§ 3. Поняття та основні елементи механізму правового регулювання. Стадії правового регулювання
Правове регулювання має специфічний механізм, що являє собою узяту в єдності систему правових засобів, способів і форм, за допомогою яких нормативність права переводиться в упорядкованість суспільних відносин, задовольняються інтереси суб’єктів права, встановлюється і забезпечується правопорядок.
Ознаки механізму правового регулювання:
1) є складовою частиною механізму соціального регулювання. Його правова діяльність супроводжується політичним, економічним, етичним та іншими видами механізму соціального регулювання, переплітається з ними;
2) будучи широкою за обсягом категорією, збирає воєдино всі явища правової дійсності:
а) засоби (норми права, суб’єктивні права і юридичні обов’язки, рішення судів тощо, об’єктивовані в правових актах);
б) способи (дозволи, зобов’язання, заборони);
в) форми (використання, виконання, додержання, застосування);
3) становить систему правових засобів, способів, форм, що перебувають у тісному взаємозв’язку і специфічній взаємодії. Кожна частина механізму правового регулювання знаходиться на певному місці, виконує специфічні функції. Якість виконуваних ними функцій впливає на роботу інших частин і результат функціонування механізму в цілому;
4) є динамічною частиною правової системи суспільства. Його рух виражається в стадіях, яким відповідають свої механізми дії. Як і правова система суспільства, механізм правового регулювання являє собою цілісність правової дійсності, визначається закономірностями еволюції суспільства, рівнем розвиненості економіки, соціуму і культури. Його призначення полягає у приведенні в дію необхідних елементів правової системи, забезпеченні їх інтенсивної роботи. Від механізму залежать ефективність правового регулювання, відповідність поведінки учасників суспільних відносин розпорядженням юридичних норм, їх рух до задоволення своїх інтересів;
5) результатом його діяльності є встановлення правопорядку в суспільстві.
Механізм правового регулювання складають елементи, обов’язкові на окремих його стадіях:
— принципи права, норми права, нетипові правові розпорядження (спеціалізовані норми права), об’єктивовані в нормативно- правових актах;
— правовідносини, суб’єктивні юридичні права і суб’єктивні юридичні обов’язки в їх індивідуалізації (конкретизації);
— акти безпосередньої реалізації прав і обов’язків;
— акти застосування норм права.
Кожний елемент виконує специфічну роль у регулюванні діяльності суб’єктів і суспільних відносин, що виникають на їх основі.
Використання у певному порядку тих чи інших елементів механізму характеризує процес правового регулювання. Він може бути простим або складним.
Простий процес правового регулювання припускає використання лише одного державно-владного акта — нормативно-правового. Індивідуалізацію прав і обов’язків здійснюють самі суб’єкти, до яких цей акт звернений.
Складний процес правового регулювання припускає наявність двох актів державно-владного характеру, один з яких — нормативно- правовий, а інший — акт застосування норм права (індивідуально- правовий). Його стадії залежать від правової поведінки суб’єкта — правомірної чи неправомірної.
Розглянемо складний процес правового регулювання. Він включає три стадії:
1. Перша стадія (механізм правотворчості) — це стадія існування права поза правовідносинами, стадія розробки юридичних норм, встановлення моделі поведінки, правового статусу осіб, установ і органів держави. Основним елементом цієї стадії є норма права, що виступає як «регламентатор» суспільних відносин. Регулятивні (дозвільні, зобов’язувальні, заборонні), охоронні та спеціалізовані норми — складові елементи нормативної основи правового регулювання.
2. Друга стадія (механізм реалізації суб’єктивних прав і суб’єктивних юридичних обов’язків) — це стадія переходу від загальних дозволів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних суб’єктів. Виражається у здійсненні дій, що дозволяються, і в утримуванні від заборонених дій (активний і пасивний варіанти правомірної поведінки).
Це активна сторона правового регулювання, при якій можливі два процеси реалізації суб’єктивних юридичних обов’язків: 1) вступ у правовідносини за бажанням і волею їх учасників (укладення договору) — простий; 2) вступ у правовідносини на основі правозастосовного акта, нерідко поза волею і бажанням учасників (рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей) — складний. Основними елементами цієї стадії є правовідносини, акт безпосередньої реалізації прав і обов’язків (додержання заборон, виконання обов’язків, використання прав), акт опосередкованої реалізації прав і обов’язків (застосування права). Правовідносини виступають як «конкретизатор» загальних вимог юридичних норм стосовно конкретних суб’єктів, а акт реалізації суб’єктивних юридичних прав і суб’єктивних юридичних обов’язків — як «реалізатор» конкретних розпоряджень правових норм стосовно конкретних суб’єктів.3. Третя стадія (механізм покладання юридичної відповідальності) — це стадія реалізації конкретних заходів юридичної відповідальності, що застосовуються у разі здійснення протиправної поведінки. Вона настає за таких правових підстав: фактична підстава (правопорушення), нормативна підстава (норма права, що встановлює санкцію за вчинене правопорушення), процесуальна підстава (покладання юридичної відповідальності, визначення її виду і міри). Основними елементами цієї стадії є акти застосування норм права, що встановлюють юридичну відповідальність конкретної особи за конкретне правопорушення. Це охоронні правозастосовні акти. Реалізатором примусу до конкретних суб’єктів на підставі санкцій правових норм виступає держава в особі уповноважених нею органів влади.
Елементами, що забезпечують динамічний характер правового регулювання, визначають рух реально існуючих правовідносин, виступають юридичні факти.
Режим сприяння механізму правового регулювання забезпечується законністю, державною дисципліною, які разом із правовою свідомістю і правовою культурою є обов’язковими і невід’ємними стимулюючими і мотивуючими факторами протягом усього періоду його дії.
Запитання для самоконтролю
1. Розкрийте зміст правового регулювання суспільних відносин. Назвіть основні його напрямки.
2. Чим відрізняються нормативне та індивідуальне регулювання правовідносин? В чому проявляється їх взаємозалежність і взаємозв’язок?
3. Які способи правового регулювання Вам відомі? Чим вони є у суспільстві?
4. Охарактеризуйте специфіку механізму правового регулювання суспільних відносин. Перелічіть основні його елементи.