<<
>>

Загальна характеристика повноважень оперативних підрозділів

Законодавче закріплення повноважень оперативних підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, міститься в різних законах України, зокрема, в Кримінально-процесуальному кодексі України, Законах України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про розвідувальні органи» та в ряді інших.

Але найбільш повно, детальні і безпосередні права оперативних підрозділів, їх сутність, принципи, гарантії дотримання прав і свобод людини, правове становище громадян, які сприяють виконанню завдань оперативно-розшуковій діяльності, в тому числі і осіб, які співпрацюють на конфіденційній основі, а також види, підстави, умови проведення оперативно-розшукових заходів зафіксовані у Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність». Поряд з цим компетенцію кожного правоохоронного органу чи спецслужби встановлюють галузеві правові акти, такі як Закон України «Про міліцію», Закон України «Про Службу безпеки України», Закон України «Про державну податкову службу України», «Про Державну прикордонну службу України» і ряд інших.

Визначальне місце в Законі «Про оперативно-розшукову діяльність» займає ст. 8 «Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність», яка фіксуючи права оперативних підрозділів, забезпечує їх легітимність, дозволяє проведення оперативно-розшукових заходів для пошуку і фіксації інформації про фактичні дані про протиправну діяльність окремих осіб та груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

В цій статті законодавець не обмежився лише переліком в стислій формі термінів, що позначають оперативно-розшукові заходи, а й пояснює певні аспекти їх застосування, так, надаючи права оперативним підрозділам опитувати осіб, законодавець надає можливість використовувати і добровільну допомогу громадян; давши права оперативним підрозділам проникати в злочинні угруповання, законодавець гарантує збереження в таємниці такої діяльності оперативних працівників, чи особам, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності.

Надаючи оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності певні права, законодавець зазначає, що їх можна використовувати тільки за наявності підстав, передбачених в ст. 6 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність».

Закон дає вичерпний перелік повноважень державних органів у сфері оперативно-розшукової діяльності. В ньому немає припущень або двозначного змісту, чи поширювального поняття на кшталт «і таке інше». Навпаки, використання цілого ряду оперативно-розшукових заходів уточняється або обмежується, наприклад, «опитувати осіб за їх згодою», «проводити контрольні закупки товарів з метою виявлення фактів протиправної поведінки», «відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників», «використовувати за згодою адміністрації службові приміщення...», «виключно з метою отримання...», чи спеціального дозволу суду на їх проведення потребує обмежувальний характер застосування окремих оперативно-розшукових заходів підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, гарантує дотримання законності і спрямовує оперативні підрозділи на конкретну діяльність по виконанню покладених на них завдань.

Ст. 8 вказаного закону дає дозвіл оперативним підрозділам в оперативно- розшуковій діяльності поєднувати гласні і негласні заходи. Під гласними оперативно-розшуковими заходами розуміються такі, які здійснюються оперативними підрозділами гласно, відкрито, без приховування від сторонніх осіб їх характеру і цілей, а оперативний працівник не конспірується і виступає офіційно як представник оперативного підрозділу. Під негласними оперативно- розшуковими заходами слід розуміти такі, що здійснюють оперативними підрозділами конфіденційно, конспіративно, а оперативні працівники, виконуючи їх, приховують свою приналежність до оперативного підрозділу, а цілі і мети яких їм належить досягти шифрують іншими намірами.

Згідно кримінального процесуального законодавства України органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виконуючи доручення слідчого чи прокурора набувають статусу органу досудового розслідування.

Такий підхід дає можливість поєднувати процесуальні права і права оперативно- розшукової компетенції, що дозволяє оперативним підрозділам більш гнучко і маневрено виконувати завдання, поставлені перед ними. Реалізація оперативно- розшукових повноважень, проголошених в ст. 8 Закону «Про оперативно- розшукову діяльність», дозволяється тільки підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Гласні оперативно-розшукові заходи можуть проводитись і як негласні, а негласні тільки негласним шляхом, як передбачено в законі.

Для того, щоб виконувати оперативно-розшукові заходи, оперативному працівнику необхідні:

- призначення на посаду в конкретному оперативному підрозділі, надання повноважень, адекватних завданням оперативно-розшукової діяльності;

- спеціалізація по лінії чи профілю оперативно-розшукової роботи (оперативна робота, кримінальний пошук, оперативно-технічна служба) і т.д.

8.2.

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Скачать оригинал источника

Еще по теме Загальна характеристика повноважень оперативних підрозділів:

  1. Поняття, сутність і принципи взаємодії слідчих та працівників оперативних підрозділів
  2. Форми взаємодії слідчих та працівників оперативних підрозділів
  3. Психологічні основи взаємодії слідчих та працівників оперативних підрозділів
  4. § 4. Наукові засади взаємодії між слідчими й оперативними підрозділами в процесі розкриття і розслідування злочинів
  5. Функціональна спрямованість кримінально-процесуальної діяльності оперативних підрозділів
  6. Загальна характеристика правового статусу прокурора як учасника виконавчого провадження у справах щодо захисту прав та інтересів дітей
  7. 4.1. Загально-правові принципи оперативно - розшукової діяльності
  8. 5.1. Поняття, види і загальні ознаки оперативних підрозділів
  9. 5.2. Характеристика окремих галузевих оперативних підрозділів
  10. Загальні обов'язки та специфічні обов'язки окремих оперативних підрозділів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -