Передмова
Вищі представницькі органи влади є основою представницької системи, виражають представницьке народовладдя і є формою втілення та здійснення народного суверенітету. Новелі- зуючи нашу політичну систему в напрямку підвищенні ролі парламенту, всебічної демократизації суспільства і держави, важливо враховувати не тільки позитивний і негативний зарубіжний досвід, а й багатий вітчизняний досвід виборного політичного представництва.
Конституція України 1996 р., «спираючись на багатовікову історію українського державотворення», проголосила єдиним органом законодавчої влади в Україні парламент — Верховну Раду України. Як показує досвід держав розвиненої демократії, саме парламенти як вищі, загальнонаціональні представницькі органи державної влади є підвалинами демократичних свобод суспільства, ефективними інституціями протидії узурпації влади однією особою, групою чи партією, втілюють у законах основні конституційні принципи держави.Унікальність вітчизняного парламентаризму полягає не лише в тому, що він має глибокі корені та давні історичні традиції. Втрачаючи та знов виборюючи власну державність, український народ навіть у часи, коли був роздертий сусідами-державами, набував досвіду представництва у різних вищих представницьких установах цих держав — сеймах Литви і Польщі, парламентських установах Австрії та Австро-Угорщини, Державній думі царської Росії, досвіду «радянського парламентаризму» в складі СРСР. Отже, сучасний етап українського парламентаризму спирається на історичні традиції, багатовікову історію вітчизняного державотворення, на досвід представництва у вищих законодавчих органах державної влади сусідніх країн.
Історико-правові аспекти вищих представницьких органів державної влади в Україні мають, безперечно, велике пізнавальне, історико-теоретичне і практичне значення. їх вивчення дає змогу заповнити певні прогалини в історико-юридичному знанні про державотворчі процеси в Україні і на цій основі сприяти досягненню головної мети — створенню неупередженої об’єктивної картини історичного розвитку української державності, поєднання історичного досвіду загальнонаціонального представництва з вирішенням його сучасних нагальних проблем.
До недавнього часу досвід українського державотворення було значною мірою сфальсифіковано радянськими історичною і юридичними науками, і об’єктивна його історія лише складається. Зроблено тільки перші кроки й у вивченні історії вищих представницьких органів державної влади в Україні.
У пропонованому навчальному посібнику подається короткий виклад історичного процесу становлення і розвитку вищих представницьких органів державної влади в Україні, починаючи від їх витоків і закінчуючи формуванням Верховної Ради України — сучасного українського парламенту. Висвітлюються їх склад, компетенція, функції, порядок роботи, характер виборчого процесу тощо.
Кожний розділ посібника містить окремі питання і пункти, сформульовані автором висновки, щоб полегшити процес вивчення і засвоєння студентами навчального матеріалу. Наприкінці розділів поставлені запитання, які мають акцентувати увагу читача на основних проблемах розглядуваної тут теми.
Навчальний посібник підготовлений на кафедрі історії держави і права України та зарубіжних країн Національної юридичної України імені Ярослава Мудрого.
Еще по теме Передмова:
- ПЕРЕДМОВА
- ПЕРЕДМОВА
- Передмова
- ПЕРЕДМОВА
- ПЕРЕДМОВА
- ПЕРЕДМОВА
- Передмова
- ПЕРЕДМОВА
- ПЕРЕДМОВА
- ПЕРЕДМОВА
- ПЕРЕДМОВА
- Передмова
- ПЕРЕДМОВА
- ПЕРЕДМОВА
- ПЕРЕДМОВА