§ 1. Роль держави в політичній системі суспільства
Напрямки впливу держави на політичну систему суспільства.
Як відомо, держава є головною частиною політичної системи. Її вплив на останню визначається тим, що держава:
1) Визначає головні напрямки розвитку суспільства.
2) Вона виступає організацією усіх громадян.
3) Має у своєму розпорядженні спеціальний апарат управління і примусу.
4) Здійснює правотворчість.
5) Має суверенітет.
6) Характеризується єдністю законодавчих, управлінських і контрольних функцій.
7) Є єдиною повновладною організацією в масштабах усієї країни.
Зупинимось на окремих напрямках впливу.
Держава визначає головні напрямки розвитку суспільства. Державні органи та посадові особи визначають основні напрямки розвитку суспільства.
В 1929 році СІЛА підпали під світову економічну кризу, яка здобула в Америці назву “Великої депресії”. Для виводу країни з кризи був потрібен новий курс. Саме таку назву здобула політика президента Франкліна Делано Рузвельта. Було прийнято ряд законодавчих актів. Так, згідно з законом про поліпшення положення в сільському господарстві від 12 травня 1933 року, міністр сільського
господарства уповноважувався “за допомогою угод, що укладені на основі добровільності, з виробниками або за допомогою інших методів уживати заходів щодо скорочення посівних площ або товарного виробництва (або того й іншого) будь-якого з основних сільськогосподарських продуктів, а також уживати заходів щодо забезпечення виплати платежів і бенефіцій, що виникають як із вищевказаних угод, так і з угод, що стосуються такої частини продукції якогось з основних сільськогосподарських продуктів, що, на думку міністра, може бути по справедливості визнана необхідною для внутрішнього споживання»[33]. У результаті урядових закупівель надлишків у фермерів були підвищені ціни на продукцію сільського господарства, збільшені асигнування на дешеве цивільне будівництво, соціальне страхування, організацію суспільних робіт, були створені трудові табори, де знаходили собі роботу молоді безробітні у віці 18-25 років, з метою економії була скорочена заробітна платня державним чиновникам, були розширені права профспілок тощо.
Це дозволило вказати в законі “Про відновлення національної економіки” від 16 липня 1933 року на наступні суспільні роботи: «(а) будівництво, ремонт і поліпшення шосе і магістралей, суспільних будинків і будь-яких інших державних підприємств і комунальних установ; (б) збереження природних багатств і розвиток їхнього видобутку, включаючи сюди контроль, використання й очищення вод, запобігання ґрунтовної і берегової ерозії, розвиток водяної енергетики, передачу електричної енергії, будівництво різних річкових і портових споруд і запобігання повеней»[34]. Проведення “нового курсу” вимагало надання президенту практично необмежених владних повноважень, які і були йому надані з мовчазної згоди Конгресу і ділових кіл США, що не бачили іншого виходу з кризи. Рузвельт зумів виділити головне в тому комплексі проблем, що стояли перед новою адміністрацією, а саме необхідність активного державного втручання в економіку, яке практично було відсутнє при його попередникові - президенті Герберті Гувері.
Так, ще до моменту вступу Ф.Д. Рузвельта на посаду президента США, з 19 тис. американських банків більшість була закрита. Найбільші чикагські та нью-йоркські банки були напередодні банкрутства. 5 березня 1933 року Рузвельт своїм першим указом, як президента СІНА тимчасово закрив усі без винятку банки країни. Скликаний через декілька днів на надзвичайну сесію Конгрес США прийняв закон, відповідно до якого у країні з початку відновили свою діяльність 12 федеральних резервних банків, а потім почали відчинятися і ті приватні банки, яким вдалося заручитися підтримкою держави. Однак, більше 6 тис. банків це не вдалося і вони остаточно припинили своє існування. Особливе місце в “новому курсі” займала діяльність адміністрації Ф.Д.Рузвельта щодо скасування т.зв. “сухого закону”. Спочатку був легалізований продаж пива, а потім Конгрес СІНА прийняв XXI поправку до Конституції США, яка закон скасувала зовсім. За рахунок вільного продажу алкогольних напоїв, обкладених досить високими федеральними податками, було забезпечено надходження в бюджет значних додаткових коштів...
Це все призвело до виходу США з кризи. А після її подолання, з 1933 по 1936 роки, цілий ряд законопроектів і реформ, схвалених Конгресом з ініціативи Рузвельта, були визнані Верховним Судом США неконституційними, а, отже, недійсними;Держава виступає організацією всіх громадян. Будь-який громадянин може бути членом будь-якої організації (партії, профспілки, клубу тощо. Однак лише держава є організацією, членом якої громадянин повинен бути. Саме держава об’єднує громадян;
Держава має у своєму розпорядженні спеціальний апарат управління і примусу. Саме за допомогою означеного апарату держава здійснює управління суспільством та його політичною системою;
Держава здійснює правотворчість. За допомогою законодавства держава виявляє, які елементи політичної системи мають право на існування, а які - ні.
Напрямки взаємозв 'язку держави і громадських організацій.
Держава і громадські організації взаємодіють між собою за допомогою таких форм як співробітництво, взаємодопомога, координація, керівництво, визначення меж правового простору, нагляд та контроль.
Співробітництво. Держава сприяє розвитку громадських організації (у тому числі політичних партій), а останні впливають на прийняття державою важливих політичних рішень, адже за допомогою виборчого права вони можуть прийняти участь у формуванні парламенту;
Взаємодопомога. В тяжкі часи існування держави саме громадські організації, як ніхто інший може сприяти консолідації суспільства навколо держави. В той же час держава захищає громадські організації від сваволі окремих посадових осіб і громадян;
Координація. Будучи організацією всіх громадян, держава може координувати діяльність громадських організацій у тому напрямку, який вигідний державі в даний момент часу;
Керівництво. В недемократичних державах державні органи прямо керують суспільством та його громадськими організаціями;
Визначення меж правового простору. Державне законодавство встановлює межі правового простору, у якому можуть діяти громадські організації. В ряді країн, наприклад, заборонені фашистські організації, в інших - так звані тоталітарні секти тощо;
Нагляд і контроль. В Україні нагляд за дотриманням законності покладено на органи прокуратури. Вона також здійснює нагляд за законною діяльністю громадських організацій.
Питання для самоконтролю.
1.Чим визначається вплив держави на політичну систему? 2.Які існують напрямки взаємодії держави і громадських
організацій?
Еще по теме § 1. Роль держави в політичній системі суспільства:
- § 2. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- Громадські організації і політичні партії у політичній системі суспільства. Взаємодія держави з іншими елементами політичної системи
- 4.4. Держава у політичній системі суспільства
- Держава у політичній системі суспільства
- 3.3. Держава і право в політичній системі суспільства
- Руська православна церква в політичній системі держави
- 2. Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади
- 1.3. Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 5 ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ 5.1. Сутність держави Історія держави невіддільна від історії суспільства, разом із суспільством вона проходить довгий історичний шлях. Усебічно розкрити поняття, сутність, властивості й риси держави — завдання надзвичайно важке. Вирішити його можна лише при вивченні держави історично, у різних її зв'язках з економікою, соціально-політичним і духовним життям суспільства, максимально використовуючи при цьому нау
- 1.1. Теорія держави і права як наука, її місце і роль в системі суспільних та юридичних наук
- Комуністична (Більшовицька) партія в політичній системі СРСР-УРСР
- § 3. Держава і політичні партії
- Післявоєнні зміни у державно-політичній системі та організаиії правоохоронних органів УРСР