<<
>>

16.11. Помилування

Помилування — це акт Президента України, за яким певна особа (група осіб) повністю або частково звільняється від покарання.

Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 106 Конституції України помилування є прерогативою глави держави.

Питання помилування також регламентується ст.

44, 85, 87 КК. Указом Президента України від 12 квітня 2000 р. № 588/2000 затверджено Положення "Про порядок здійснення помилування".

У ч. 1 ст. 44 КК зазначається, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності на підставі акта помилування. Таким чином, закон наділяє Президента правом помилування осіб, відносно яких ще не було постановлено обвинувального вироку, але така форма помилування у практиці не зустрічається, не зазначена вона і у затвердженому Указом Президента України Положенні "Про порядок здійснення помилування".

У вказаному Положенні зафіксовано, що клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили (ч. 1 ст. 4). Із клопотанням про помилування можуть звертатись засуджена особа, а також захисник, батьки, дружина (чоловік), діти, законний представник, громадські організації (ст. 3). Помилування засуджених здійснюється у вигляді:

заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк. Цей строк має бути не менше двадцяти п'яти років (ч. 2 ст. 87 КК). У разі засудження особи до довічного позбавлення волі клопотання про помилування її може бути подано після відбуття нею не менше як двадцяти років призначеного покарання (ч. 2 ст. 4 Положення);

повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання;

заміни покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.

Про помилування Президент України видає Указ (ст. 16 Положення). Він має персоніфікований характер. Якихось додаткових рішень для виконання Указу не потрібно.

Коло засуджених осіб, відносно яких може бути здійснено помилування законом не визначене.

Практично це може бути будь- який засуджений і Президент може прийняти відносно нього будь- яке з вказаних рішень зразу після засудження до покарання або в ході його відбування (певні обмеження для помилування засуджених до довічного позбавлення волі були наведені вище).

Під час розгляду клопотання про помилування враховуються: характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа засудженого, його поведінка, ставлення до праці, участь у громадському житті в місцях відбування покарання, строк відбутого покарання та інші обставини; думка керівника установи виконання покарань або іншого органу, який відає виконанням вироку, спостереж-

ної комісії, служби у справах неповнолітніх, громадських організацій і трудових колективів, а в необхідних випадках також думка місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (ст. 12 Положення).

Особа, яку раніше було неодноразово (два і більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів, або до якої раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у виняткових випадках (ст. 13 Положення).

Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення, відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, розглядаються лише за наявністю надзвичайних обставин (ст. 14 Положення).

Підготовку матеріалів для розгляду клопотань про помилування здійснює Служба з питань помилування Кабінету Президента України Секретаріату Президента України. Підготовлені Управлінням матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президенті України у питаннях помилування. Комісія вносить Президентові пропозиції про застосування помилування.

Контрольні питання

Що таке звільнення від покарання? Чим воно відрізняється від звільнення від кримінальної відповідальності?

Назвіть види звільнення від покарання.

В чому полягає звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпеки?

Які умови звільнення від відбування покарання з випробуванням і які обов'язки можуть бути покладені на особу, щодо якої застосовано цей інститут?

Охарактеризуйте інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

В чому полягає сутність звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку?

2. Що таке умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і які підстави застосування цього інституту?

Які умови заміни невідбутої частини покарання більш м'яким?

Охарактеризуйте інститут звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Які особливості звільнення від покарання за хворобою?

Що таке амністія? До яких осіб вона не застосовується? Які види вона має?

Чим характерне помилування?

В чому полягає різниця між амністією і помилуванням?

<< | >>
Источник: Александров Ю. В.. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. — К.: МАУП,2004. — 328 с.. 2004

Еще по теме 16.11. Помилування:

  1. Стаття 87. Помилування
  2. § 7. Звільнення від покарання за актами амністії або помилування
  3. Амністія і помилування
  4. Сукупність злочинів, амністія, помилування, судимість, примусові заходи медичного характеру.
  5. Стаття 85. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування
  6. Звільнення на підставі закону про амністію та акту про помилування
  7. 13.1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
  8. Постанова ЦВК СРСР «Про внесення змін у діючі кримінально-процесуальні кодекси союзних республік» (14 вересня 1937 р.)
  9. Завдання для узагальнення за темою
  10. Судівництво й кари на Запорожжі
  11. Політичний лад Російської імперП
  12. «Нафтові монархії» Перської затоки
  13. ФРАНЦІЯ Документ № 3
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -