Особливості розвиткуангло-американської правової системи

Саме ця, яку виробили роз'їздні королівські судді, система стала називатися загальним правом та набула обов'язкової сили як для королівських, так і для нижчих судів.

Загальне право в Англії сформувалось і вкорінилося без впливу римського права завдяки позитивним місцевим

147

властивостям. В Англії загальне право виникло на базі королівської влади раніше, порівняно з іншими країнами континентальної Європи, адже тут раніше, ніж в інших державах Європи, утвердилася сильна централізована влада.

Загальне право Англії було сформоване (і, в значній мірі, функціонує сьогодні) як неписане право, що базується на професійній традиції, а згодом на поглядах суддів при рішенні справ. Однією з фундаментальних основ загального права було те, що кримінальні справи та більшість цивільних справ розглядав суд присяжних.

У XVXVIII ст. загальне право було доповнене правом справедливості. Суд справедливості виник як правомочність монарха здійснювати через лордаканцлера право пом'якшення суворих судових рішень, посилаючись на загальні принципи права, поняття добра, гуманності, а не на конкретні прецеденти.

Суд лордаканцлера заповнював прогалини загального права, він не змінював норми, які встановили суди, а, по суті, виробляв додаткові норми, що називалися нормами права справедливості. З часом лордканцлер втратив можливість вирішувати справи на власний розсуд. Його суд перейшов до вирішення спору на основі прецедента. Так склалися дві паралельні системи прецедентного права, які мали багато відмінностей у нормах процесуального та матеріального права.

Право справедливості істотно відрізнялося від загального права. Воно, поперше, мало інше історичне походження; подруге, його міг застосовувати тільки канцлер; потретє, процедура права справедливості не знала інституту присяжних; почетверте, канцлер приймав наказ, тобто не судове, а управлінське рішення. Незважаючи на це, право справедливості було зібранням чинних юридичних норм, і у 18731879 pp., згідно з Актами про судоустрій, усі англійські суди отримали повноваження використовувати норми, передбачені правом справедливості, та застосовувати

148

норми загального права. Тобто норми загального права та права справедливості стали застосовуватись одними й тими ж суддями і склали органічну частину одного прецедентного права Англії.

Нині для того, щоб визначити, до якого права належить справа, слід зрозуміти, до якої галузі законодавства вона належить. Загальне право включає питання кримінального, договірного, цивільноделіктного права, а юристи права справедливості вирішують питання про нерухомість, довірчу власність, торгівлю, банкрутство, спадкування тощо. Тобто сучасне англійське право має дві системи права, кожна з яких має власний предмет та процедуру регулювання.

В Англії головним для юриста було вміти порушити справу, знайти форму позову, тобто необхідну процедуру, яка дозволяла звернутися до Королівського суду. Якщо ж процес починався, можна було покластися на присяжних, які знайдуть правильне рішення. Англоамериканська правова сім'я це сукупність національних систем права, що мають загальні риси, які проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі норм, які сформулювали судді в судовому прецеденті, в поділі права на право загальне і право справедливості, у визнанні закону лише після випробовування його судовою практикою, в перевазі процесуального права над матеріальним.

Загальне право англоамериканського типу поширене, крім Англії і країн Північної Америки, в ряді держав різних континентів: у Північній Ірландії, Австралії, Новій Зеландії, Канаді, у визначеному ступені в колишніх колоніях Британської імперії тощо.

Усередині англоамериканського типу правової

системи розрізняють дві групи: англійське загальне

право (Англія) та американське загальне право

(США)

Що стосується структури права англоамериканської правової сім'ї, то слід ще раз підкреслити, що воно, порівняно з правом країн романогерманської правової

149

сім'ї, не знає внутрішнього поділу на публічне і приватне, загальносоціальне і юридичне. Воно навіть не диференціюється на цивільне і адміністративне, кримінальне і торгове, а класифікується на загальне право і право справедливості.

Існують також інші корінні відмінності права англоамериканської системи. Так, у ньому не існує галузевих інститутів як сукупності однотипових норм права. Норма права є відпрацьованим судовою практикою рішенням з конкретної справи. Тепер зрозуміло, що ця норма є менш загальною і абстрактною порівняно з нормами права, до яких звикли ми. У цих норм не може бути поділу їх на імперативні та диспозитивні, норми законів і підзаконних актів тощо. Така структура права зумовлює те, що воно не може бути кодифікованим.

Отже, головним джерелом англійського права є судова практика. Визнання судового прецедента джерелом права означає, що судові органи здійснюють не тільки юрисдикційну функцію (вирішення конфліктів на основі права), а й правотворчу.

На територію США англійське право внесли переселенці з Англії. Спочатку в більшості, а починаючи з 1607 р. в усіх англійських колоніях США було запроваджено загальне право і разом з ним англійські закони, що були видані до колонізації Америки і вносили доповнення та зміни у загальне право.

У праві США, як і в англійському, домінує процесуальне право над матеріальним та його диференціацією на загальне і право справедливості. Отже, за структурою американське право відноситься до сім'ї загального права, тобто формується судовою практикою у вигляді прецедентів, поділяється на федеральне і право окремих штатів. Джерелами права є судовий прецедент, закон, правова доктрина, яку розробили окремі судді та суддівські

корпорації. Як правило, доктрина стверджує високу роль суду в здійсненні контролю над конституційністю законів, при тлумаченні прецедентів. Як і в Англії, так і в США зберігають своє значення суди справедливості, які існують у 10 штатах і, у випадку відсутності в загальному праві способів для вирішення питання, керуються правом справедливості (не доходячи до створення прецедента).

Отже, у США, як і в Англії, головне джерело права становить судова практика.

Як джерело права законодавство в США має більше значення, ніж в Англії. Закони поділяються відповідно також на загальнофедеральні та закони штатів. Особливе місце серед федеральних законів належить Конституції США. Остання це акт, яким передбачено не тільки конституційний устрій держави, а й проголошено сам факт створення держави і суспільства. Виходячи з ідей природного права і суспільного договору, вона урочисто встановлює межі повноважень федеральних органів, їх взаємовідносини з штатами і громадянами.

У США більше значення також зберіг інститут присяжних. Громадянин вправі вимагати, щоб його справу розглядали присяжні, якщо ціна позову більша ніж 20$. Щороку в США суди присяжних розглядають більше ніж

151

150

100 000 справ, в той час, як в Англії ця кількість становить 20 000, а в Франціїтільки 1 200.

Судова влада СІЛА має меншу централізацію. Біля 95% справ розглядають тільки суди штатів (Див. праці В. В. Копєйчикова).