Мета, завдання, функції держави: їх співвідношення

Мета - кінцева точка процесу діяльності людини (людей) або стан майбутнього відносно теперішнього, якого необхідно або бажано досяг­ти. Завдання - необхідна процесуальна дія людини (людей) у досягненні кінцевої бажаної мети.

3) є вихідними щодо завдань держави. Завдання держави - процесуально визначена діяльність державно-владних осіб відповідно до їх компетенції та повноважень у досягненні цілей держави. Ознаки завдання держави: 1) нормативно визначені, функціонально обумовлені строкові результати діяльності державно-владних осіб; 2) є результатом плану реалізації дер­жавного інтересу або її мети; 3) у своїй сукупності обумовлені метою.

Функція держави є переважно об’єктно-суб’єктним явищем, в якому суб’єктна складова наголошує на суспільній природі держави, тобто такій, що обумовлена людиною, її потребами, інтересами, а об’єктна (доміную­ча) - на тому, що суспільні явища, які посіли значне місце у суспільстві (є його цінностями), здатні впливати на поведінку людей, стають факторами формування нових відносин, здатні набувати форми самостійних явищ. Тобто функція держави не є волею людини, яка так захотіла, здатна зміню­ватися за бажанням, наприклад, державно-владного суб’єкта. Суб’єктив­ність має місце лише в процесі наукового пізнання функції того чи іншого явища, але не факт, що результат може бути правильним.

Мета і завдання держави - переважно суб’єктно-об’єктні явища, в яких суб’єктна складова визначальна або домінуюча, адже вони залежать виключно від волі державно-владних суб’єктів, опосередковані волею нев­ладних суб’єктів або членів державного спілкування.

Мета є відтвореним, насамперед у свідомості, бажаним результатом певних вольових дій. За допомогою мети державно-владний суб’єкт нама­гається перетворити навколишнє середовище. Мета пов’язана з потребами й інтересами суспільства, де потреба має об’єктивний характер, а інтерес - об’єктивно-суб’єктивний. Інтерес не може розглядатись як однозначна першопричина мети, адже не всякий інтерес викликає необхідність форму­вання мети. З іншого боку, мета може не повністю відповідати інтересам або перекручувати їх зміст, якщо в процесі формування мети неточно була визначена функція об’єкта впливу, як і можливості суб’єкта її досягти. Мета тісно пов’язана із цінністю як важливим для суб’єкта фактом досяг­нення певної мети, інакше кажучи, остання має бути цінністю, а якщо ні, то в неї не буде потенціалу впливати на діяльність суб’єкта. Отже, мета і цінність виступають деякою мірою синкретичними поняттями. Постановка мети передбачає формування завдань на її досягнення. Правильно визна­чена мета і сформовані завдання (у випадку їх виконання і досягнення) означають, що суб’єкт правильно усвідомив функцію як можливості для планування діяльності.