§ 1. Завдання і функції держави

Цілі і завдання держави.

Кожна держава задля власного свідомого існування ставить перед собою певну мету. Так, метою радянської держави була побудова комуністичного суспільства.

Мета держави - це той бажаний результат, якого вона прагне досягти.

Для реалізації зазначеної мети держава повинна вирішити певні завдання. Так, радянська держава задля побудови комуністичного суспільства вважала за потрібне вирішити таке завдання як знищення опору „експлуататорських” класів: буржуазії, дворянства, інтелігенції, заможних селян тощо.

Завдання держави - це та робота, що потребує виконання задля реалізації мети держави.

Цілком справедливо, що розрізняються завдання-ідеали (стратегічні завдання, що є кінцевим результатом розвитку держави, хоча й досить віддаленим) і завдання- засоби (тактичні завдання, що діють протягом певного історичного відрізку часу). До тактичних завдань належать:

• Деструктивні (рушійні) - спрямовані на усунення старого, традиційного суспільства.

• Конструктивні (творчі) - спрямовані на створення нового, відмінного від існуючого в даний момент, суспільства.

• Стабілізуючі - передбачають збереження існуючого суспільства, досягнення стійкого стану тих відносин, що вже склалися у суспільстві.

Стратегічні завдання поділяються за сферами дії на:

• Політичні - відповідають за організацію і функціонування політико- правової сфери.

• Соціальні - характеризують становище різних соціальних груп у суспільстві.

• Економічні - відносяться до організації господарського життя суспільства (розвитку продуктивних сил та виробничих відносин).

• Національні - аналізують взаємовідносини націй та народностей всередині країни.

• Міжнародні - висвітлюють зв’язки держави з іншими країнами.

• Ідеологічні (культурні) - висвітлюють проблеми загальної грамотності та ідейних позицій населення.

Функції держави: поняття, класифікація та співвідношення з цілями і

завданнями держави.

Для реалізації зазначених стратегічних та тактичних завдань держава наділяється відповідними функціями.

Функції держави - це основні напрямки її діяльності.

Торкаючись проблеми співвідношення понять „функція держави” і „завдання держави”, слід зазначити, що поняття „завдання держави” і „функції держави” є неподільними. Невипадково відповідність завданням держави складає суттєву ознаку категорії функцій держави, причому навіть оформлення низки завдань та функцій співпадають або майже співпадають.

Постановка перед державою та суспільством певних завдань породжує необхідність реалізації відповідних функцій, так як без зазначеної реалізації завдання держави не будуть виконані. Визначальними у співвідношенні завдань і функцій виступають перші, а не другі. Функції держави - це, звісно, не її завдання, хоча і пов’язані з останніми і навіть іноді залежать від них. Однак при всій своїй значущості завдання не є першоосновою для розвитку держави та її функцій, так як самі походять з економічних та політичних потреб суспільства, визначаються закономірностями їх розвитку і залежать від національно-історичної та іншої специфіки кожної держави.

Таким чином, завдання включає у себе, з одного боку, необхідність досягнення певної мети відповідного характеру, а з іншого - необхідність певного виду діяльності. Функції держави залежать від її завдань, так як останні зумовлюють саме існування функцій, визначають їх зміст, впливають на форми і методи їхньої реалізації.

Проблема взаємозв’язку функцій та завдань держави на певних етапах її існування вирішується стосовно як внутрішніх, так і зовнішніх функцій, адже історичні причини їх виникнення - породжені відповідно внутрішніми об’єктивними законами розвитку держави або зовнішніми умовами. І в різні історичні періоди те чи інше завдання могло вирішуватись шляхом реалізації декількох функції держави і, навпаки, одна функція могла бути розрахована на досягнення низки завдань.

Існують декілька підстав для класифікації функцій держави. Так, залежно від тривалості здійснення певної діяльності держави, виділяються постійні та тимчасові функції. За соціальним змістом державної діяльності, функції поділяються на загально-соціальні та класові. Досить цікавим є поділ функцій за ознакою відповідності конкретної діяльності держави її стратегічним завданням на відкриті, що визнаються публічно та свідомо реалізуються і латентні, що виникають всупереч стратегічним завданням держави, а іноді й незалежно від її бажання та всупереч останньому.

Однак найпоширенішою класифікацією державних функцій є їх поділ за сферою дії на внутрішні та зовнішні. Виділяють також глобальні функції держави.

Класифікація функцій держави.

Таблиця 11.1.

Внутрішні функції держави.

Внутрішні функції держави спрямовані всередину країни і забезпечують її внутрішню політику.

До внутрішніх функцій держави належить політична, економічна, соціальна, екологічна, охоронна та культурно-освітянська.

Політична функція передбачає розробку внутрішньої політики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпечення політичної стабільності, ефективне здійснення владних повноважень тощо.

Економічна функція - це сукупність однорідних напрямків діяльності держави в сфері регулювання розвитку економіки країни в оптимальному режимі.

Завданням держави в економічній сфері є потреба знайти оптимальну міру і найефективніші форми державного регулювання економіки, які, не руйнуючи її ринкової природи, водночас забезпечували її максимальну соціальну ефективність.

Економічна функція держави складається з наступних основних напрямків:

1) Фінанси.

2) Оподаткування.

3) Валютне регулювання.

4) Регулювання питань власності.

5) Регулювання підприємництва.

Економічна функція держави передбачає втручання держави у економічну сферу. Таке втручання може бути як постійним і директивним (воно існувало, наприклад, в СРСР), так і разовим (наприклад, в СІЛА за часів “Нового курсу” Ф.Д. Рузвельта). Тобто держава виступає як своєрідний підприємець, що координує економічний процес.

Соціальна функція держави полягає у створенні умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини шляхом гарантування певного обсягу благ за рахунок держави. До соціальної функції держави належить визначення основних напрямків соціальної політики, що потребує організації соціального життя, створює рівновагу та стабільність соціальних сил. В Україні соціальну політику становлять: регулювання ринку праці та зайнятості населення, у тому числі демографічна та міграційна політика; регулювання трудових відносин, у тому числі охорона праці і кадрова політика; регулювання системи оплати праці та доходів населення; організація системи соціального забезпечення населення (соціальне страхування, пенсійне забезпечення, соціальна та адресна допомога, соціальний захист окремих

категорій громадян тощо); гуманітарна політика (освіта, наука, охорона здоров'я, культура, спорт, відпочинок, туризм); житлова політика тощо.

Екологічна функція полягає у забезпеченні екологічного благополуччя громадян, їхньої екологічної безпеки, охороні навколишнього природного середовища, адже останнє є ареалом існування людства. Воно досить давно охороняється державою. Прикладом такої охорони є боротьба з браконьєрством. Охороняючи фауну (тобто тваринний світ), держава завжди боролася з браконьєрами.

Охоронна функція - це функція охорони прав і свобод громадян, усіх форм власності, правопорядку. Вона полягає у визнанні, законодавчому закріпленні і державній гарантованості зазначених цінностей. Так, охорона форм власності означає, що держава охороняє і захищає форми власності. На жаль, в Україні в пострадянський період до приватної власності ставились з недовірою. Характерним може бути приклад, коли з чужої присадибної ділянки “збирали врожай” не її власники. Заяви до міліції не до чого не приводили, більше того: звинувачували самих власників у жадібності. В той же час, наприклад, в США фермер, який вбиває такого “збирача врожаю” або постовий, який захищає федеральну власність є у

своєму праві, адже право власності є недоторканним і священним. Недаремно його проголосили природним правом ще мислителі Нового Часу. Щодо охорони правопорядку, то держава охороняє його за допомогою спеціальних органів поліції.

Культурно-освітянська функція - це, переважно, фінансова та організаційна підтримка науково-дослідної діяльності, створення і забезпечення умов для задоволення культурних потреб людей, надання можливості загальної освіти, забезпечення високої якості освіти.

1) Консолідація нації та розвиток її національної свідомості.

2) Сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів та національних меншин.

3) Організація освіти.

4) Сприяння розвитку культури, науки і техніки.

5) Охорона культурної спадщини.

Активна увага держави до питань освіти і виховання, на нашу думку, зумовлено піклуванням про майбутнє. Мабуть саме тому у багатьох державах отримання середньої освіти є не лише правом, а й обов’язком громадян.

Зовнішні функції держави.

На відміну від внутрішніх функцій, зовнішні функції забезпечують зовнішню політику держави, а тому спрямовані за межі країни.

Виділяють зовнішньополітичні, зовнішньоекономічні та глобальні функції.

До зовнішньополітичних належать такі функції як військова, дипломатична та гуманітарна. До зовнішньоекономічних - взаємовигідна торгівля з іншими країнами та регулювання митної справи. Глобальними визнаються ті функції, що мають загально-планетарний характер і стосуються інтересів усіх країн.

Військова функція полягає у тому, що лише держава організує захист країни від нападав ззовні, оголошує війну та веде загарбницькі війни. Слід мати на увазі, що історично військова функція була першою з зовнішніх функцій держави.

Сучасне розуміння цієї функції ототожнює її з функцією оборони, що спрямована на забезпечення військової безпеки, захисту суверенітету та територіальної цілісності держави шляхом підтримки високого рівня збройних сил країни. Крім того, функція оборони полягає у організації боротьби проти підривної діяльності іноземних держав.

Дипломатична функція - це встановлення та підтримка дипломатичних відносин з іншими державами відповідно до світових норм та принципів міжнародного права.

Гуманітарна функція - підтримка та розвиток культурних та наукових зв’язків з іншими державами; забезпечення збереження історичних пам’яток та іншими об’єктів, що мають культурну цінність; вживання заходів щодо повернення культурних цінностей усього народу, які знаходяться за кордоном.

Взаємовигідна торгівля полягає в реалізації інтересів України у сфері економіки, торгівлі, бізнесу шляхом її інтеграції у світову економіку. Іноді між державами підписуються міжнародні договори стосовно корисних копалин, технологій тощо. Наприклад, Туркменістан може поставляти в Україну газ, Азербайджан - нафту тощо. Україна ж може поставляти цим країнам літаки. Це і є взаємовигідна торгівля на основі міждержавних договорів.

Регулювання митної справи, тобто всі функції держави та органів державної влади щодо регулювання питань, пов’язаних з переміщенням товарів та транспортних засобів через державний кордон.

Колись для СРСР були характерні наступні зовнішні функції: всебічна допомога соціалістичним країнам та підтримка національно-визвольного руху.

Всебічна допомога соціалістичним країнам. Це могла бути як мирна допомога (майже безкоштовна нафта й газ), так і не зовсім мирна. У 1968 році Чехословаччина вирішила, що їй досить соціалізму. КПЧ почало проводити політику, яка згодом отримала назву “соціалізму з людським обличчям”. СРСР “допоміг” ЧССР зрозуміти свою помилку за допомогою танків. Заради

справедливості слід зазначити, що, крім СРСР, в цій “допомозі” прийняли участь ГДР, Польща, Угорщина та Болгарія.

Підтримка національно-визвольного руху. Ця підтримка була різноманітною. Насамперед, це - допомога різним організаціям, яких згодом навіть в СРСР назвуть терористичними. Якщо ж такий рух перемагав, то СРСР допомагав йому будувати “світле майбутнє” (навіть якщо це - не комунізм). Якщо ж національно-визвольний рух своєю метою ставив комуністичне майбутнє, то допомога і підтримка його була всебічною. Класичним прикладом цього є досвід Куби.

1 січня 1959 року кубинський націоналіст Фідель Кастро повалив кубинського диктатора Батисту. Протягом 1959-60 років була націоналізована легка та харчова промисловість Куби, проведена аграрна реформа. Це викликало невдоволення в США, які вдалися до економічної блокади та прямої агресії (вторгнення у Плайя-Хірон). Як правило, після цих кроків, уряд, який проводив антиамериканську політику, йшов у відставку або його валили самі громадяни країни.

І тоді націоналіст Кастро вдався до незвичайного кроку: він звернувся до СРСР по допомогу, заявивши, що Куба буде будувати соціалізм. Жоден з латиноамериканських диктаторів не вдавав до такого кроку. Лідер СРСР М. Хрущов дуже зрадів, коли зрозумів, що під боком у США буде такий “непотоплюваний авіаносець”, як Куба. Щоб захистити режим Кастро, було прийнято рішення про посилку на “Острів Свободи” (як тоді називали Кубу) матеріальної та військової допомоги, у тому числі й ракет з ядерною “начинкою”.

Фотографії з супутників лягли на стіл президента США Дж. Ф. Кеннеді. Щоб не допустити більше ракет, США блокувало Кубу військовими кораблями. Світ опинився перед ядерною війною. Однак світові пощастило: дізнавшись з розшифрованого радянською розвідкою таємного листування

про згоду США визнати незалежність Куби, якщо СРСР забере ядерні ракети

М. Хрущов віддав наказ про демонтаж ракет...

Таким чином СРСР допомагав національно-визвольному руху.

З появою СНД з'явилися нові зовнішньополітичні і зовнішньоекономічні

функції: створення оборонних союзів, створення і реалізація економічного союзу тощо.

Функції держави.

Таблиця 11.2.

Глобальні функції держави.

Наявність глобальних функцій практично усуває різницю між внутрішніми та зовнішніми функціями. Вони спрямовані на вирішення глобальних проблем людства.

До глобальних функції держави належать:

1) Функція захисту прав і свобод людства. Це пов’язане з тим положенням, що будь-які порушення прав людини не є внутрішньою справою держави.

2) Функція співробітництва з іншими державами у вирішенні демографічних, сировинних та енергетичних проблем полягає у пошуку та знаходженні взаємно- прийнятних вирішень проблем, які стосуються інтересів народу і всього людства в цілому і потребують міжнародного реагування на перебої в демографічній, сировинній, енергетичній та інших сферах.

3) Функція попередження екологічних катастроф та ліквідація їх наслідків. Зазначена функція є особливо актуальною для України, де відбулися низка екологічних катастроф, серед яких найвідомішими були: Чорнобильська катастрофа 1986 року та дощі з талію в м. Чернівці у 1989 році. Спільна діяльність багатьох держав у напрямку ліквідації Чорнобильської проблеми є однією з функцій держав світу.

4) Функція співробітництва у сфері освоєння космосу. Зазначена функція реалізована активною участю держав у космічних польотах супутників на Марс, створення Міжнародної космічної станції тощо.

5) Інформаційна функція - участь у розвитку світового інформаційного простору, встановлення режиму використання інформаційних ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами.

6) Функція підтримання світового порядку полягає у збереженні миру, попередженні ядерної війни, роззброєнні, ліквідації ядерної зброї, а також співробітництві з іншими державами у боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом і в регулюванні міжнародних конфліктів. Іноді вона виражається у посилці військових миротворців.

Приклад 11.1.

В.В. Сухонос (мол.) про роль глобального інформаційного суспільства.

Демократизація державного режиму в Україні і зростання освіченості населення надають виключне значення засобам масової інформації (ЗМІ), під впливом яких формується суспільна думка та політика держави. Нажаль в Україні ЗМІ ще не стали “четвертою владою”, котра не поступається впливовістю іншим трьом гілкам влади. Це особливо прикро тому, що без них неможливо нормальне життя суспільства і держави.

Однак дійсно нові можливості відкриваються перед ЗМІ у зв’язку з переходом до глобального інформаційного суспільства. Пов’язані з цим наслідки для суспільства та держави активно обговорювалися на найвищому рівні. Так, 22 липня 2000 року на самміті “Великої Сімки” та Росії, що проходив на Окінаві (Японія) була прийнята Хартія Глобального Інформаційного Суспільства. Пункт 1 зазначеної Хартії визначає, що “інформаційно-комунікативні технології є одним з найважливіших чинників, що впливають на формування суспільства XXI століття. їх революційний вплив стосується життя людей, їх освіти та праці, а також взаємодії уряду з громадянським суспільством”. Спеціалісти вважають, що інформаційно- комунікативні технології радикально змінять як місцеві, так і національні соціально-економічні і державно-політичні інститути. Такі ж зміни відбудуться і в сфері глобальних інститутів. Необхідність підвищення ролі цих технологій в забезпеченні громадського добробуту та демократії займає центральне місце у сучасних дискусіях з проблем глобалізації.

Джерело: Сухонос В.В. Динаміка сучасного державно-політичного режиму в Україні: антиномія демократизму і авторитаризму. - Суми: Університетська книга, 2003. - С. 281-282.

Питання для самоконтролю.

І.Що таке мета держави?

2. Що таке завдання держави?

3. Що таке функції держави?

4. Які завдання відносяться до стратегічних?

5. Які завдання відносяться до тактичних?

15

16

17

18

19

20

21

Які існують класифікації функцій?

Куди спрямовані і що забезпечують внутрішні функції? Куди спрямовані і що забезпечують зовнішні функції? Куди спрямовані глобальні функції держави?

Які функції відносяться до внутрішніх?

Які функції відносяться до зовнішніх?

Які функції відносяться до глобальних?