеляційні суди; Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдик­ції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалі­зованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Система судів загальної юрисдикції в Україні

Місцеві суди. Місцевими загальними судами є районні, міжра­йонні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Місцевими гос­подарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Місцевими адміністратив­ними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, пе­редбачені процесуальним законом. Місцевий суд складається із суд­дів місцевого суду, з числа яких обирається голова суду та, у передбачених законом випадках, заступник або заступники голови суду.

Місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.

Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміні­стративні справи, а також справи про адміністративні правопорушен­ня у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їхньої підсудності.

Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністратив­ної юрисдикції (адміністративні справи).

Апеляційні суди. Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопору­шення є апеляційні суди, які утворюються відповідно до указу Пре­зидента України в апеляційних округах.

Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеля­ційними судами з розгляду адміністративних справ є, відповідно, апе­ляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, що утворюються відповідно до указу Президента України в апеляційних округах.

У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Повноваження апеляційного суду:

• здійснення правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом;

• у випадках, передбачених процесуальним законом, розгляд справ відповідної судової юрисдикції як судом першої інстанції;

• аналізування судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики, інформування про результати узагальнення судової прак­тики відповідних місцевих судів, а також судів вищого рівня;

• надання місцевим судам методичної допомоги в застосуванні зако­нодавства;

• здійснення інших повноважень, визначених законом.

Вищі спеціалізовані суди.

У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгля­ду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ.

Вищі спеціалізовані суди України:

- Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кри­мінальних справ;

- Вищий господарський суд України;

- Вищий адміністративний суд України.

У вищих спеціалізованих судах утворюються палати з розгляду окремих категорій справ.

Повноваження вищих спеціалізованих судів:

• здійснюють правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

• у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядають справи відповідної судової спеціалізації як суди першої або апеля­ційної інстанції;

• аналізують судову статистику, вивчають та узагальнюють судову практику;

• надають методичну допомогу судам нижчого рівня з метою одна­кового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дають спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової спеціалізації;

• здійснюють інші повноваження, визначені законом.

У кожному з вищих спеціалізованих судів діє пленум вищого спе­ціалізованого суду у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду.

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України, що забезпечує єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Повноваження Верховного Суду України:

• здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним за­коном;

• аналізує судову статистику, узагальнює судову практику;

• надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рі­шень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням судової сис­теми України;

• надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких зви­нувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину;

• вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повнова­жень за станом здоров’я;

• звертається до Конституційного Суду України щодо конституцій- ності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлу­мачення Конституції та законів України;

• забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеці­алізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом;

• здійснює інші повноваження, визначені законом.

До складу Верховного Суду України входять сорок вісім суддів, із числа яких обираються Голова Верховного Суду України та заступ­ники Голови Верховного Суду України.

У Верховному Суді України діють: Судова палата в адмініст­ративних справах; Судова палата у господарських справах; Судова палата у кримінальних справах; Судова палата у цивільних справах.

Судові палати Верховного Суду України: здійснюють правосуд­дя в порядку, встановленому процесуальним законом; аналізують су­дову статистику та вивчають судову практику, здійснюють узагаль­нення судової практики; здійснюють інші повноваження, передбачені законом.

Для організації належного функціонування Верховного Суду України у ньому діє Пленум Верховного Суду України - колегіальний орган, до складу якого входять усі судді Верховного Суду України.

20.3

<< | >>
Источник: Теорія держави і права : навч. посіб. для підгот. фахів­ців з інформ. безпеки / [О. О. Тихомиров, М. М. Мікуліна, Ю. А. Іванов та ін.] ; за заг. ред. Л. М. Стрельбицької. - Київ,2016. - 332 с.. 2016

Еще по теме Система судів загальної юрисдикції:

  1. § 1. Місцевий суд — основна ланка системи судів загальної юрисдикції
  2. § з. Система судів цивільної юрисдикції
  3. Суду якої юрисдикції (загальної чи господарської) належить розглядати справи: 1) про оскарження рішень третейських судів, 2) про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів? Як визначається підсудність таких справ?
  4. За загальним правилом, викладеним у ст. 15 ЦПК, усі цивільно-правові спори, в яких однією із сторін є фізична особа, належать до компетенції судів загальної юрисдикції. Чи є виключення з цього правила?
  5. Тлумачення міжнародних договорів судами загальної юрисдикції
  6. Критерії встановлення юрисдикції адміністративних судів
  7. ІУ. ЗАХИСТ ПРАВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В СУДАХ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
  8. 14. Номенклатура основних нарядів канцелярії місцевого суду загальної юрисдикції
  9. Які основні критерії розмежування справ між судами загальної юрисдикції та спеціалізованими судами?
  10. 3.1. Розмежування компетенції між адміністративними та іншими судами загальної юрисдикції
  11. Розділ 2 КАТЕГОРІЯ ЮРИСДИКЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ
  12. Визначення юрисдикції адміністративних судів та розмежування судових юрисдикцій: монографія / Смокович М.І. — К. :НУ "ОА",2012. — 304 с., 2012
  13. Розділ 4 ОКРЕМІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ЮРИСДИКЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ
  14. У діючому ГПК, КАС провадження з наказного провадження немає. Чи можуть юридичні особи звертатись дд суду загальної юрисдикції про видачу судового наказу з вимогами до іншої юридичної особи? Які критерії розмежування компетенції між судами різних видів юрисдикцій?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -