<<
>>

ПЕРЕДМОВА

Активні перебудовчі процеси, кардинальні трансформації і зру­шення, що відбуваються сьогодні в Україні і світі, вимагають гли­боких теоретичних обґрунтувань для вирішення багатьох найсклад­ніших проблем, з якими стикається суспільство на сучасному етапі свого розвитку.

Розв’язання левової частки цих проблем поклада­ється на юридичну науку. Саме вона, спираючись на здобутки інших суспільних дисциплін та суспільствознавства в цілому, акумулює величезний обсяг знань про державу і право, накопичений за весь пе­ріод їх існування, що дозволяє досліджувати найскладніші процеси у сфері державотворення і правотворення та прогнозувати об’єктивно- оптимальні тенденції їх розвитку.

Юридична наука є категорією багатогалузевою. Базовим систе- мотворчим фактором і методологічною основою для неї є загальна теорія держави і права — наука наук у сфері теоретичної юриспру­денції.

Теорія держави і права є найзагальнішою і найвсеосяжнішою юридичною наукою. Вона є першопричиною юриспруденції. Тому саме їй по праву відводиться центральне місце серед усіх юридич­них дисциплін. Ви запитаєте, чому? Адже без практики ніяка теорія непотрібна! Без вміння застосовувати свої теоретичні знання шлях до практичної юриспруденції може виявитись аж надто складним, а то й взагалі безперспективним. Ви будете абсолютно праві. Але нехтувати здобутками і досягненнями теорії — це все одно, що на­магатися спрогнозувати своє майбутнє, не знаючи свого минулого. Не знати теорії держави і права, причин виникнення і закономір­ностей функціонування двох найголовніших соціальних інститутів нашого суспільства і намагатися при цьому виробити універсаль­ний механізм державного будівництва та розробити стратегію дії механізму правового регулювання — це те саме, що намагатися по­будувати багатоповерховий будинок, не заклавши навіть його фун­даменту!

Вивчати закони і не знати механізмів їх реалізації неможливо.

Але чимало людей опиняються саме у такому становищі, звинувачу­ючи при цьому закони і тих, хто їх створив, у несправедливості. Один великий філософ сказав колись, що люди надто часто плутають за­кони з правами, намагаючись ототожнити їх з мораллю і доброчин­ністю. Але держава не стала б створювати такі закони, бо вважає їх невигідними для себе... Вона нерідко називає справедливість мета­форою людської наївності, її віри у неминучість благополуччя і щас­тя у світі. Метафора ж є не більше як спосіб осмислення дійсності, яка здається неможливою. А труднощі виникають тоді, коли люди починають сприймати метафори буквально. Але людям властиво по­милятися. Вони знаходяться у пошуках істини, то відхиляючись, то знов стаючи на вірний шлях. Віднайти істину і заключити її в обі­йми людського закону, певно, головне завдання будь-якого науков­ця, а тим паче, юриста-практика, для якого теорія — то наче істина в останній інстанції — досить лише виокремити з усього другорядного голі факти і накласти їх на канву з теоретичних аксіом, і ви побачите істину. Це як накласти один на одного кілька шарів фарби на полот­ні художника. Кожен наступний шар є ключем до розгадки таємниці попереднього. І коли всі фрагменти мозаїки зібрані до купи, перед нами постає цілісна картина з усіма причинами і наслідками — з без­ліччю можливостей для тлумачення і критично малим об’ємом про­стору для сумнівів.

Тож від вміння правильно виокремити із незліченної кількості фактів ті, які найбільшою мірою відповідатимуть здоровому глузду, та інтерпретувати їх у істину, залежить результат усієї справи. І та­кий результат забезпечить нам теорія як вічна, незмінна і невід’ємна складова як соціальної практики в цілому, так і правової практики юриста зокрема.

Провідна роль у формуванні настанов такої практики належить правовому вихованню і правовій освіті населення. Адже саме брак правових знань — одна з основних причин стрімкого поширення у суспільстві явища правового нігілізму, прояви якого сьогодні — не поодинокий випадок, а усталена закономірність.

Підвищення рівня правових знань громадян, їх правосвідомості й правової культури вимагають, у першу чергу, професійно органі­зованого правового виховання, здійснюваного з використанням усіх його сучасних форм, зокрема й за допомогою новітньої спеціалізова­ної юридичної літератури.

Підготовлений автором навчальний посібник є спробою розкри­ти предмет теорії держави і права з позицій сучасних вчень у даній галузі, новітніх підходів до праворозуміння, еволюції поглядів на державу і право з урахуванням досягнень правової думки і юридичної практики багатьох країн світу.

Даний посібник стане у пригоді всім, хто бажає отримати ґрун­товні знання в галузі теорії держави і права, знання, які є передумо­вою успіху в науковій та практичній діяльності кожного юриста.

<< | >>
Источник: Теліпко В.Е.. Загальна теорія держави і права. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літе­ратури,2009. — 576 с.. 2009

Еще по теме ПЕРЕДМОВА:

  1. Передмова
  2. Передмова
  3. Передмова
  4. Передмова
  5. Передмова
  6. Передмова
  7. Передмова
  8. Передмова
  9. Передмова
  10. Передмова
  11. Передмова
  12. Передмова
  13. Передмова
  14. Передмова
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -