3. Гарантії законності.

Гарантії законності — це система засобів, за допомогою яких у суспільному житті впроваджується, охороняється, і в разі порушення, відновлюється законність.

Гарантії законності поділяються на загальносоціальні, тобто такі, що залежать від стану суспільства в цілому чи в окремих його аспектах, вони бувають економічні, політичні, ідеологічні; та спеціальносоціальні, або юридичні.

Юридичні гарантії законності — це передбачені законом спеціальні засоби впровадження, охорони та відновлення законності.

¨ Види юридичних гарантій законності:

1) За найближчими цілями:

– превентивні, або попереджувальні, тобто такі, що спрямовані на запобігання правопорушенням;

– відновлюючі, тобто такі, що спрямовані на усунення чи відшкодування негативних наслідків правопорушень;

– каральні, або штрафні, які спрямовані на реалізацію юридичної відповідальності правопорушників.

2) За суб'єктами застосування гарантій:

– парламентські;

– президентські;

– судові, прокурорські та ін.

3) За характером юридичної діяльності:

– правотворчі;

– правороз'яснювальні;

– правозастосувальні;

– правореалізаційні.

4) За формою зовнішнього виразу (об'єктивації):

– документальні, які поділяються на нормативно-документальні (гарантії законності, передбачені нормативно-правовими чи правороз'яснювальними актами загального характеру)

– індивідуально-документальні (правозастосувальні акти, покликані забезпечувати, охороняти чи відновлювати законність).

5) Діяльнісні, які поділяються на діяльність певних суб'єктів щодо:

– застосування юридичних норм;

– реалізації юридичних норм.