Гарантії законності

Встановлення і підтримання законності можливі тільки за певних сприятливих умов життя суспільства та забезпечуються передбаче­ною законодавством системою спеціальних засобів. Ці умови і засоби в комплексі виступають гарантіями законності.

Гарантії законності - це система умов, що сприяють добробуту і правовому розвитку суспільства, а також спеціальних засобів, за допомогою яких забезпечується законність.

Гарантії законності поділяють на загальні та спеціальні.

Загальними гарантіями законності є об'єктивні умови суспіль­ного життя, в яких здійснюється правове регулювання та функціонує правова система. Вони визначають атмосферу реалізації права, її ефективність і, як наслідок, визначають реальні можливості забезпе­чення законності та її рівень.

Спеціальні гарантії законності можна визначити як сукупність юридичних та організаційних засобів і заходів, спрямованих на забезпечення законності. Спеціальні юридичні гарантії - це комплекс закріплених законодавством юридичних засобів, безпосередньо при­значених для досягнення режиму законності, а також діяльність щодо їхнього застосування. Спеціальні організаційні гарантії базуються на створенні оптимальної структури апарату держави, реалізації прин­ципу розподілу влади та організації діяльності органів, призначених забезпечувати законність.

Гарантії законності:

1. Загальні гарантії:

• економічні - економічний розвиток суспільства, злагодженість роботи господарського механізму країни, зростання про­дуктивності праці та обсягів виробництва, різноманіття і рівність форм власності, рівність економічних можливостей суб'єктів су­спільних відносин;

• політичні - розвинута система народовладдя, демократичних форм та інститутів його здійснення; політичний плюралізм, до­держання принципу поділу влади;

• ідеологічні - ідеологічний плюралізм, ступінь розвитку правосві­домості і правової культури, моральних і правових уявлень про необхідність законослухняної поведінки, неприпустимість пра­вопорушень, турбота про правове навчання й виховання;

• інформаційні - свобода думки і слова, альтернативність, об'єктив­ність і незалежність засобів масової інформації, широка по­інформованість населення про державно-владні рішення та ре­зультати державної діяльності тощо.

2. Спеціальні юридичні гарантії:

• засоби виявлення (розкриття) правопорушень (діяльність компе­тентних державних органів, зокрема слідчих органів, прокурату­ри, суду, щодо виявлення правопорушень з метою їхнього при­пинення та усунення шкідливих наслідків);

• засоби запобігання правопорушенням (митний огляд, огляд бага­жу в аеропорту, нагляд за звільненими з місць позбавлення волі особами);

• засоби припинення правопорушень (затримання, арешт, обшук);

• засоби захисту і відновлення порушених прав (примусове стяг­нення аліментів, примусове вилучення майна з незаконного во­лодіння, відновлення на роботі після незаконного звільнення);

• засоби контролю і нагляду за реалізацією нормативно-правових актів (планові і позапланові перевірки, ревізії, обстеження, огляди);

• юридична відповідальність;

• процесуально-правове забезпечення;

• правосуддя.

3. Спеціальні організаційні гарантії:

• функціональне розмежування діяльності державних органів;

• наявність ефективних органів нагляду і контролю за законністю;

• створення необхідних умов для роботи правоохоронних органів;

• забезпечення незалежності суддів;

• якісний кадровий підбір;

• створення спеціальних органів (підрозділів), які забезпечують протидію особливо небезпечним порушенням законності (Націо­нальне антикорупційне бюро України, кібернетична поліція, Ан- титерористичний центр при Службі безпеки України) тощо.

В Україні принцип законності має безпосереднє конституційне закріплення: ст. 8 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти ухвалюються на основі Конституції Украї­ни і повинні їй відповідати; у ст. 6 визначено, що діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової гілок влади здійснюється в уста­новлених Конституцією межах і відповідно до законів України; у ст. 68 зазначено, що кожен громадянин зобов’язаний неухильно до­тримуватися Конституції та законів України, не посягати на честь і гідність інших людей.

Принцип законності поширюється на всі сфери суспільного жит­тя, включаючи сферу інформаційного права та інформаційних відно­син. Так, ст. 5 Закону України «Про інформацію» визначено основні принципи інформаційних відносин, до яких належить також принцип законності щодо одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Сьогодні за вимогою законності діяльність держави в інформа­ційній сфері має створювати достатні умови для усебічної реалізації інформаційних прав та обов’язків осіб, здійснення належного органі­заційно-правового забезпечення суспільних інформаційних відносин, забезпечення інформаційної безпеки людини, суспільства, держави.

17.2