Конституційне судочинство в Україні
Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Основна мета його діяльності - гарантування верховенства Конституції України на всій території держави.
Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначені Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України».
Принципами діяльності Конституційного Суду України є: верховенство права, незалежність, колегіальність та рівноправність суддів, гласність, повний і всебічний розгляд справ та обґрунтованість прийнятих рішень.
Конституційний Суд України - це колегіальний орган, який приймає юридичні рішення на засіданнях та пленарних засіданнях.
320 Частина 3 Правові засади державної діяльності в інформаційній сфері Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.
Суддя Конституційного Суду України призначається строком на дев’ять років без права бути призначеним повторно. Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України лише на один трирічний термін.
Допоміжними органами Конституційного Суду України є постійні та тимчасові комісії. У складі Конституційного Суду України утворюються колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями і зверненнями.
До апарату Конституційного Суду України входять: Секретаріат; Служба Голови Конституційного Суду та його заступників; Служба кожного судді Конституційного Суду України; інші підрозділи (архів, бібліотека, друкований орган).
Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:
• конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• відповідності чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість, Конституції України;
• додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (ст.
111, 151 Конституції України);• офіційного тлумачення Конституції та законів України;
• відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам Конституції України (ст. 157, 158 Конституції України);
• порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України (ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю або в їх окремих частинах є: невідповідність Конституції України; порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їхньому прийнятті.
Формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання і конституційне звернення.
Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам Конституції України, про визначення конституційності міжнародного договору або необхідності офіційного тлумачення Конституції України та інших законів.
Суб’єктами права конституційного подання є:
- Президент України;
- не менш ніж сорок п’ять народних депутатів України;
- Верховний Суд України;
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
- Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України, законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної особи.
Суб’єктами права конституційного звернення є:
- громадяни України;
- іноземці;
- особи без громадянства;
- юридичні особи.
Відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України за конституційним поданням чи зверненням ухвалюється Колегією суддів Конституційного Суду України або Конституційним Судом України на його засіданні.
Ухвала про відкриття конституційного провадження або про відмову у відкритті конституційного провадження приймається не пізніше одного місяця з дня надходження конституційного подання чи звернення до Конституційного Суду України. Строк провадження у справах за конституційним поданням чи зверненням не повинен перевищувати трьох місяців.Рішення, висновки й ухвали Конституційного Суду України є остаточними, рівною мірою обов’язковими до виконання та не підлягають оскарженню. Протягом наступного робочого дня після їхнього підписання вони оприлюднюються на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України і направляються Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.
За невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України передбачена відповідальність згідно із законом.
20.4
Еще по теме Конституційне судочинство в Україні:
- Засади судочинства в Україні
- 6. Конституційна реформа в Україні
- §2. Конституційний процес в незалежній Україні. Конституція і996 року
- 4. Конституційне закріплення основ громадянського суспільства в Україні
- 3. Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні
- Глава III Загальні засади конституційного ладу в Україні
- Глава IV Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні
- Поняття та система інституційного механізму захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина в Україні
- 3. Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- Глава VI Конституційно-правові основи організації і здійснення державної влади в Україні
- Правовий статус особи: поняття, види. Конституційне закріплення прав людини в Україні
- ЦПК передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства (п. 4 ч. 1 cm. 201). Які особливості такої підстави для зупинення провадження у справі?