<<
>>

19.2. Структура правових відносин та її' елементи

Правові відносини мають складну структуру, яка характеризується взаємозв'язаністю всіх її складових компонентів. До них відносять суб'єктів правовідносин, об'єкти правовідносин та юридичні факти.

Суб'єкти — це учасники правових відносин, які мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки і наділені специфічними юридичними властивостями.

Об'єкти — це те, на що спрямовані інтереси суб'єктів, це те, з приводу чого вони вступають в правові відносини.

154

Юридичні факти — це юридичні підстави виникнення, зміни або припинення правовідносин.
Між цими елементами існує нерозривний зв'язок. Суб'єкти правовідносин вступають в них з метою задоволення своїх інтересів і потреб, які опосередковують об'єкти правових відносин. Виникнення у суб'єктів взаємних прав і обов'язків можливе лише на підставі настання певних юридичних умов (юридичних фактів, закріплених у гіпотезах правових норм).
19.3. Зміст правовідносин
Виходячи з того, що правовідносини є поєднанням фактичних суспільних відносин і юридичних норм (які надають фактичним суспільним відносинам правової форми) розрізняють фактичний і юридичний зміст правовідносин.
Фактичний зміст правових відносин — це фактичні економічні, політичні, культурні, управлінські, сімейні та інші відносини, які отримали через опосередкування правовими нормами свою юридичну форму. Вони зберегли свій фактичний зміст, але завдяки правовим нормам набули нових якостей.
Юридичний зміст правових відносин — це взаємозв'язок зафіксованих в нормах права суб'єктивних прав та юридичних обов'язків учасників правовідносин. Кожному суб'єктивному праву, зафіксованому в нормі права, відповідає (кореспондує) певний юридичний обов'язок, і навпаки.
Суб'єктивне право — це передбачені для уповноваженої особи вид і міра можливої або дозволеної поведінки, забезпечені відповідними юридичними обов'язками інших (зобов'язаних) осіб. Суб'єктивне право — складне явище, що включає в себе ряд повноважень:
• право на юридичні дії, на прийняття юридичних рішень (власник речі може її продати, подарувати, закласти, заповісти тощо);
• право вимагати від іншої сторони виконання обов'язку, тобто право на чужі дії (кредитор має право вимагати повернення грошей боржником);
• право привести в дію апарат примусу держави проти зобов'язаної особи, тобто право на примусове виконання обов'язку (в примусовому порядку може бути повернений борг);
• можливість користуватись на основі цього права певними соціальними благами.
155
Юридичні факти — це юридичні підстави виникнення, зміни або припинення правовідносин.
Між цими елементами існує нерозривний зв'язок. Суб'єкти правовідносин вступають в них з метою задоволення своїх інтересів і потреб, які опосередковують об'єкти правових відносин. Виникнення у суб'єктів взаємних прав і обов'язків можливе лише на підставі настання певних юридичних умов (юридичних фактів, закріплених у гіпотезах правових норм).
19.3. Зміст правовідносин
Виходячи з того, що правовідносини є поєднанням фактичних суспільних відносин і юридичних норм (які надають фактичним суспільним відносинам правової форми) розрізняють фактичний і юридичний зміст правовідносин.
Фактичний зміст правових відносин — це фактичні економічні, політичні, культурні, управлінські, сімейні та інші відносини, які отримали через опосередкування правовими нормами свою юридичну форму. Вони зберегли свій фактичний зміст, але завдяки правовим нормам набули нових якостей.
Юридичний зміст правових відносин — це взаємозв'язок зафіксованих в нормах права суб'єктивних прав та юридичних обов'язків учасників правовідносин. Кожному суб'єктивному праву, зафіксованому в нормі права, відповідає (кореспондує) певний юридичний обов'язок, і навпаки.
Суб'єктивне право — це передбачені для уповноваженої особи вид і міра можливої або дозволеної поведінки, забезпечені відповідними юридичними обов'язками інших (зобов'язаних) осіб. Суб'єктивне право — складне явище, що включає в себе ряд повноважень:
• право на юридичні дії, на прийняття юридичних рішень (власник речі може її продати, подарувати, закласти, заповісти тощо);
• право вимагати від іншої сторони виконання обов'язку, тобто право на чужі дії (кредитор має право вимагати повернення грошей боржником);
• право привести в дію апарат примусу держави проти зобов'язаної особи, тобто право на примусове виконання обов'язку (в примусовому порядку може бути повернений борг);
• можливість користуватись на основі цього права певними соціальними благами.
155
Юридичні факти — це юридичні підстави виникнення, зміни або припинення правовідносин.

Між цими елементами існує нерозривний зв'язок. Суб'єкти правовідносин вступають в них з метою задоволення своїх інтересів і потреб, які опосередковують об'єкти правових відносин. Виникнення у суб'єктів взаємних прав і обов'язків можливе лише на підставі настання певних юридичних умов (юридичних фактів, закріплених у гіпотезах правових норм).

<< | >>
Источник: Волинка К. Г.. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП,2003. — 240 с.. 2003

Еще по теме 19.2. Структура правових відносин та її' елементи:

  1. ГЛАВА II. КЛАССИФИКАЦИЯ И СТРУКТУРА ПРАВОВЫХ ИНСТИТУТОВ
  2. 2. СТРУКТУРА ПРАВОВЫХ ИНСТИТУТОВ
  3. 2.1 Понятие и структура правового статуса
  4. § 1. Понятие и структура правовой основы предпринимательства
  5. § 25. Структура правових норм.
  6. 53 Структура правовой нормы: понятие, классификация основных элементов
  7. Розділ 19ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ19.1. Поняття і основні ознаки правових відносинУ суспільстві існує багато різних відносин між людьми: економічні, політичні, моральні, культурні та ін. Всі ці види відносин, які існують між окремими індивідами або їх об'єднаннями, є суспільними відносинами, в них відбувається реальна взаємодія людей. Соціальні відносини характеризуються тим, що сторони, вступаючи в них, переслідують певні цілі, наділені во
  8. 19.1. Поняття і основні ознаки правових відносин
  9. 19.2. Структура правових відносин та її' елементи
  10. 19.4. Класифікація правових відносин
  11. 19.6. Об'єкти правових відносин
  12. 23.6. Структура правової культури
  13. Розділ 26ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ26.1. Поняття і структура правової системиПраво потребує системного і цілісного вивчення. Системний аналіз правових явищ дозволяє комплексно підходити до розкриття їх взаємозв'язків. На цій основі було запроваджено категорію "правова система". Правова система — складне і багатопланове явище, що складається з цілого комплексу компонентів, яке справляє нормативно-організаційний вплив на сус
  14. ЗМІСТ
  15. Структура правовых норм, соотношение правового акта
  16. § 2. Поняття і зміст адміністративно-правових відносин
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -