ФРАНЦІЯ Документ № 3

Конституційний закон про організацію державної влади (25 лютого 1875 р.) (витяги)

Стаття 1. Законодавча влада здійснюється двома зібраннями: палатою депутатів і сенатом.

Палата депутатів призначається (nommeе) загальним голосуванням, згідно з умовами, визначеними виборчим законом.

Склад, спосіб призначення та повноваження сенату визначаються особливим законом.

Стаття 2. Президент республіки обирається абсолютною більшістю голосів сенатом і палатою депутатів, об’єднаних у національні збори. Він обирається на 7 років. Він може бути переобраний.

Стаття 3. Президент республіки має право ініціативи законів поряд з членами обох палат. Він оголошує закони, ухвалені обома палатами, стежить за їх виконанням і забезпечує його. Він має право помилування; амністії можуть бути даровані тільки законом.

Він розпоряджається збройною силою.

Він призначає на всі цивільні та військові посади.

Він головує на національних святах; представники й посли іноземних держав акредитуються при ньому.

Кожний акт президента республіки повинен бути скріплений міністром.

Стаття 5. Президент республіки може, за згодою сенату, розпустити палату депутатів до спливу законного терміну її повноважень.

Стаття 6. Міністри солідарно відповідальні перед палатами за загальну політику уряду й індивідуально — за їх особисті дії. Президент республіки відповідає тільки в разі державної зради.

Стаття 7. У випадку вакантності через смерть або з іншої причини обидві палати, об’єднавшись, негайно приступають до виборів нового президента.

У проміжний час рада міністрів має виконавчу владу.

Стаття 8. Палати мають право постановами, ухваленими нарізно в кожній з них, з власної ініціативи або за зверненням президента республіки, абсолютною більшістю голосів оголосити про необхідність перегляду конституційних законів.

Після ухвалення такої резолюції кожною з обох палат вони об’ єднуються в національні збори для здійснення перегляду.